Невимовний дар від Бога

Святий Дух—це третій член Божества, і тому, як і Бог Батько та Ісус Христос, Він знає наші думки і наміри наших сердець³. Святий Дух любить нас і бажає нашого щастя. Оскільки Він знає про труднощі, які на нас чекають, Він може скеровувати і навчати нас усьому, що нам слід робити, щоб повернутися жити з нашим Небесним Батьком знову⁴.

На відміну від Небесного Батька та Ісуса Христа, які мають прославлені тіла з плоті і кісток, Святий Дух є духовною особою, яка спілкується з нашими духами через почуття і враження⁵. Як духовна істота, Він має унікальну відповідальність бути посередником, через якого приходить особисте одкровення. В Писаннях Святого Духа часто називають Дух Святий, Дух Господній, Святий Дух обіцяння, або просто Дух⁶.

Святий Дух працює у цілковитій єдності з Небесним Батьком та Ісусом Христом, виконуючи багато важливих ролей та чітких обов’язків. Основна мета Святого Духа—це свідчити про Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа⁷ і навчати нас правді про все⁸. Тверде свідчення від Святого Духа має набагато більшу надійність, ніж свідчення з будь-якого іншого джерела. Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що “Дух Бога, спілкуючись з духом людини, має силу доносити істину ефективніше і зрозуміліше, ніж вона буде донесена через особисте спілкування навіть з небесними істотами”⁹.

Святий Дух також відомий як Утішитель¹⁰. У часи неспокою чи відчаю, або коли нам просто треба знати, щоб Бог поруч, Святий Дух може надихати наші духи, давати нам надію і навчати нас “мирним речам царства”¹¹, допомагаючи нам відчути “мир Божий, що вищий від усякого розуму”¹².

Кілька років тому, коли ми з нашими родичами зібралися за святковою вечерею, мій тато почав грати в ігри зі своїми численними онуками. Раптом, без якихось попередніх ознак, він втратив свідомість і помер. Ця несподівана подія могла би бути спустошуючою, особливо для його онуків, викликаючи запитання, на які важко відповісти. Однак, коли ми зібрали навколо нас наших дітей, помолилися і прочитали слова пророків Книги Мормона про мету життя, Святий Дух утішив кожного з нас особисто. Способами, які важко описати словами, відповіді, яких ми шукали, з ясністю увійшли у наші серця. Того дня ми відчули спокій, який був справді вищий нашого розуму, однак свідчення Святого Духа було певним, безперечним та істинним.

Святий Дух—учитель і одкровитель¹³. Коли ми вивчаємо євангельські істини, обмірковуємо їх і молимося про них, Святий Дух просвітлює наш розум і пришвидшує наше розуміння¹⁴. Він незгладимо записує істину у наших душах і може викликати могутню зміну у наших серцях. Коли ми ділимося цими істинами з нашими сім’ями, з іншими членами Церкви, і з друзями та сусідами в нашій громаді, Святий Дух також стає і їхнім вчителем, бо Він доносить послання євангелії “до сердець дітей людських”¹⁵.

Святий Дух надихає нас допомагати іншим в служінні. Для мене найяскравішими прикладами дослухання до підказок Святого Духа у служінні іншим, є життя і служіння Президента Томаса С. Монсона, який сказав: “Я навчився тому, що коли ми під час виконання наших обов’язків прислухаємося до тихої підказки і діємо не зволікаючи, наш Небесний Батько направлятиме наші кроки і благословлятиме наше життя й життя інших. Я знаю, що немає приємнішого досвіду чи солодших почуттів, ніж тоді, коли прислухавшись до підказки, ми потім усвідомили, що Господь через нас відповів на чиїсь молитви”¹⁶.

Розповім лише один зворушливий випадок. Коли Президент Монсон служив єпископом, він дізнався, що член його приходу, Мері Уотсон, лежить у лікарні. Коли він пішов її провідати, то побачив, що вона лежить у одній великій палаті з кількома іншими пацієнтками. Підійшовши до ліжка сестри Уотсон, він помітив, що пацієнтка на сусідньому ліжку швидко накрила свою голову.

Поговоривши з сестрою Уотсон, і давши їй благословення священства, Президент Монсон потиснув їй руку, попрощався, і зібрався йти. Потім сталося щось просте, але дивовижне. Тут я цитую слова зі спогадів самого Президента Монсона про той випадок:

“Я не міг від неї відійти. Складалося враження, наче на моєму плечі лежить невидима рука, а в душі я відчував, як промовляються наступні слова: “Підійди до сусіднього ліжка, де, як щойно ти увійшов, маленька жінка накрила обличчя”. І я так і зробив …

Я підійшов до ліжка іншої пацієнтки, ніжно постукав її по плечу, і обережно потягнув до себе покривало, яким вона накрила обличчя. І ось, що я бачу! Вона також була членом мого приходу. Я не знав, що вона теж лежала у цій лікарні. Її звали Кетлін Мак-Кі. Коли наші очі зустрілися, вона вигукнула крізь сльози: “О, єпископе, коли ви увійшли крізь ці двері, я відчула, що ви прийшли сюди, щоб відвідати мене і благословити у відповідь на мою молитву. Я раділа глибоко в душі, бо думала, що ви знаєте, що я тут. Але коли ви зупинилися біля іншого ліжка, моє серце наче впало, бо я зрозуміла, що ви прийшли не до мене”.

Я сказав [сестрі] Мак-Кі: “Не має значення, що я не знав, що ви тут. Однак важливо, що наш Небесний Батько знав, і що ви тихо молилися про благословення священства. Саме Він надихнув мене порушити вашу приватність”¹⁷.

Ми всі мали відчуття Святого Духа, хоча не завжди мабуть розпізнавали їх. Коли у нашому розумі виникають натхненні думки, ми знаємо, що вони істинні, через духовні відчуття, які з’являються в нашому серці. Президент Бойд К. Пекер навчав: “Святий Дух говорить таким голосом, який ви скоріш відчуваєте, ніж чуєте. … Коли ми говоримо про те, щоб “прислухатися” до шепоту Духа, то часто при цьому описуємо духовну підказку словами: “У мене з’явилося відчуття …”¹⁸. Саме через ці священні почуття від Святого Духа ми розуміємо, чого від нас хоче Бог, бо це, як говориться в Писаннях, “є дух одкровення”¹⁹.

У процесі навчання нашого шестирічного сина Бена, я думав про важливість пояснення йому різниці між його відчуттями, які були впливом Святого Духа, і даром Святого Духа, який він мав отримати після хрищення. До хрищення усі, хто чесно і щиро шукають істину, можуть відчувати вплив Святого Духа час від часу. Однак можливість отримати постійний супровід Святого Духа і повноту усіх пов’язаних з цим благословень доступна лише гідним охрищеним членам Церкви, які отримують дар Святого Духа через рукопокладання тих, хто має владу священства Бога.

Через дар Святого Духа ми отримуємо додаткові здібності і духовні дари, більше одкровень і захисту, постійний провід і спрямування і обіцяні благословення освячення і піднесення в целестіальному царстві. Усі ці благословення даються в результаті нашого особистого бажання отримати їх і приходять, коли ми приводимо наші життя у відповідність з волею Бога і шукаємо Його постійного скерування.