Роздрукувати
Поділитися інформацією

Учення і Завіти

Розділ 121

Молитва й пророцтва, які написані пророком Джозефом Смітом, коли він був вʼязнем у тюрмі в Ліберті, штат Міссурі, датовані 20 березня 1839 року (History of the Church, 3:289–300). Пророк і кілька його товаришів протягом кількох місяців знаходилися в тюрмі. Їхні клопотання й апеляції, подані виконавчим та судовим службовцям, не принесли їм полегшення.

1–6, Пророк благає Господа допомогти святим, що страждають; 7–10, Господь промовляє мир йому; 11–17, Прокляті всі ті, хто здіймає проти Господнього народу неправомірний галас про провину; 18–25, Вони не матимуть права на священство, і їх буде проклято; 26–32, Славетні одкровення обіцяно тим, хто терпить доблесно; 33–40, Чому багато покликаних, та вибраних мало; 41–46, Священство повинно використовуватися тільки в праведності.

1 О Боже, де Ти? І де те шатро, що покриває Твоє асховище?

2 аЯк довго рука Твоя буде стримуватися й око Твоє, так, чисте око Твоє буде дивитися з вічних небес на образи Твого народу і Твоїх слуг, а Твоє вухо будуть пронизувати їхні волання?

3 Так, о Господи, аяк довго їм терпіти ці образи і незаконні утиски, поки Твоє серце помʼякшиться до них і Твоя утроба пройметься співчуттям до них?

4 О Господи Боже аВсемогутній, творець неба, землі, і морів, і всього, що в них є, хто контролює й підкоряє диявола і темне і безпросвітне владарювання Шеолу—простягни Свою руку; нехай Твоє око прозирне; нехай Твоє шатро буде знято; нехай Твоє бсховище більше не буде покрито; нехай Твоє вухо нахилиться; нехай Твоє серце помʼякшиться і Твоя утроба зворушиться співчуттям до нас.

5 Нехай Твій гнів буде запалено проти наших ворогів; і в люті Твого серця Своїм мечем апомстися за наші образи.

6 Згадай Своїх святих, що страждають, о Боже наш; і Твої слуги радітимуть у Твоєму імені навіки.

7 Мій сину, мир душі твоїй; твоя аскрута і твої страждання будуть лише на короткий час;

8 І тоді, якщо ти авитерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту; ти святкуватимеш перемогу над усіма своїми ворогами.

9 Твої адрузі стоять біля тебе, і вони вітатимуть тебе знову теплом сердець і дружніми руками.

10 Тобі ще не так, як аЙовові; твої друзі не протистоять тобі і не звинувачують тебе у провині, як це було з Йовом.

11 А ті, хто звинувачують тебе у провині, їхню надію буде розвіяно, і їхні плани розтануть, як апаморозь тане під пекучими променями сонця, що сходить;

12 І також, щоб Бог простяг Свою руку і печатку, аби змінити ачаси та пори року і засліпити їхній розум, щоб вони не могли розуміти Його дивовижних діянь; щоб Він міг також випробувати їх і викрити в їхньому власному лукавстві;

13 Також тому, що їхні серця розбещені, і щоб на аних самих могло прийти повною мірою те, що вони хочуть навести на інших і люблять, щоб інші страждали від цього;

14 Щоб і вони були розчарованими, а їхні надії—відсіченими;

15 І не так багато років пройде, як їх та їхнє потомство буде зметено з-під небес, каже Бог, так що ніхто з них не залишиться стояти біля стіни.

16 Прокляті всі, хто підніме пʼяту на Моїх апомазаників, каже Господь, і волатиме, що вони бзгрішили, коли вони не згрішили переді Мною, каже Господь, але зробили те, що було угодним у Моїх очах і що Я наказав їм.

17 Але ті, хто волають про провину, роблять це, бо самі є слугами гріха і адітьми непокори.

18 І ті, хто неправдиво клянеться проти Моїх слуг, щоб привести їх до неволі і смерті—

19 Горе їм; через те, що вони аскривдили Моїх малих, їх буде відчужено від бобрядів Мого дому.

20 Їхній акошик не буде повним, їхні будинки та їхні клуні буде зруйновано, а до них самих будуть ставитися з презирством ті, хто улещував їх.

21 Вони не матимуть права на асвященство і також їхнє потомство від покоління до покоління.

22 Було б акраще для них, коли б жорно млинове на шиї їм почепити і вони б потонули в морській глибині.

23 Горе всім тим, хто бентежить Моїх людей, і виганяє, і вбиває, і свідчить проти них, каже Господь Саваот; арід гадючий не втече від засуду до геєнни.

24 Ось, Мої очі абачать і знають усі їхні діяння, і Я маю в запасі швидкий бсуд у належний час для їх усіх;

25 Бо є ачас, який призначено кожній людині за її бвчинками.

26 Бог дасть вам азнання через Свого бСвятого Духа, так, через невимовний вдар Святого Духа, який не було відкрито відколи світ існував і дотепер;

27 На який очікували наші предки з нетерпінням, що буде його відкрито в останні часи, і на який було вказано ангелами їхньому розуму, що його прибережено для повноти їхньої слави;

28 У прийдешній час, коли анічого не буде приховано, чи буде один Бог, чи багато ббогів, їх буде явлено.

29 Усі престоли і владарювання, панування і влади буде авідкрито і даровано всім тим, хто доблесно терпів за євангелію Ісуса Христа.

30 І ще, якщо будуть амежі, установлені для небес, чи для морів, чи для суші, чи для сонця, місяця або зірок—

31 Усі часи їхніх обертів, усі призначені дні, місяці й роки, і всі дні їхніх днів, місяців і років, і всі їхні слави, закони й установлені часи буде відкрито в дні арозподілу повноти часів—

32 Згідно з тим, що було призначено серед аРади Вічного бБога всіх інших богів ще до того, як цей світ існував, що мало бути прибереженим до завершення і кінця його, коли кожна людина ввійде до Його вічної вприсутності і до Його безсмертного гпокою.

33 Чи довго можуть проточні води залишатися нечистими? Яка сила може зупинити небеса? Перешкоджати Всемогутньому проливати азнання з небес на голови святих останніх днів—усе одно, що людині спромогтися простерти свою кволу руку, щоб зупинити річку Міссурі, коли вона тече у своєму звичному руслі, або повернути її проти течії.

34 Ось, багато апокликаних, та бвибраних мало. А чому їх не вибрано?

35 Тому що їхні серця так сильно прикипіли до речей цього асвіту і жадають бпочестей людських, що вони не засвоїли цього єдиного уроку—

36 Що аправа священства нерозривно повʼязані з бсилами небес, і сили небес не можуть контролюватися й управлятися інакше, як тільки за принципами вправедності.

37 Те, що їх може бути даровано нам, це правда; але якщо ми починаємо априховувати свої бгріхи, чи потурати своїй вгордовитості, своєму суєтному честолюбству, чи контролювати душі дітей людських, чи панувати над ними, чи примушувати їх у будь-якій мірі неправедності, ось, небеса гвіддаляються; Дух Господа засмучується, а коли Він віддалився,—амінь священству чи повноваженню того чоловіка.

38 Ось, до того, як він збагне, його залишено на самоті абити ногою колючки, бпереслідувати святих і боротися проти Бога.

39 Ми пізнали з сумного досвіду, що це в априроді й характері майже всіх людей: як тільки вони отримують трохи влади, як вони вважають, вони починають одразу вдаватися до неправедного владарювання.

40 Тому багато покликаних, та вибраних мало.

41 Жодна влада чи жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися через священство інакше, як тільки через апереконання, бдовготерпіння, мʼякість, і лагідність, і любов нелицемірну;

42 Добротою і чистим знанням, що вельми звеличує душу без алицемірства і без бпідступності

43 аДокоряючи вимогливо в належний час, коли спонукає Святий Дух; а потім виявляючи більше блюбові до того, кому ти докоряв, щоб він не ставився до тебе як до свого ворога;

44 Щоб він міг знати, що твоя вірність сильніша за узи смерті.

45 Нехай твоя утроба сповниться милосердям до всіх людей і до родини одновірних, і нехай ачеснота прикрашає твої бдумки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога; і вчення священства зрошатиме тобі душу, як вроса з неба.

46 аСвятий Дух буде твоїм постійним супутником, а твій скіпетр—незмінним скіпетром праведності й істини; і твоє бвладарювання буде вічним владарюванням, і само по собі проливатиметься на тебе віковічно.