Брати, у нас є робота

Брати, протягом останніх років багато було сказано і написано про виклики, які постають перед чоловіками і хлопчиками. Серед назв книжок, наприклад, є такі: Why There Are No Good Men Left [Чому не залишилось справжніх чоловіків], The Demise of Guys [Хлопці вже не ті хлопці], The End of Men [Чоловіків вже нема], Why Boys Fail [Чому хлопці зазнають невдач], та Manning Up [Що сталось з чоловіками?]. Цікаво, що більшість з них, як здається, написані жінками. У будь-якому випадку ці аналітичні публікації об’єднує одна спільна думка про те, що у багатьох сьогоднішніх суспільствах чоловіки і хлопчики отримують суперечні та принизливі сигнали щодо своїх ролей та важливості в суспільстві.

Автор книги Manning Up охарактеризувала це так: “Це було майже загальним правилом цивілізації, що у той час, як дівчата стають жінками просто досягши фізичної зрілості, хлопцям потрібно було пройти випробування. Їм слід було продемонструвати мужність, фізичну загартованість або володіння необхідними навичками. Мета полягала в тому, щоб довести їхню компетентність, як захисників жінок і дітей; це завжди було їхньою основною соціальною роллю. Однак сьогодні, коли в умовах розвиненої економіки жінки займають дедалі значуще становище, роль чоловіків і батьків, як годувальників сім’ї, стає необов’язковою, і риси характеру, які були потрібні чоловікам, щоб виконувати їхню роль—сила духу, стоїцизм, мужність, вірність—вважаються застарілими і навіть такими, що дещо бентежать”¹.

У своєму завзятому прагненні сприяти створенню нагод для жінок—чому ми аплодуємо—є люди, які принижують чоловіків і їхній внесок. Здається, що життя, на їхній погляд, це суперництво між чоловіками і жінками—що одні повинні домінувати над іншими і зараз настала черга жінок. Дехто доводить, що кар’єра—це все, а укладати шлюб і мати дітей зовсім необов’язково—тому навіщо нам потрібні чоловіки?² У дуже багатьох голлівудських фільмах, в телевізійних та кабельних шоу і навіть у рекламних роликах чоловіків зображають некомпетентними, незрілими або зосередженими лише на собі. Це знечоловічення чоловіків у культурі має руйнівний вплив.

Наприклад, у Сполучених Штатах були опубліковані такі дані: “Зараз дівчата попереду хлопців на усіх рівнях, від початкової школи до вищої освіти. До речі, по завершенні восьмого класу лише 20 відсотків хлопців вміють належним чином писати і 24 відсотки—читати. Тим часом результати зовнішнього тестування молодих чоловіків у 2011 році були гіршими за останні 40 років. За даними Національного центру статистики у сфері освіти (НЦССО), хлопці на 30 відсотків вірогідніше за дівчат кидають навчання у старших класах і у вищих навчальних закладах. … За прогнозами у 2016 році 60 відсотків від загальної кількості дипломів бакалавра, 63 відсотки дипломів магістра та 54 відсотки докторських ступенів будуть отримані жінками”.Дві третини студентів, які беруть участь у програмах додаткового навчання для академічно невстигаючих студентів, це хлопці”³.

Дехто з чоловіків і юнаків скористався цими негативними сигналами, як відмовкою, щоб уникнути відповідальності й ніколи не стати по-справжньому дорослим. У зауваженні, яке дуже часто точно відображає стан справ, один професор зазначив: “Ці чоловіки приходять на заняття у бейсболках козирками назад і з [недолугими] відмовками, кажучи: “Текстовий процесор “з’їв” моє домашнє завдання”. Тим часом жінки звіряють свій розклад дня за календарними планувальниками і просять надати їм рекомендацію для вступу на юридичний факультет”⁴. Одна оглядачка фільмів висловила доволі цинічний погляд про те, що “єдине, для чого нам потрібні чоловіки, якщо ми щасливі й вирішуємо обзавестися партнером, так це для того, щоб він був лише партнером—тим, хто знаходиться у своєму особистому просторі, навіть поважаючи те, що ми знаходимося у своєму”⁵.

Брати, таке ніколи не повинно статися з нами. Як чоловіки—носії священства, ми маємо відігравати головну роль у суспільстві, вдома та в Церкві. Але ми повинні бути чоловіками, яким можуть довіряти жінки, діти і Бог. У Церкві й царстві Бога в ці останні дні, ми не можемо дозволити, щоб хлопчики і чоловіки пасивно пливли за течією. Ми не можемо дозволити, щоб нашим молодим чоловікам не вистачало самодисципліни і вони жили лише розвагами. Ми не можемо дозволити, щоб наша доросла молодь йшла в нікуди у житті, не мала серйозного прагнення створювати сім’ї та робити справжній внесок у вдосконалення цього світу. Ми не можемо дозволити, щоб чоловіки і батьки не були в змозі забезпечувати духовний провід в домі. Ми не можемо дозволити, щоб ті, хто застосовують святе священство за чином Сина Божого, витрачали свою силу на порнографію чи проводили своє життя у кіберпросторі (іронічно кажучи, були від світу, при цьому не будучи у світі).

Брати, у нас є робота.

Молоді чоловіки, вам слід старанно навчатися в школі, а потім продовжувати здобуття освіти після школи. Дехто з вас захоче навчатися в університеті й зробити собі кар’єру в бізнесі, сільському господарстві, органах влади або займатися якоюсь іншою професією. Дехто досягне значного успіху в гуманітарних науках, музиці або викладанні. Інші виберуть для себе військову справу або навчаться певному ремеслу. Протягом років багато майстрів працювали над проектами робіт та ремонтом у моєму домі і я захоплювався працьовитістю та майстерністю цих чоловіків. Яку б професію ви не обрали, для вас надзвичайно важливо опанувати її і стати фахівцем, щоб ви могли бути годувальником своєї сім’ї і робили щось корисне для своєї територіальної громади і країни.

Нещодавно я бачив відео, в якому показано один день життя Амара—14-річного юнака з Індії. Він прокидається рано-вранці й працює довгі години на двох роботах до школи і після школи, шість з половиною днів на тиждень. Його заробіток складає значну частину засобів для існування його сім’ї. Коли настає темрява, він поспішає додому після другої роботи на своєму старенькому велосипеді та якимось чином знаходить кілька годин, щоб виконати уроки перед тим, як лягти на свою постіль на підлозі між сплячими братами і сестрами близько одинадцятої години вечора. Хоча я ніколи не зустрічався з ним, я пишаюся його старанністю й мужністю. Він докладає найкращих зусиль, маючи обмежені ресурси і можливості, і благословляє свою сім’ю.

Ви, дорослі чоловіки—батьки, неодружені дорослі, провідники, домашні вчителі—будьте гідними взірцями і допомагайте підростаючому поколінню хлопчиків ставати чоловіками. Навчайте їх соціальних та інших навичок: як брати участь у розмові, як знайомитися і спілкуватися з іншими, як ставитися до жінок та дівчат, як служити, як бути активним і приємно відпочивати, як мати хобі, які не перетворяться на згубну звичку, як виправляти помилки і робити кращий вибір.

Тому я кажу, звертаючись до всіх, хто слухає, де б ви не були, чуючи це послання, зі словами, які Єгова казав Ісусу Навину: “Будьте сильними та відважними” (Ісус Навин 1:6). Майте сміливість і підготуйтеся якнайкраще, якими б не були ваші обставини. Підготуйтеся бути гарним чоловіком і батьком, підготуйтеся бути гарним і корисним громадянином, підготуйтеся служити Господу, носієм священства Якого ви є. Де б ви не були, ваш Небесний Батько знає про вас. Ви не самі, ви маєте священство і дар Святого Духа.

Серед багатьох місць, де ви потрібні, одним з найважливіших є ваш кворум священства. Нам потрібні кворуми, які насичують членів Церкви в неділю духовним живленням, і які також служать. Нам потрібні провідники кворумів, які зосереджуються на виконанні Господньої роботи і на підтримці членів кворуму та їхніх сімей.

Подумайте про місіонерську роботу. Молоді чоловіки, у вас немає часу, щоб його витрачати марно. Ви не можете чекати, щоб серйозно поставитися до підготовки лише тоді, коли вам виповниться 17 чи 18 років. Кворуми Ааронового священства можуть допомогти своїм членам зрозуміти клятву і завіт священства, і підготувати їх до висвячення у старійшини, вони можуть допомогти їм зрозуміти храмові обряди і підготуватися до них, і вони також можуть допомогти їм підготуватися до успішного служіння на місії. Кворуми Мелхиседекового священства і Товариство допомоги можуть допомогти батькам підготувати місіонерів, які знають Книгу Мормона і вирушать виконувати місіонерську роботу з повною відданістю. І в кожному приході та філії ті самі кворуми можуть організувати ефективну співпрацю з місіонерами повного дня, які служать у цих підрозділах.

Подібна робота, покладена переважно на плечі носіїв священства, це заклик Спасителя, повторений Президентом Монсоном, рятувати тих, хто віддалився від євангелії або хто став незадоволеним з будь-якої причини. Ми мали чудовий успіх у цій роботі, в тому числі прекрасну роботу було здійснено молодими чоловіками. Члени одного з кворумів Ааронового священства з іспаномовного приходу Ріо-Гранде в Альбукерке, шт. Нью-Мексико, порадилися разом щодо того, кого вони можуть повернути до активності, а потім всією групою вирушили відвідати кожного з них. Один юнак сказав: “Коли вони прийшли до мене додому, я відчув, що я для них важливий”. А інший визнав: “Я був щасливий, бо хтось дійсно хоче, щоб я ходив до церкви. І через це я зараз хочу ходити до церкви”. Коли члени кворуму запросили одного хлопця повернутися, вони також попросили його піти з ними на наступну зустріч, і він пішов. Вони не просто запросили його відвідати церкву, вони одразу ж залучили його до роботи кворуму.

Ще однією складною, але надихаючою роботою священства є сімейно-історична та храмова робота. Невдовзі ви отримаєте лист від Першого Президентства, в якому буде описане глибше бачення цієї важливої частини роботи, яку ми маємо виконувати, і заклик робити її з новими силами.

Наші кворуми також є братерством, де всі допомагають одне одному. Колись Президент Гордон Б. Хінклі сказав: “Це буде чудовий день, мої брати—це буде день здійснення цілей Господа—коли наші кворуми священства зміцнюватимуть кожного чоловіка, який належить до них, коли кожен такий чоловік зможе щиро сказати: “Я член кворуму священства Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я готовий допомагати моїм братам в усіх їхніх потребах, оскільки я впевнений, що вони готові допомогти мені в моїх. … Працюючи разом, ми можемо встояти, без збентеження і страху, проти усіх можливих вітрів супротивника, якої б сфери життя це не стосувалося—економічної, соціальної чи духовної”⁶.

Незважаючи на наші найкращі зусилля, не все завжди стається так, як планувалося, і особливим лихом, що може прийти у життя людини, є безробіття. У старій брошурі церковної програми благополуччя сказано: “Безробітний чоловік має бути під особливою увагою Церкви, оскільки, не маючи змоги реалізувати свою природну схильність працювати, він випробовується, подібно до Йова—на особисту цілісність. Коли лихо триває днями, тижнями і навіть роками, біль стає все глибшим. … Церква не може сподіватися, що врятує чоловіка в неділю, якщо протягом тижня самовдоволено спостерігає, як відбувається розп’яття його душі”⁷.

У квітні 2009 року колишній радник у Верховному єпископаті Річард С. Еджлі розповів про зразковий кворум, що мобілізувався, щоб допомогти брату з цього кворуму, який втратив роботу:

“Авторемонтна компанія Філа з Сентервілля, шт. Юта, є свідченням того, що може здійснитися завдяки провідникам священства та членам кворуму. Філ був членом кворуму старійшин і працював механіком у місцевій авторемонтній майстерні. На жаль, майстерня, в якій він працював, зазнала економічних проблем, і Філ залишився без роботи. Така мінливість долі гнітюче вразила його.

Почувши, що Філ втратив роботу, його єпископ Леон Олсен та президентство кворуму старійшин з молитвою розглянули способи, в які вони можуть допомогти Філу знову стати на ноги. Як-не-як, він був членом кворуму, братом, і потребував допомоги. Вони вирішили, що Філ має достатньо навичок, щоб відкрити власний бізнес. Один з членів приходу сказав, що має старий корівник, який можна було б використати під автомайстерню. Інші члени кворуму допомогли зібрати необхідні інструменти та запчастини, щоб спорядити нову майстерню. Майже кожен з членів кворуму міг принаймні допомогти розчистити той старий корівник.

Вони поділилися своїми думками з Філом, а потім представили свій план членам кворуму. Корівник було очищено і оновлено, зібрано інструменти і приведено все до ладу. Авторемонтна компанія Філа стала успішною і зрештою переїхала до більш кращого і більш постійного місця розташування. Усе це сталося завдяки тому, що в годину кризи брати з кворуму надали свою допомогу”⁸.

Звичайно, як повторювали пророки протягом років: “Найважливіша Господня робота, яка може випасти вам, виконується в стінах ваших власних домівок”⁹. Ми маємо багато чого робити для зміцнення інституту шлюбу у суспільствах, які все більше принижують його важливість і мету. Ми маємо багато чого робити, щоб навчити наших дітей “молитися і ходити чесно перед Господом” (УЗ 68:28). Наше завдання є не меншим, ніж допомогти нашим дітям відчути могутню зміну в серці, або навернення до Господа, про що так виразно говориться у Книзі Мормона (див. Мосія 5:1–12; Алма 26). Разом з Товариством допомоги кворуми священства можуть зміцнювати батьків і шлюби, і кворуми можуть давати благословення священства у сім’ях батьків-одинаків.

Так, брати, у нас є робота. Дякую вам за жертви, на які ви йдете, і добрі справи, які ви робите. Чиніть так і далі, і Господь допоможе вам. Інколи ви можете точно не знати, що робити або що казати—просто просувайтеся вперед. Почніть діяти, і Господь запевняє, що “широкі двері буде відкрито для [вас]” (УЗ 118:3). Почніть говорити, і Він обіцяє: “Ви не осоромитеся перед людьми; бо буде дано вам у той самий час, так, у ту саму мить, що вам слід казати” (УЗ 100:5–6). Це правда, що у багатьох відношеннях ми є звичайними і недосконалими, але ми маємо досконалого Господаря, Який здійснив досконалу Спокуту, і ми маємо покладатися на Його благодать і Його священство. Коли ми каємося і очищуємо наші душі, то отримуємо обіцяння, що нас буде навчено і обдаровано силою з висоти (див. УЗ 43:16).

Церкві, світу і жінкам дуже потрібні чоловіки, які розвивають свій потенціал і таланти, які готові працювати і жертвувати, які допоможуть іншим досягти щастя і спасіння. Вони закликають: “Вперед, брати, вперед!”¹⁰ Хай Бог допоможе нам у цьому. В ім’я Ісуса Христа, амінь.