Послання Першого Президентства
Завжди пам’ятати Його
Президент Генрі Б. Айрінг
Перший радник у Першому Президентстві
Давайте разом уявимо, як пророк Мороній пише останні слова Книги Мормона на золотих пластинах. Він був сам. Він бачив, як його країна, його народ, його сім’я зазнали краху. Земля була “одним безперервним кругом” війни (Moрмон 8:8). Однак у нього була надія, бо він бачив наші дні! І з усього, що він міг написати, він запросив нас зосередитися на слові пам’ятати (див. Moроній 10:3).
Президенту Спенсеру В. Кімболу (1895–1985) надзвичайно подобалося вчення про те, що найважливішим словом у словнику могло би бути слово пам’ятати. Оскільки ми уклали завіти з Богом, він сказав: “Найбільше з того, що нам потрібно,—це пам’ятати” їх1.
Ви можете знайти слово пам’ятати в усіх Писаннях. Коли Нефій наставляв своїх братів, він часто запрошував їх пам’ятати Господні слова і пам’ятати, як Бог спасав їхніх прабатьків (див. 1 Нефій 15:11, 25; 17:40).
У своїй величній прощальній проповіді цар Веніямин сім разів використав слово пам’ятати. Він сподівався, що його народ буде пам’ятати “велич Бога, … і Його великодушність і довготерпіння” до них (Moсія 4:11; див. також 2:41; 4:28, 30; 5:11–12).
Коли Спаситель запровадив причастя, Він запросив своїх учнів приймати символи “на спомин” про Його жертву (Лука 22:19). Під час кожної причасної молитви ми з вами чуємо слово завжди, яке передує слову пам’ятати (див. УЗ 20:77, 79).
Моє послання є запрошенням—навіть благанням—пам’ятати. Ось три ідеї щодо того, що ви можете пам’ятати кожного тижня, коли приймаєте священні символи причастя. Я сподіваюсь, що вони стануть вам у пригоді, як стали у пригоді й мені.
Пам’ятати Ісуса Христа
Перш за все, пам’ятайте Спасителя. Пам’ятайте, Ким Він був на землі, як розмовляв з іншими, як виявляв доброту своїми вчинками. Пам’ятайте, з ким Він проводив час і чого навчав. Спаситель “ходив …, добро чинячи” (Дії 10:38). Він відвідував хворих. Він віддано виконував волю Свого Батька.
А понад усе, ми можемо пам’ятати велику ціну, яку Він, люблячи нас, сплатив, аби стерти пляму наших гріхів. Якщо ми пам’ятаємо Його, зросте наше бажання іти за Ним. Ми будемо мати бажання стати трохи добрішими, більше прощати і з більшою готовністю дізнаватися волю Бога та виконувати її.
Пам’ятайте, що вам потрібно покращуватися
Важко думати про Спасителя—Його чистоту і досконалість—не думаючи також про те, якими незграбними і недосконалими є ми в порівнянні з Ним. Ми уклали завіт виконувати Його заповіді, проте часто ми не дотягуємо до цієї високої норми. Однак Спаситель знав, що так буде, саме тому Він дав нам обряд причастя.
Причастя корінням сягає у старозавітну практику принесення жертви, що також включала сповідування гріхів (див. Левит 5:5). Ми більше не приносимо в жертву тварин, але нам так само треба відмовитися від гріхів. У Писаннях це називається: принести у жертву “скрушене серце і упокорений дух” (3 Нефій 9:20). Приходьте на причастя з покаянним серцем (див. УЗ 59:12; Moроній 6:2). Якщо ви так робите, ви отримаєте прощення гріхів і не зійдете зі шляху, що веде назад до Бога.
Пам’ятайте покращення, яких ви досягли
Якщо ви аналізуєте своє життя під час обряду причастя, то я сподіваюсь, що ваші думки зосереджуються не лише на тому, що ви зробили неправильно, але також і на тому, що ви зробили правильно—на тих моментах, коли ви відчували, що Небесний Батько та Спаситель задоволені вами. Ви навіть можете приділити якусь мить під час причастя, щоб попросити Бога допомогти вам це побачити. Якщо ви це зробите, я обіцяю, що ви щось відчуєте. Ви відчуєте надію.
Коли я так робив, Дух запевняв, що хоча я ще далекий від досконалості, сьогодні я кращий, ніж був учора. І це дає мені впевненість, що завдяки Спасителю я можу стати ще кращим завтра.
Завжди—це довгий час, і це включає в себе багато зосереджених зусиль. Ви знаєте з досвіду, як важко свідомо думати про щось одне увесь час. Але незалежно від того, наскільки сумлінно ви дотримуєтеся свого обіцяння завжди пам’ятати Його, Він завжди пам’ятає вас.
Спаситель знає ваші труднощі. Він знає, що означає мати на собі тягар турбот. Він знає, що ви вкрай потребуєте того благословення, яке приходить, якщо ви завжди пам’ятаєте Його і слухаєтеся Його: “щоб Його Дух міг завжди бути з [вами]” (УЗ 20:77; курсив додано).
Тож Він запрошує вас повертатися до причасного столу кожного тижня, знову надаючи вам можливість свідчити перед Ним, що ви завжди пам’ятатимете Його.