Ставати християнином, більше схожим на Христа

Що означає бути християнином?

Християнин має віру в Господа Ісуса Христа, що Він буквально є Сином Бога, Якого Батько послав постраждати за наші гріхи у найвищому прояві любові, відомому нам як Спокута.

Християнин вірить, що через милість Бога Батька і Його Сина, Ісуса Христа, ми можемо покаятися, пробачити інших, дотримуватися заповідей і унаслідувати вічне життя.

Слово християнин означає, що ми беремо на себе ім’я Христа. Ми робимо це, коли приймаємо хрищення і отримуємо дар Святого Духа через рукопокладання тих, хто має владу Його священства.

Християнин знає, що історично пророки Бога завжди свідчили про Ісуса Христа. Той самий Ісус разом з Небесним Батьком явився Пророку Джозефу Сміту у 1820 році і відновив євангелію й організацію Його первісної Церкви.

Через Писання і свідчення Джозефа Сміта, ми знаємо, що Бог, наш Небесний Батько, має прославлене і досконале тіло з плоті і кісток. Ісус Христос—Його Єдинонароджений Син у плоті. Святий Дух—це духовна особа, Чия робота полягає в тому, щоб свідчити про Батька і Сина. Божество—це три окремі та різні істоти, об’єднані у Своїй меті.

З цими вченнями в основі нашої віри, чи можуть існувати якісь сумніви або полеміка щодо того, що ми, як члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, є християнами? Однак важливим для кожного християнина залишається просте запитання: Які ми християни? Іншими словами, як у нас виходить наслідувати Христа?

Давайте разом розглянемо досвід двох учнів Христа:

“Як проходив же [Ісус] поблизу Галілейського моря, то побачив двох братів: Симона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що невода в море закидали,—бо рибалки були.

І Він каже до них: “Ідіть за Мною,—і я зроблю вас ловцями людей!”

І вони зараз покинули сіті, та й пішли вслід за Ним”¹.

Як християни сучасності, ми маємо можливість діяти негайно, невідкладно і рішучо, так само, як це зробили Петро й Андрій, коли “вони свого невода кинули,—та й пішли вслід за Ним”². Нас також покликано кинути наші сіті, відмовитися від мирських звичок, звичаїв і традицій. Нас також покликано відкинути наші гріхи. “Як [Ісус] покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!”³ Зректися нашої безбожної поведінки—це початок покаяння, яке приносить могутню зміну серця, доки ми не досягнемо стану, коли “не мa[тимемо] бажання чинити зло”⁴.

Ця зміна, яка називається навернення, можлива лише через Спасителя. Ісус пообіцяв: “Якщо люди прийдуть до Мене, Я покажу їм їхню слабкість. … і достатньо Моєї благодаті для всіх людей, які упокорюються переді Мною; бо якщо вони упокорюються переді Мною і мають віру в Мене, то Я вчиню так, щоб слабке стало сильним для них”⁵. Коли нас оновлено у Христі, змінюється сама наша природа, і ми більше не хочемо повертатися на свої старі шляхи.

Незважаючи на це, вірні Святі завжди будуть благословенні нагодою мати труднощі і розчарування. Коли приходять ці очищаючі виклики, ми, можливо, відчуваємо спокусу повернутися до наших старих шляхів. Після того, як Спасителя було розп’ято, Він явився жінкам і сказав їм, що брати знайдуть Його в Галілеї. Коли Петро, старший Апостол, повернувся до Галілеї, він також повернувся до звичного—до того, чим займався раніше. “Піду риби вловити”⁶,—сказав він і забрав з собою кількох учнів.

Справді, Петро та інші рибалили усю ніч і не спіймали жодної рибини. Наступного ранку Ісус явився на березі і гукнув їм, у той час як вони були в морі: “Закиньте невода праворуч від човна”. Учні, які залишалися в човні, виконали Його пораду і невдовзі побачили свої сіті дивовижним чином переповненими. Іван впізнав голос Спасителя, і Петро негайно кинувся в море і поплив до берега⁷.

Християни, які повернулися до своїх старих, менш праведних шляхів, замисліться над сповненим віри прикладом Петра. Не баріться. Підійдіть, почуйте і впізнайте голос Вчителя, Який кличе вас. Потім негайно поверніться до Нього і знову отримайте Його щедрі благословення.

Коли брати повернулися до берега, вони побачили приготовані рибу і хліб. “Ідіть, снідайте!”⁸—запросив їх Спаситель. Коли Він годував їх, Він тричі запитав Петра: “Симоне, сину Йонин,—чи ти любиш мене?” Коли Петро висловлював свою любов, Спаситель просив його: “Паси ягнята Мої! … Паси вівці Мої!”⁹.

Це заклик Христа до кожного християнина сьогодні: “Паси ягнята Мої! … Паси вівці Мої!”—діліться Моєю євангелією з молодими і старими, піднімайте, благословляйте, утішайте, заохочуйте і зміцнюйте їх, особливо тих, хто думає і вірить не так, як ми. Ми пасемо Його ягнят в наших домівках, коли живемо за євангелією: дотримуємося заповідей, молимося, вивчаємо Писання і любимо так, як Він. Ми пасемо Його овець у Церкві, коли служимо у кворумах священства і допоміжних організаціях. І ми пасемо Його овець по всьому світу, будучи хорошими сусідами-християнами, практикуючи чисту релігію, коли відвідуємо вдів, сиріт, бідних і всіх нужденних та служимо їм.

Для багатьох заклик бути християнами може здаватися заважким, навіть приголомшувати. Але нам не треба боятися чи відчувати свою невідповідність. Спаситель пообіцяв, що Він зробить нас відповідними Його роботі. “Ідіть за Мною,—сказав Він,—Я зроблю вас ловцями людей”¹⁰. Коли ми йдемо за Ним, Він благословляє нас дарами, талантами та силою виконувати Його волю, дозволяючи нам виходити із зони нашого комфорту і робити те, чого ми ніколи раніше не уявляли можливим. Це може означати: ділитися євангелією із сусідами, рятувати когось, хто духовно заблукав, служити на місії повного дня, працювати в храмі, ростити дитину з особливими потребами, любити блудного сина, служити хворому подружжю, витримати непорозуміння або постраждати від лиха. Це означає підготуватися, щоб відгукнутися на Його заклик словами: “Мій Боже, зроблю все, що Ти сказав, Подолаю шляхи земні, Казатиму все, що в уста мої вклав; … Я буду, ким Ти повелиш”¹¹.

Щоб стати тим, ким нас хоче бачити Небесний Батько, ми йдемо за Ісусом Христом. Я свідчу, що Він постійно кличе нас іти за Ним. Якщо ви поки лише пізнаєте, що святі останніх днів є відданими християнами, або ви не брали активної участі в житті Церкви і бажаєте знову піти за Ним—не бійтеся! Перші учні Господа усі були новими членами Церкви, новонаверненими до Його євангелії. Ісус терпляче навчав кожного. Він допомагав їм виконувати їхні обов’язки. Він називав їх Своїми друзями і поклав за них Своє життя. І Він уже зробив те саме для вас і для мене.

Я свідчу, що через Його безкінечну любов і милість ми можемо стати християнами, більше схожими на Христа. Обміркуйте наступні якості Христа. Як нам вдається розвивати ці якості в собі?

Християнська любов. Спаситель цінував кожного. Відчуваючи доброту і співчуття до кожного, Він залишав дев’яносто дев’ять, щоб знайти одного¹², бо для Нього “навіть волосся [у нас] на голові пораховане”¹³.

Християнська віра. Попри спокуси, випробування та переслідування, Спаситель довіряв нашому Небесному Батькові і вирішив бути вірним і слухняним Його заповідям.

Християнська жертва. Усе Своє життя Спаситель віддавав Свій час, Свої сили, і зрештою, через Спокуту, віддав Себе, щоб усі діти Бога могли воскреснути і мали можливість успадкувати вічне життя.

Християнське піклування. Як і добрий Самарянин, Спаситель постійно докладав зусиль, щоб рятувати, любити і підтримувати людей, які Його оточували, незалежно від їхньої культури, переконань чи обставин.

Християнське служіння. Чи дістаючи воду з криниці, чи готуючи страву з риби, чи миючи запилені ноги, Спаситель проводив Свої дні у служінні іншим, піднімаючи втомлених і зміцнюючи слабких.

Християнське терпіння. У Своєму горі і стражданні Спаситель покладався на Свого Батька. Маючи терпіння до нас, Він чекає, коли ми спам’ятаємося і повернемося додому до Нього.

Християнський спокій. Протягом усього Свого служіння Він заохочував розуміння і закликав до миру. Особливо серед Своїх учнів Він навчав, що християни не можуть сперечатися з іншими християнами, незважаючи на їхні відмінності.

Християнське прощення. Він навчав нас благословляти тих, хто проклинає нас. Він показав нам шлях до цього, коли молився, щоб Його розпинателів було прощено.

Християнське навернення. Як Петро та Андрій, багато хто відчувають істинність євангелії одразу ж, як чують її. Вони навертаються миттєво. В інших це забирає більше часу. В одкровенні, даному через Джозефа Сміта, Спаситель навчав: “Те, що від Бога, є світлом; і той, хто сприймає світло і залишається в Богові, сприймає більше світла; і те світло яскравішає і яскравішає аж до дня досконалого”¹⁴, досконалого дня нашого навернення. Ісус Христос є “Світлом і Викупителем світу; Духом істини”¹⁵.

Християнське терпіння до кінця. У всі Свої дні Спаситель ніколи не полишав виконання волі Його Батька, але продовжував чинити її у праведності, доброті, милосерді та істині до кінця Свого смертного життя.

Це деякі з якостей тих, хто чує голос Спасителя і прислухається до нього. Як один з Його особливих свідків на землі, я приношу своє християнське свідчення, що Він закликає вас сьогодні: “Іди вслід за Мною”¹⁶. Приходьте і йдіть шляхом, який веде до вічного щастя, радості і безкінечного життя у царстві нашого Небесного Батька. В ім’я Ісуса Христа, нашого Спасителя і Викупителя, амінь.