Істина та план

Коли ми шукаємо істину про релігію, нам слід використовувати духовні методи, доречні для такого пошуку: молитву, свідчення Святого Духа і вивчення Писань та слів сучасних пророків. Мені завжди сумно, коли я чую про людину, яка каже про втрату релігійних вірувань через мирські вчення. Ті, хто колись мав духовне бачення, можуть страждати на накликану на себе духовну сліпоту. Як сказав президент Генрі Б. Айрінг: “Їхня проблема полягає не в тому, що, на їхню думку, вони бачать; вона полягає в тому, що вони не можуть побачити”¹.

Наукові методи ведуть нас до того, що ми називаємо науковою істиною. Але “наукова істина”---це не життя в цілому. Люди, які не пізнають “через навчання і також через віру” (Учення і Завіти 88:118), обмежують своє розуміння істини тим, що вони можуть перевірити науковими засобами. Це накладає штучні обмеження на їхній пошук істини.

Президент Джеймс Е. Фауст сказав: “Ті, кого було [охрищено], піддають небезпеці свою вічну душу, легковажно звертаючись тільки до мирського джерела знань. Ми віримо, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів має повноту євангелії Христа, а ця євангелія є квінтесенцією істини та вічного просвітлення”².

Ми знаходимо справжню і тривалу радість, коли приходимо до пізнання істини про те, хто ми є, яким є значення смертного життя і куди ми підемо після смерті, та діємо відповідно до цього. Ці істини не можуть бути пізнані науковими або мирськими методами.

Тепер я говоритиму про відновлені євангельські істини, які є фундаментальними для доктрини Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Будь ласка, ретельно обміркуйте ці істини. Вони багато чого пояснюють стосовно нашої доктрини та практик, можливо, разом з дечим з того, що ще не зрозуміло.

Існує Бог, який є люблячим Батьком духів усіх, хто коли-небудь жив або житиме.

Стать---вічна. До того, як ми народилися на цій землі, усі ми жили як духи чоловічої та жіночої статі в присутності Бога.

Ми щойно чули, як Хор скинії на Храмовій площі співав “Буду я за Божим планом жити”³. Це план, який Бог підготував, щоб усі Його духовні діти могли розвиватися вічно. Цей план життєво необхідний для кожного з нас.

За цим планом Бог створив цю землю як місце, де Його улюблені духовні діти могли б народжуватися у смертне життя, щоб отримати фізичне тіло і мати можливість для вічного розвитку через праведний вибір.

Аби бути змістовним, вибір у смертному житті мав робитися між силами добра і зла, які протистоять одна одній. Мала бути протилежність і, отже, мав бути супротивник, якого було вигнано через бунт і якому було дозволено спокушати Божих дітей діяти всупереч Божому плану.

Метою Божого плану було дати Його дітям можливість вибрати вічне життя. Це б могло бути досягнутим тільки завдяки досвіду в смертному житті та, після смерті, післяземному розвитку в духовному світі.

Протягом смертного життя усі ми будемо забруднюватися гріхом, піддаючись злим спокусам супротивника, і зрештою ми помремо. Ми погодилися з тим, що ці виклики будуть частиною плану, покладаючись на запевнення, що Бог, наш Батько, надасть Спасителя, Свого Єдинонародженого Сина, Який врятує нас всезагальним воскресінням до життя у тілі після смерті. Спаситель також здійснить Спокуту, щоб сплатити ціну за всіх, аби бути очищеними від гріха на визначених Ним умовах. Цими умовами, зокрема, є віра в Христа, покаяння, хрищення, надання дару Святого Духа та інші обряди, що виконуються владою священства.

У великому Божому плані щастя підтримується досконалий баланс між вічною справедливістю та милосердям, яке ми можемо отримати через Спокуту Ісуса Христа. Завдяки йому ми також можемо перетворитися на нових створінь у Христі.

Люблячий Бог простягає руку кожному з нас. Ми знаємо, що завдяки Його любові та Спокуті Його Єдинонародженого Сина “все людство може бути спасенним через послушність законам і обрядам [Його] євангелії” (Уложення віри 1:3; курсив додано).

Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів добре відома як Церква, зосереджена на сім’ї. Але що розуміється не дуже добре, так це те, що в нашій зосередженості на сім’ї приділяється увага не лише земним стосункам. Вічні стосунки також є фундаментальними для нашої теології. “Сім’ю встановлено Богом”⁴. За великим планом нашого люблячого Творця місія Його відновленої Церкви полягає в тому, щоб допомогти дітям Бога досягти найвищого благословення---піднесення в целестіальному царстві, якого можна сягнути лише через вічний шлюб між чоловіком і жінкою (див. Учення і Завіти 131:1--3). Ми підтверджуємо Господні вчення, що “стать є невід’ємною властивістю доземної, смертної й вічної особистості та її призначення” і що “шлюб між чоловіком і жінкою є невід’ємною частиною Його вічного плану”⁵.

Зрештою, Божа любов є настільки великою, що, за винятком небагатьох, хто свідомо стали синами прокляття, Він уготував славетну долю всім Своїм дітям. “Усі Його діти”---це також усі, хто помер. Ми виконуємо для них повірницькі обряди у наших храмах. Мета Церкви Ісуса Христа---допомогти Його дітям стати гідними вищого ступеня слави, який є піднесенням або вічним життям. Для тих, хто не бажає або не гідний цього, Бог підготував інші, хоча й нижчі, царства слави.

Будь-яка людина, що розуміє ці вічні істини, може зрозуміти, чому члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів думають так, як ми, і діють так, як ми.

Зараз я згадаю про кілька застосувань цих вічних істин, які можна зрозуміти лише у світлі Божого плану.

Перше, ми шануємо особисту свободу волі. Більшість людей знає про великі зусилля відновленої Церкви зі сприяння свободі віросповідання у Сполучених Штатах і по всьому світу. Ці зусилля не спрямовані на просування виключно наших інтересів, але, згідно з Божим планом, є прагненням допомогти всім Його дітям мати свободу вибору.

Друге, ми---місіонери. Нас іноді запитують, чому ми посилаємо місіонерів у так багато країн, навіть туди, де майже все населення є християнами. Нам ставлять таке ж запитання про те, чому ми надаємо гуманітарну допомогу, вартістю в багато мільйонів доларів, людям, які не є членами нашої Церкви, та чому ми не пов’язуємо надання цієї допомоги з нашими місіонерськими зусиллями. Ми робимо це, оскільки вважаємо усіх смертних дітьми Бога---нашими братами і сестрами---та прагнемо поділитися з кожним нашим духовним і мирським достатком.

Третє, земне життя є для нас священним. Наша відданість Божому плану вимагає від нас протидіяти абортам та евтаназії.

Четверте, декого турбують певні положення позиції нашої Церкви стосовно шлюбу та дітей. Наше знання Божого плану спасіння, даного через одкровення, спонукає нас протидіяти нинішнім соціальним та юридичним впливам, спрямованим на те, щоб відмовитися від традиційного шлюбу та внести зміни, що викликають у людей сумніви щодо своєї статі чи видозмінюють розуміння статі або нівелюють різницю між чоловіками і жінками. Ми знаємо, що стосунки, особливості та функції чоловіків та жінок є життєво важливими для здійснення великого Божого плану.

П’яте, у нас також є відмінне бачення того, що стосується дітей. Ми дивимося на народження і виховання дітей як на частину Божого плану та радісний і священний обов’язок тих, кому дано спроможність брати в цьому участь. З нашої точки зору---найбільшим скарбом на землі та на небесах є наші діти й наші нащадки. Тому ми повинні навчати і обстоювати принципи і практики, які забезпечують найкращі умови для розвитку і щастя дітей---усіх дітей.

Зрештою, ми---улюблені діти Небесного Батька, який навчав нас, що чоловічність і жіночність, шлюб між чоловіком та жінкою і народження та виховання дітей---все це є важливим для Його великого плану щастя. Наша позиція щодо цих основних принципів нерідко стає причиною протидії Церкві. Ми вважаємо це неминучим. Протидія є частиною плану і найзапекліша протидія Сатани спрямована на все, що є найважливішим у Божому плані. Він прагне знищити роботу Бога. Його основні методи---це дискредитація Спасителя і Його божественної влади, нівелювання впливу Спокути Ісуса Христа, знеохочення каятися, підробка одкровень і заперечення особистої відповідальності. Він також прагне викликати у людей сумніви щодо їхньої статі, спотворити шлюб і відбити бажання народжувати дітей---особливо у батьків, які виховуватимуть дітей в істині.

Робота Господа просувається вперед, незважаючи на організовану і постійну протидію, з якою ми стикаємося, намагаючись жити за вченнями Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Тим, хто вагається, зазнаючи тієї протидії, я даю ці поради.

Пам’ятайте, що принцип покаяння уможливлено завдяки незрівнянній силі Спокути Ісуса Христа. Як закликав старійшина Ніл А. Максвелл, не будьте серед тих, “хто скоріше намагатимуться змінити Церкву, ніж зміняться самі”⁶.

Як закликав старійшина Джеффрі Р. Холланд:

“Міцно тримайтеся за те, що ви вже знаєте і твердо стійте доти, доки не прийде додаткове знання. …

У цій Церкві те, що ми знаємо, є більш важливим, ніж будь-що, чого ми не знаємо”⁷.

Виявляйте віру в Господа Ісуса Христа, бо це є першим принципом євангелії.

Зрештою, звертайтеся по допомогу. Наші церковні провідники люблять вас і шукають духовного скерування, щоб допомогти вам. Ми надаємо багато матеріалів, таких, як ті, що ви знайдете на сайті LDS.org, та інших для підтримки вивчення євангелії вдома. У нас також є брати-служителі та сестри-служительки, покликані допомагати, виявляючи любов.

Наш люблячий Небесний Батько хоче, щоб Його діти мали радість, бо в цьому полягає мета нашого сотворіння. Цією радісною долею є вічне життя, яке ми можемо отримати, просуваючись вперед тим, що наш пророк, Президент Рассел М. Нельсон, часто називає “шляхом завітів”. Ось, що він сказав у своєму першому посланні як Президент Церкви: “Залишайтеся на шляху завітів. Ваше зобов’язання йти за Спасителем через укладання завітів з Ним і потім дотримання тих завітів відкриє двері кожному духовному благословенню та привілею, доступному чоловікам, жінкам і дітям повсюди”⁸.

Я урочисто свідчу: те, про що я сказав, істинне, і це уможливлено завдяки вченням і Спокуті Ісуса Христа, Який уможливлює все за великим планом Бога, нашого Вічного Батька. В ім’я Ісуса Христа, амінь.