Молитва і спокій

Одного вечора я посварилася з мамою і почувалася жахливо. Тож я вирішила помолитися. Хоча я була в поганому настрої і не хотіла бути “духовною”, я знала, що молитва допоможе мені почувати себе краще і зменшить бажання сперечатися. Коли мама вийшла з кімнати, я почала молитися. “Дорогий Небесний Батьку, я прийшла цього вечора до Тебе тому, що …” Ні. Я розплющила очі і опустила руки. Щось ішло не так. Я спробувала знову. “Небесний Батьку, мені потрібно …” Це також звучало дивно. Я відчувала, що Сатана переконує мене не молитися більше й не просити Небесного Батька про допомогу.

Раптом я відчула спонукання звернутися з подякою! Я так і зробила, і відразу полилися думки. Я згадала про багато всього, за що можу дякувати Небесному Батькові. Висловивши подяку, я почала обговорювати свою проблему.

Після цього я відчула неймовірний спокій всередині, тепле духовне відчуття від усвідомлення того, що Небесний Батько і мої батьки люблять мене і що я Боже дитя. Я змогла вибачитися перед мамою і прийняти її вибачення.