Речі, як вони дійсно є

У зверненні “Сім’я: Проголошення світові” Перше Президентство і Рада Дванадцятьох Апостолів проголосили, що як духовні сини і дочки Бога ми “прийняли Його план, за яким Його діти могли отримувати фізичні тіла й набувати земного досвіду, щоб розвиватися в досконалість і зрештою реалізувати [нашу] божественну долю спадкоємців вічного життя”¹. Будь даска, зверніть увагу на першочергову важливість отримання фізичного тіла в процесі реалізації нашої божественної долі.

Пророк Джозеф Сміт з ясністю навчав про важливість наших фізичних тіл:

“Ми прийшли на цю землю, щоб мати тіло і представити його чистим перед Богом у целестіальному царстві. Великий принцип щастя полягає в наявності тіла. У диявола немає тіла, і в цьому його покарання. Він радіє, коли може заволодіти скинією людини, і коли він був вигнаний Спасителем, то попросив вселитися в стадо свиней, чим показав, що радше буде в тілі свині, ніж без тіла. Усі істоти, що мають тіло, мають владу над тими, хто його не має. …

Диявол не має сили над нами, якщо тільки ми не дамо її йому. В мить, коли ми повстаємо проти будь-чого, що від Бога, диявол набуває сили”².

Наше фізичне тіло дає нам можливість набути досвід такого розмаху, глибини й насиченості, якого ми просто не могли отримати у нашому передземному існуванні. Президент Бойд К. Пекер, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Наш дух і наше тіло поєднані таким чином, що наше тіло стає інструментом нашого розуму і фундаментом нашого характеру”³. Таким чином, наші стосунки з іншими людьми, наша здатність усвідомлювати істину й діяти відповідно, наше вміння дотримуватися принципів і обрядів євангелії Ісуса Христа посилюються завдяки нашому фізичному тілу. У класній кімнаті земного життя ми пізнаємо ніжність, любов, доброту, щастя, сум, розчарування, біль і навіть випробування обмеженням фізичних можливостей, щоб підготуватися до вічності. Просто кажучи, є уроки, які ми повинні засвоїти, і досвід, який ми повинні набути, як сказано в Писаннях, “через плоть” (див. 1 Нефій 19:6; Алма 7:12–13).

Апостоли і пророки постійно навчали про важливість нашого тіла для земного життя і для вічності. Павло проголосив:

“Чи не знаєте ви, що ви—Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває?

Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той то ви” (1 Коринтянам 3:16–17).

І в цьому розподілі Господь відкрив, що “дух і тіло є душею людини” (УЗ 88:15). Істина, яка дійсно є і вічно буде, полягає в тому, що тіло і дух утворюють нашу реальність і неповторність. Коли тіло і дух нероздільно поєднані, ми можемо отримати повноту радості; коли вони роз’єднані, ми не можемо отримати повноти радості (див. УЗ 93:33–34).

План нашого Небесного Батька призначений, щоб дати спрямованість Його дітям, допомогти їм стати щасливими і в безпеці привести їх до Нього додому у воскрешених і прославлених тілах. Люцифер працює, щоб зробити синів і дочок Бога нещасними і збентежити їх, щоб приховати від них можливість їхнього вічного розвитку. У батька брехні є далекосяжний намір—зробити так, щоб усі ми стали “так само нещасними, як і [він] сам” (2 Нефій 2:27), і він працює, щоб спотворити складові Батькового плану, який він ненавидить найбільше за все.

Сатана не має тіла, і його вічний розвиток зупинився. Так само як води ріки, що течуть по її руслу, зупиняються греблею, так і вічний розвиток супротивника зупинився, бо він не має фізичного тіла. Через свою непокору Люцифер відринув сам себе від усіх благословень і досвіду земного життя, які ми можемо мати завдяки скинії з плоті й кісток. Він не може засвоїти уроки, що можуть засвоюватися лише духами, які мають тіла. Він не може одружитися чи бути благословенним нащадками та сімейним життям. Для нього є нестерпною думка про реальне і загальне воскресіння всього людства. У Писаннях одне з переконливих значень слова проклятий вказує на його нездатність продовжувати свій розвиток і стати подібним до нашого Небесного Батька.

Оскільки фізичне тіло є таким важливим у Батьковому плані щастя і нашого вічного розвитку, нам і не слід дивуватися, що Люцифер прагне загальмувати наш прогрес, спокушаючи нас використовувати своє тіло неправильним чином. Серед найбільших іроній вічності є та, що супротивник, який сам нещасний через відсутність фізичного тіла, спонукає і зваблює нас стати такими ж нещасними, як він, шляхом неналежного використання наших тіл. Отже, саме той інструмент, якого він не має і яким не може користуватися, є найпершою мішенню для його спроб заманити нас до фізичного і духовного знищення.

Супротивник хоче впливати на нас як у тому, щоб ми неналежно використовували своє фізичне тіло, так і в тому, щоб применшити для нас його важливість. Важливо, щоб ми розпізнавали й уникали цих двох методів атаки.

Сатана радіє, коли діти Небесного Батька неналежним чином використовують свої скинії, порушуючи закон цнотливості, вживаючи наркотики і речовини, які викликають залежність, спотворюючи або калічачи себе чи вдаючись до ідолопоклонства тілу, своєму або чиємусь. Для тих з нас, хто знає і розуміє план спасіння, будь-яке осквернення тіла є бунтом і відмовою від нашої справжньої неповторності як синів та дочок Бога (див. Мосія 2:36–37; УЗ 64:34–35).

Брати і сестри, я не можу сказати вам про всі можливі способи неналежного використання своїх тіл; “бо є різні шляхи і засоби, а саме, їх так багато, що я не можу перелічити їх” (Мосія 4:29). Ви знаєте, що правильно, а що неправильно, і ви маєте особисту відповідальність прагнути для себе знань “через навчання і також через віру” (УЗ 88:118) про те, що вам слід робити, а що ні, і доктринальні причини, чому ви повинні або не повинні робити ці речі. Я свідчу вам: якщо ви бажаєте так навчатися, якщо ви будете “стежити за собою, і вашими думками, і вашими словами, і вашими ділами, і… будете виконувати заповід[і] Бога, і… продовжуватимете вірувати в те, що ви чули про пришестя нашого Господа, аж до кінця вашого життя” (Мосія 4:30), ви будете духовно просвітлені й захищені. І відповідно до вашої відданості і старанності, ви будете мати силу розпізнати обман і відбивати атаки супротивника, коли він спокушатиме вас неналежним чином використовувати ваше фізичне тіло.

Сатана також старається звабити синів і дочок Бога, щоб вони применшували важливість свого фізичного тіла. Цей особливий вид атаки є найбільш диявольським і найменш помітним. Я хочу навести кілька прикладів того, як супротивник може заколисувати й заспокоювати нас аж до відчуття плотської безпечності (див. 2 Нефій 28:21) і підбивати поставити під загрозу набуття нами земного досвіду, на що ми погодились у доземному існуванні та “радісний окрик здіймали всі” (див. Йов 38:7).

Наприклад, усі ми можемо знаходити задоволення у самих різноманітних корисних, розважальних і привабливих заходах. Але ми применшуємо важливість свого тіла і ризикуємо своїм добрим фізичним станом, вдаючись до незвичайних та небезпечних крайнощів, щоб відчути більше й сильніше “адреналін”. Ми можемо виправдовуватися тим, що в таких, на вигляд, безвинних “геройських” подвигах та пригодах немає нічого поганого. Однак, ризикуючи тим інструментом, який нам дав Бог для набуття повчального досвіду земного життя—а не просто заради пошуків розваг або чогось веселенького, щоб догодити своєму “я” або здобути визнання—ми справді применшуємо важливість свого фізичного тіла.

Як це не сумно, але сьогодні дехто з молодих чоловіків і жінок у Церкві ігнорує “речі, як вони дійсно є”; вони нехтують вічними стосунками заради ігор, розваг та оман комп’ютерного світу, які не мають вічної цінності. У мене болить серце, коли молода пара—запечатана у домі Господа на час і на всю вічність владою святого священства—має проблеми у шлюбі через залежність від відеоігор чи спілкування в “он-лайні”. Молодий чоловік чи жінка можуть марнувати безліч годин, відкладаючи свої професійні чи академічні досягнення, а то й зовсім про них забуваючи, і жертвувати глибокими людськими стосунками, через те що відеоігри та ігри в он-лайні призводять до заціпеніння їхнього розуму й духа. Як заявив Господь: “Я даю їм заповідь…: Не марнуй свого часу, і не ховай свій талант так, щоб про нього не було відомо” (УЗ 60:13).

Ви тепер можете запитати: “Але, брате Беднар, сьогодні ви почали розмову про важливість фізичного тіла у нашому вічному розвиткові. Чи маєте ви на увазі, що відеоігри та різні види спілкування за допомогою комп’ютера можуть до певної міри применшувати важливість нашого фізичного тіла?” Брати і сестри, це саме те, про що я й кажу. Дозвольте мені пояснити.

Ми живемо в час, коли технології можуть бути використані для відтворення реальності, для посилення реальності і для створення віртуальної реальності. Наприклад, лікар може за допомогою програмного моделювання набути цінного досвіду, виконуючи складну операцію—і при цьому не піддаючи ризику життя пацієнта. Пілот, неодноразово моделюючи умови польоту, може навчитися, як здійснити аварійну посадку, що може зберегти життя багатьох людей. Архітектори й інженери можуть використовувати інноваційні технології, щоб змоделювати складні методи проектування й будівництва, які допоможуть уникнути людських жертв та руйнувань споруд на випадок землетрусів та інших природних катаклізмів.

У кожному з цих прикладів високий рівень точності відтворення реальності при імітації чи моделюванні сприяє ефективному отриманню досвіду. Термін точність відтворення реальності вказує на схожість між реальністю та її імітацією. Таке моделювання може бути конструктивним, якщо точність відтворення—висока, а цілі—хороші; наприклад: дає можливість отримати досвід, що допомагає врятувати життя людей або покращити якість життя.

Порівняйте, будь ласка, точність відтворення на комп’ютерному зображенні (с. 26) та фотографію реальної кімнати на наступній сторінці.

У цьому прикладі висока точність відтворення допомагає досягненню найважливішої мети—спроектувати і збудувати священний і прекрасний храм. Однак відтворення або моделювання може завдати духовної шкоди й бути небезпечним, якщо точність відтворення—висока, а цілі—низькі; наприклад, експериментувати з тим, що суперечить Божим заповідям або зваблює нас думати чи робити те, що ми б не думали і не робили, “якби це не була просто гра”.

Як апостол я здіймаю свій голос, щоб застерегти вас про потенційну загрозу, що криється в згубному, задушливому, гнітючому і обмежуючому впливі, який може справляти на наші душі взаємодія з віртуальним світом. Підняті мною проблеми не нові; вони стосуються й інших медіа, наприклад: телебачення, кінофільмів та музики. Але у віртуальному світі такі виклики набагато серйозніші й поширеніші. Я благаю вас остерігатися отупляючого і руйнівного для вашого духу впливу технологій віртуального простору, які використовуються для створення високої точності відтворення реальності та переслідують принизливі й недобрі цілі.

Якщо супротивнику не вдається звабити нас неналежним використанням нашого фізичного тіла, тоді він вдається до однієї зі своїх наймогутніших тактик—відвертає вашу й мою увагу як духів, у яких є тіло, аби поступово й фізично від’єднати нас від речей, як вони дійсно є. По суті, він заохочує нас думати і діяти так, наче б то ми ще у своєму доземному стані, коли ми ще не мали тіла. І якщо ми піддаємося йому, він може вміло використати деякі аспекти сучасних технологій, щоб досягнути своїх цілей. Дуже прошу, будьте обережними, щоб вам не надто зануритися і не бути поглинутими усіма тими пікселями, тестуваннями, навушниками, чатами, спілкуванням в “он-лайні” через комп’ютерні мережі, використанням медіа та Інтернету, що можуть викликати залежність від них, через що ви не зможете усвідомлювати важливість свого фізичного тіла і втратите розкіш особистого спілкування з людьми. Стережіться цифрових дисплеїв та інформації різного виду, що приходить через спілкування за допомогою комп’ютера, бо воно може підмінити собою цілий ряд фізичних здібностей та досвіду.

Будь ласка, уважно прочитайте наступну цитату, в якій описано інтенсивні романтичні стосунки однієї жінки. Вона спілкувалася через комп’ютер зі своїм віртуальним другом. І зверніть увагу, як опосередковане спілкування применшило важливість фізичного тіла. “Тож PFSlider (так назвався в мережі той чоловік) увійшов у кожний день мого життя. Нічого відчутного на дотик для мене вже не існувало. Не існувало мого фізичного тіла. У мене не було ні шкіри, ні волосся, ні кісток. Усі мої бажання перетворилися на струм, який досягав лише лобної частини мого головного мозку. Не було ні світу поза стінами мого дому, ні суспільного життя, ні погоди. Були лише екран комп’ютера, телефон, крісло та, можливо, склянка води”⁴.

Нам же потрібно прислухатися до настійливого прохання Павла: “Щоб кожен із вас умів тримати начиння своє в святості й честі” (1 Солунянам 4:4).

Подумайте ще раз про раніше згаданий мною приклад молодої пари, яка нещодавно одружилася в домі Господа. Незріла або введена в оману пара може віддавати надзвичайно багато часу відеоіграм, спілкуванню в чатах або якось інакше давати комп’ютеру домінувати над “речами, як вони дійсно є”. Спочатку таке витрачання часу може здаватися порівняно нешкідливим, це можна виправдати необхідністю мати кілька хвилин, щоб розслабитися після лихоманки перевантаженого справами дня. Але втрачаються важливі можливості розвивати і вдосконалювати навички особистого спілкування, посміятися й поплакати разом, скріпити багаті узи емоційної близькості, що триватимуть вічно. Тож далі, здавалося б, невинна розвага може стати формою згубного поневолення.

Відчуття теплоти ніжних обіймів свого вічного супутника або щирість в очах іншої людини, коли вона ділиться свідченням—усе це відчувається так, як воно дійсно є, коли передається за допомогою нашого фізичного тіла,—і все це може бути принесено в жертву заради високої точності відтворення уявного образу, що не має тривалої цінності. Якщо ви і я не будемо пильними, то можемо стати “поза почуттям” (1 Нефій 17:45), як це сталося дуже давно з Ламаном та Лемуїлом.

Дозвольте мені навести ще один приклад, як поступово і фізично відбувається від’єднання від “речей, як вони дійсно є”. Сьогодні людина може ввійти у віртуальний світ, наприклад “Second Life”, і створити себе як нову особистість. Людина може стати свого роду втіленням людини, або віртуальною особою, яка відповідає її власному вигляду й поведінці. Або людина може створити для себе видуману нею особистість, яка зовсім не відповідає “речам, як вони дійсно є”. Однак якою б схожою не була нова придумана особистість на цю реальну людину, така поведінка за своєю суттю не відповідає “речам, як вони дійсно є”. Раніше я дав визначення точності відтворення зображення або моделі. А зараз я наголошую на важливості точного відтворення особистості—на відповідності між реальною людиною і придуманою особистістю у віртуальному просторі. Будь ласка, зверніть увагу на брак точності у відтворенні особистості в наступному епізоді, описаному в Wall Street Journal:

Рік Хугестраат—“дебелий [53-річний] чоловік з довгим сивим “кінським хвостом”, великими баками та великими посивілими вусами. … [Рік проводить за комп’ютером] по шість годин на вечір, а у вихідні часто й по 14 годин підряд, як і Датч Гуренбік—його більш як двометровий, дужий… віртуальний двійник. Він видається молодшим, фізично привабливішим варіантом [Ріка]. …

… [Він] сидить за своїм комп’ютером, вікна зашторені. … Поки його дружина, Сью, дивиться телевізор у вітальні, містер Хугестраат спілкується в чаті “он-лайн” з образом високої, стрункої жінки з рудим волоссям.

Цю жінку він ніколи ніде не зустрічав поза комп’ютерним світом Second Life, про який багато написано як про віртуальну фантастичну країну. … Він навіть ніколи не дзвонив їй по телефону. Однак їхні взаємини стали дивовижно реальними. Вони мають двох собак, [і] разом сплачують по іпотеці та проводять час [у своєму віртуальному світі], роблячи покупки в магазинах та відправляючись у довгі мандри на мотоциклах. Узи, що з’єднують їх, настільки міцні, що три місяці тому містер Хугестраат попросив Дженет Спілман, 38-річну канадійку, яка стоїть за рудоволосою жінкою, стати його віртуальною дружиною.

Жінці, з якою він одружений реально, радості це не додає. “Це просто жахливо”,—каже Сью Хугестраат, … яка вийшла заміж за містера Хугестраата сім місяців тому”⁵.

Брати і сестри, будь ласка, зрозумійте! Я не кажу, що по суті всі технології погані; зовсім ні. І я не кажу, що нам не слід належним чином користуватися багатьма їхніми можливостями, щоб більше дізнаватися, спілкуватися, отримувати натхнення і робити яскравішим своє життя та розбудовувати Церкву. Звичайно ж, нам слід це робити. Але я здіймаю голос попередження, заявляючи, що не слід нехтувати справжніми взаєминами і псувати їх, дозволивши вигаданим всепоглинаючим стосункам заволодіти нами. “За даними опитування, проведеного… недавнім випускником Стенфордського університету, доктором філософії, з’ясувалося, що 30 тис. користувачів ігор, з яких приблизно 40% чоловіків і 53% жінок, які грають в он-лайні, сказали, що їхні віртуальні друзі були майже такими, як їхні друзі в реальному житті, або й кращими. Більше чверті користувачів ігор [які брали участь в опитуванні, вказали на те, що] найсильніші емоції на минулому тижні вони пережили у комп’ютерному світі”⁶.

Яким важливим, довготривалим і вчасним є Господнє визначення істини: “речі, як вони дійсно є”. Пророк Алма запитував: “О, тоді хіба це не є істинним?” ( Алма 32:35). Він описував світло і добро настільки зримо, що їх можна було просто відчути. Справді, “ті, хто живуть у [Батьковій] присутності… бачать так само, як їх бачать, і знають так само, як їх знають, отримавши від Його повноти і Його благодаті” (УЗ 76:94).

Мої любі брати і сестри, остерігайтесь! Чим більше нівелюється актуальність особистості в засобах комп’ютерно-медійних комунікацій і чим викривленішими, перекрученішими і нечестивішими стають цілі цих комунікацій, потенціал духовної небезпеки загрозливо збільшується. Я благаю вас негайно й назавжди відвернутися від таких місць та занять (див. 2 Тимофію 3:5).

А тепер я б хотів дати додаткову характеристику атакам супротивника. Сатана часто пропонує спокусливу ілюзію анонімності. Люцифер завжди прагнув робити свої справи таємно (див. Мойсей 5:30). Але пам’ятайте, відступництво не може бути анонімним лише тому, що відбувається в блогах або через сфабрикованих особистостей в чатах чи віртуальному світі. Аморальні думки, слова і вчинки завжди є аморальними, навіть у віртуальному просторі. Оманливі дії, які вважаються прихованими, наприклад, нелегальне завантаження музики з Інтернету чи копіювання CD або DVD для друзів та сім’ї, все одно є обманом. Усі ми відповідальні перед Богом, і врешті-решт Він нас буде судити відповідно до наших вчинків і бажань нашого серця (див. Алма 41:3). “Бо як у душі своїй [людина] обраховує, так[ою] [вона] є” (Приповісті 23:7).

Господь знає, хто ми дійсно є, що ми дійсно думаємо, що ми дійсно робимо і ким ми дійсно стаємо. Він попередив нас, що “бунтівних буде пронизано великим смутком; бо про їхні беззаконня буде сказано на дахах, а їхні таємні діяння буде розкрито” (УЗ 1:3).

Зараз я здійняв свій голос застереження, аби попередити лише про кілька духовних небезпек, що існують у нашому технологічно орієнтованому світі, який дуже швидко змінюється. Дозвольте мені знову сказати: ні самі технології, ні швидкі зміни в них самі по собі не є хорошими чи поганими; справжній виклик у тому, щоб зрозуміти і перше, і друге в контексті вічного плану щастя. Люцифер буде підбурювати нас неналежним чином використовувати своє фізичне тіло і применшувати його важливість. Він буде намагатися підмінити монотонністю віртуального повторення безмежну різноманітність Божих творінь і переконати нас у тому, що ми лише такі собі смертні, на яких можна діяти, а не вічні душі, благословенні моральною свободою волі, щоб самим вільно діяти. Обхідним шляхом він зваблює втілених духів, щоб ті поплатилися благословеннями і здобуттям досвіду “у плоті” (1 Нефій 19:6; Aлма 7:12–13), що є можливими завдяки Батьковому плану щастя та Спокуті Його Єдинонародженого Сина.

Для вашого ж щастя й захисту я пропоную вам старанніше вивчати вчення про план спасіння—і з молитвою розмірковувати над істинами, які ми розглянули. Пропоную два запитання для вашого особистого обдумування і вивчення з молитвою.

1. Використання різних технологій та медіа сприяє чи заважає постійному перебуванню Святого Духа у вашому житті?

2. Час, який ви витрачаєте на користування різними технологіями та медіа, збільшує чи зменшує вашу здатність змістовно жити, любити і служити?

Ви отримаєте відповіді, натхнення і настанови від Святого Духа, що будуть відповідати вашим індивідуальним обставинам і потребам. Я повторюю і підтверджую те, чого навчав пророк Джозеф: “Усі істоти, що мають тіло, мають владу над тими, хто його не має. Диявол не має над нами влади, якщо ми лише не дозволимо йому”.

Ці вічні істини, що стосуються важливості нашого фізичного тіла, зміцнять вас проти хитрощів та атак супротивника. Одне з моїх найбільших бажань полягає в тому, щоб ваше свідчення про Воскресіння постійно зростало і ви були вдячними за нього—за ваше особисте воскресіння у целестіальному, піднесеному тілі “через вашу віру в [Господа Ісуса Христа] згідно з Його обіцянням” (Мороній 7:41).

А тепер я хотів би сказати саме про те, хто ви дійсно є. Ви дійсно є підростаючим поколінням у Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. У жовтні 1997 року старійшина Ніл А. Максвелл (1926–2004), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, відвідав студмістечко Університету Бригама Янга–Айдахо і виступив там на духовному вечорі. Вдень він був у студмістечку, у наших розмовах ми торкалися багатьох євангельських тем і, зокрема, говорили про молодь у Церкві. Я пам’ятаю слова старійшини Максвелла, які дуже вразили мене. Ось що він сказав: “Молодь цього покоління має більшу, ніж у попередніх поколіннях, здатність до послушності”.

Потім він зазначив, що його слова основуються на ось такій істині, якої навчав президент Джордж К. Кеннон (1827–1901), перший радник у Першому Президентстві: “Бог приберіг духів для цього розподілу, які мають сміливість і рішучість протистояти світу і всім силам диявола, видимим і невидимим, щоб безстрашно проголошувати євангелію, підтримувати істину, встановлювати й будувати Сіон нашого Бога, незважаючи ні на що. Він послав цих духів у цьому поколінні, щоб закласти основи Сіону, який ніколи не буде скинуто, і виростити сім’я, яке буде праведним і яке буде шанувати Бога, і буде шанувати найвищою мірою, і буде слухняним Йому за всіх обставин”⁷.

Батьки і церковні провідники часто наголошують, що молоді чоловіки й жінки цього покоління були прибережені для цього періоду в історії світу і належать до найхоробріших дітей Небесного Батька. Дійсно, це так. Однак не раз я розмірковував: якщо молоді люди чують це твердження так часто, то чи не стане воно надмірно вживаним і затертим настільки, що його важливість і глибинність можуть бути знехтувані? Ми знаємо, що “від того, кому багато дається, багато й вимагається” (УЗ 82:3). І те, чого навчали президент Кеннон та старійшина Максвелл, допомагає нам повніше зрозуміти, що саме вимагається від нас сьогодні. Вам і мені належить бути сміливими і “слухняними Йому за всіх обставин”. Отже, слухняність є головною захисною зброєю, яку підростаюче покоління повинно задіяти у битві останніх днів між добром і злом.

Ми радіємо, що Господь через своїх уповноважених слуг “підняв вище планку” для молодих чоловіків і жінок сьогодення. Нам дано знання про те, хто ми є і чому ми тут на землі, і ми з радістю і вдячністю приймаємо їхні натхненні настанови. Тому нам слід усвідомлювати, що Люцифер постійно намагається “понизити планку”, умовляючи нас неналежним чином використовувати своє фізичне тіло і применшувати його важливість для нас.

Спаситель неодноразово попереджав, щоб ми остерігалися обману супротивника:

“І Ісус промовив у відповідь їм: Стережіться, щоб вас хто не звів; …

Бо в ті дні також постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних, тих, що є вибраними за завітом …

І того, хто зберігає Моє слово як скарб, не буде обмануто” (Joseph Smith—Matthew 1:5, 22, 37).

Слухняність відчиняє двері перед Святим Духом, щоб Він постійно перебував з нами. А духовні дари і здібності, що активізуються силою Святого Духа, дозволяють нам уникати обману, а тому бачити, відчувати, знати, розуміти й пам’ятати речі, як вони дійсно є. Вас і мене було обдаровано більшою здатністю бути слухняними саме для цього. Мороній заявив:

“Прислухайтеся до слів Господа, і просіть Батька в ім’я Ісуса все те, в чому ви матимете нужду. Не сумнівайтеся, але вірте, і почніть як у давнину, і прийдіть до Господа всім серцем вашим, домагайтеся свого власного спасіння з страхом і тремтінням перед Ним.

Будьте мудрими в дні свого випробування; скиньте з себе всю нечистоту; не просіть, щоб ви могли вжити це для своєї похоті, але просіть з твердістю непохитною, щоб ви не піддалися ніякій спокусі, але щоб ви служили істинному і живому Богові” (Мормон 9:27–28).

Прислухавшись до цієї натхненної поради, ми зможемо мати і будемо мати благословення, щоб розпізнавати й відкидати атаки супротивника—сьогодні і в дні, що попереду. Ми зможемо виконати і виконаємо призначені нам від початку обов’язки і будемо робити свій внесок в Господню роботу по всьому світу.

Я свідчу, що Бог живий і є нашим Небесним Батьком. Він—Автор плану спасіння. Ісус є Христос, Викупитель, Чиє тіло було бите, нівечене, проколене за нас, коли Він приніс спокутну жертву. Він воскрес; Він живий; і Він стоїть на чолі Своєї Церкви в ці останні дні. Бути “оточеним[и] навіки руками Його любові” (2 Нефій 1:15) буде реальним, а не віртуальним досвідом.

Я свідчу, що ми можемо бути і будемо благословенними сміливістю й рішучістю протистояти світу і всім силам диявола. Праведність буде переважати. Жодна нечиста рука не може зупинити розвиток цієї роботи. Я, проголошуючи своє свідчення, свідчу про ці речі, як вони дійсно є, і як вони дійсно будуть, у священне ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.