Музика
Той бідолашний чоловік


16

Той бідолашний чоловік

Спокійно

1. Я хочу вам розповісти

Про те, як майже кожен рік

З’являвся на моїй путі

Той бідолашний чоловік.

Хто він такий, не відав я

І не питав його ім’я,

Але очей його тепло

В мені любов’ю проросло.

2. Зайшов до мене він колись,

Коли вечерять я сідав.

Вмирав від голоду мій гість,

І я свій хліб йому віддав.

Він взяв його, благословив

І їв, але й мені вділив.

Було це наче уві сні —

Хліб здався манною мені.

3. У скелях, біля джерела

Його я знову відшукав.

Неподалік вода текла,

А він знесилений лежав.

Коли ж підняв його з колін,

Три повних чаши випив він,

Тоді й для мене зачерпнув —

З тих пір про спрагу я забув.

4. Коли дерева вітер гнув

І сніг у вікна порошив,

Знайомий голос я почув

І швидко двері відчинив.

Його я щиро привітав

І на печі йому послав.

Я ж на підлозі спати ліг —

Неначе біля Божих ніг.

5. На нього я натрапив знов

Далеко від міських застав.

Із ран його точилась кров,

Він ледве дихав і стогнав.

Я все зробив, щоб він не вмер,

І я дивуюсь дотепер,

Бо рани я йому промив,

А серце я своє зцілив.

6. Востаннє я його зустрів

В сирій в’язниці, в темноті.

Хоч він нічим не завинив,

На страту вранці мав іти.

Він попросив відповісти:

“Чи смерть за мене приймеш ти?”

І я тоді, здолавши страх,

Кивнув йому і мовив: “Так”.

7. “Дивись на Мене”, — Він сказав,

І я крізь сльози на очах

Узрів, що мій Знайомець мав

Сліди Голгофи на руках.

І він ім’я моє назвав,

За плечі взяв і обійняв.

І тихо мовив Цар царів:

“Ти все для Господа робив”.

Слова: Джеймс Монтгомері, 1771–1854

Музика: Джордж Коулз, 1792–1858, змін.

Гімн, який співали незадовго до мученицької смерті пророка Джозефа Сміта. Див. History of the Church, 6:614–615.

Матвій 25:31–40

Мосія 2:17