2017
Нагорода тим, хто витерпить до кінця
July 2017


Послання Першого Президентства

Нагорода тим, хто витерпить до кінця

Зображення
family praying together

Коли я був юнаком, то служив у Церкві радником мудрого президента округу. Він постійно намагався мене навчати. Я пам’ятаю пораду, яку він дав мені одного разу: “Коли ти з кимось знайомишся, стався до цієї людини так, ніби у неї серйозні проблеми, і ти будеш правий у більшій половині випадків”. Я тоді подумав, що то надто песимістично. Тепер, коли минуло більше 50 років, я можу бачити, як добре він розумів світ і життя.

Усі ми постаємо перед випробуваннями—іноді дуже важкими випробуваннями. Ми знаємо, що Господь дає нам можливість проходити через випробування, щоб позбутися недоліків та удосконалитися, аби ми могли навіки бути разом з Ним.

Господь навчав пророка Джозефа Сміта у в’язниці Ліберті, що нагорода за те, що він витерпить свої випробування достойно, допоможе йому стати гідним вічного життя:

“Мій сину, мир душі твоїй; твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час;

І тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту; ти святкуватимеш перемогу над усіма своїми ворогами” (УЗ 121:7–8).

Життя б’є нас так часто, що може здаватися, ніби важко витерпіти достойно. Так може думати сім’я, виживання якої залежить від урожаю, коли немає дощів. Вони можуть міркувати: “Скільки ми ще протримаємося?” Так може здаватися молодим людям, які опираються наростаючому потоку брудноти і спокус. Так може думати юнак, якому важко здобути освіту або необхідну підготовку для отримання роботи, щоб утримувати дружину і сім’ю. Такими можуть бути думки людини, яка не може знайти роботу або яка втрачає роботу за роботою внаслідок розвалу фірм. Так можуть думати ті, у кого погіршилося здоров’я і зменшилися фізичні сили, що стається раніше або пізніше у їхньому житті або в житті тих, кого вони люблять.

Але люблячий Бог не дає нам такі випробування лише для того, щоб просто подивитися, чи ми зможемо зносити труднощі. Натомість Він дивиться, чи ми можемо долати їх достойно, аби стати кращими.

Перше Президентство навчало Парлі П. Пратта (1807–1857), коли його щойно було покликано членом Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “Тебе залучено до справи, яка вимагає усієї твоєї уваги; … стань гладенькою стрілою. … Ти маєш тяжко працювати, багато трудитися і знести багато негараздів, аби сягнути досконалої гладкості. … Твій Небесний Батько хоче цього; поле належить Йому; роботу дає Він; і Він … підтримає … та надихне тебе”1.

У Посланні до євреїв Павло каже про плоди того, коли ми гідно терпимо: “Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности” (Євреям 12:11).

Наші випробування і наші труднощі дають нам можливість навчатися і зростати, вони можуть навіть змінювати нашу натуру. Якщо ми здатні звертатися до Спасителя у своїх важких ситуаціях, наші душі можуть удосконалюватися у процесі подолання труднощів.

Отже, перше, що нам треба пам’ятати,—це завжди молитися (див. УЗ 10:5; Aлма 34:19–29).

Друге—це намагатися постійно виконувати заповіді—попри будь-який спротив, спокуси або збентеження навколо нас (див. Moсія 4:30).

Третя важлива справа—служити Господу (див. УЗ 4:2; 20:31).

Служачи Учителю, ми пізнаємо Його і навчаємося любити. Якщо будемо невтомними в молитві та вірному служінні, ми почнемо бачити руку Спасителя і вплив Святого Духа у своєму житті. У багатьох з нас були такі періоди служіння і ми відчували супровід Духа. Якщо ви озирнетеся на той час, то згадаєте, які зміни у вас відбулися. Здавалося, що спокуса робити зло зменшилася. Бажання робити добро збільшилося. Ті, хто знав і любив вас найкраще, могли казати: “Ти став добрішим і більш терплячим. Здається, що ти не такий, як раніше”.

Ви дійсно не такі, як раніше. Ви змінилися завдяки Спокуті Ісуса Христа, бо ви на Нього покладалися у часи випробувань.

Я обіцяю вам, що, коли ви шукатимете Його і служитимете Йому, Господь прийде вам на допомогу у ваших випробуваннях і ваша душа удосконалиться в цьому процесі. Я закликаю вас покладати довіру на Нього у всіх ваших бідах.

Я знаю, що Бог Батько живий і що Він чує кожну нашу молитву й відповідає на неї. Я знаю, що Його Син Ісус Христос заплатив ціну за всі наші гріхи і що Він хоче, аби ми прийшли до Нього. Я знаю, що Батько і Син пильнують за нами і що Вони підготували шлях, аби ми витерпіли достойно і знову повернулися додому.

Посилання:

  1. Autobiography of Parley Parker Pratt, ed. Parley P. Pratt Jr. (1979), 120.