Праведний житиме вірою

Є стара юдейська історія про одного миловара, який не вірив у Бога. Якось ідучи разом з рабином, він сказав: “Ось чого я не можу зрозуміти: Упродовж тисяч років ми маємо релігію. Але куди не поглянеш—скрізь зло, продажність, нечесність, несправедливість, біль, голод і насильство. Таке враження, що релігія аніскільки не покращила світ. Тож я вас запитую: навіщо вона?”

Рабин якийсь час мовчав, проте йшов далі поруч з миловаром. Через якийсь час вони підійшли до ігрового майданчика, де перемазані брудом діти копирсалися в землі.

“Ось чого я не можу зрозуміти,—сказав рабин.— Поглянь на цих дітей. Ми користуємося милом упродовж тисяч років, і все ж ці діти брудні. То навіщо ж нам мило?”

Миловар відповів: “Але ж, рабі, несправедливо звинувачувати мило, кажучи про цих брудних дітей. Милом треба користуватися, щоб побачити, як воно діє”.

Рабин усміхнувся і сказав: “Саме так”.

Апостол Павло, цитуючи пророка зі Старого Завіту, коротко пояснив, що означає бути віруючим, коли написав: “Праведний житиме вірою” (Римлянам 1:17).

Можливо, цей простий вислів пояснює різницю між слабкою і недієвою релігією й такою, яка має силу змінювати життя.

Але щоб зрозуміти, що означає жити вірою, ми повинні зрозуміти, чим є віра.

Віра—це більше, ніж сповідування вірування. Це—повна довіра до Бога, яка супроводжується ділами.

Це більше, ніж бажання.

Це більше, ніж сидіти, відкинувшись на стільці й кивати головою на знак згоди. Коли ми кажемо: “Праведний житиме вірою”, ми маємо на увазі, що віра нас веде і скеровує. Ми діємо таким чином, що відповідає нашій вірі—керуючись не бездумною послушністю, але впевненою і щирою любов’ю до Бога й до безцінної мудрості, яку Він відкрив Своїм дітям.

Віра має супроводжуватися ділами; у протилежному випадку вона не життєздатна (див. Якова 2:17). Це зовсім і не віра. Вона не має сили змінити навіть одну людину, вже не кажучи про світ.

Чоловіки і жінки віри довіряють милостивому Небесному Батькові—навіть у часи непевності, навіть у часи сумнівів і випробувань, коли вони не можуть бачити всю картину або розуміти все до кінця.

Чоловіки і жінки віри заповзято йдуть шляхом учнівства і намагаються наслідувати приклад свого улюбленого Спасителя Ісуса Христа. Віра мотивує, а насправді, надихає нас прихилятися серцем до небес і активно підтримувати, піднімати і благословляти ближніх.

Релігія без діл—це як мило, що залишається в мильниці. Вона може мати дивовижний потенціал, але в дійсності вона неспроможна щось змінювати, поки не почне діяти. Відновлена євангелія Ісуса Христа—це євангелія дії. Церква Ісуса Христа навчає істинній релігії, яка є посланням надії, віри й милосердя, включаючи надання нашим ближнім як духовної, так і матеріальної допомоги.

Кілька місяців тому разом зі своєю дружиною Гарріет ми були в сімейній поїздці по Середземномор’ю разом з нашими дітьми. Ми відвідали кілька таборів для біженців і зустрілися з сім’ями, що прибули з регіонів, де точиться війна. Ці люди не нашої віри, але вони—наші брати і сестри, і вони потребували невідкладної допомоги. Наші серця були глибоко зворушені, коли ми на власні очі бачили, як активна віра членів нашої Церкви допомагає, надає підтримку і вселяє надію в наших ближніх, що перебувають у нужді, незалежно від релігійних уподобань, національності та освіти.

Віра у парі з постійними ділами сповнює серця добротою, розум—мудрістю і розумінням, а душу—миром і любов’ю.

Наша віра може благословляти і справляти праведний вплив як на людей навколо нас, так і на нас самих.

Наша віра може сповнювати світ добротою і миром.

Наша віра може змінювати ненависть на любов, а ворогів—на друзів.

Тож праведні живуть вчинками віри; вони живуть, довіряючи Богові й ходячи Його шляхом.

І це така віра, яка може змінювати окремих людей, сім’ї, народи і світ.