Алма, син Алмин
У Книзі Мормона—перший головний суддя і пророк серед Нефійців. Молодим намагався знищити Церкву (Мос. 27:8–10), однак після того, як йому явився ангел, був навернений до євангелії (Мос. 27:8–24; Ал. 36:6–27). Згодом відмовився від посади головного судді, щоб навчати людей (Ал. 4:11–20).
Книга Алми
Складова частина Книги Мормона. Вміщує скорочений текст літописів Алми—сина Алминого, а також його сина Геламана. Події, відображені в книзі, відбувалися приблизно у 91–52 рр. до р.х. Книга складається з 63 розділів. У розділах 1–4 описано бунт Негорових і Амлісієвих прихильників проти Нефійців. Цей бунт переріс у війни, які були на ту добу нефійської історії одними з найруйнівніших. Розділи 5–16 присвячено першим місіонерським подорожам Алми, включаючи його проповідь про Доброго Пастиря (Ал. 5) і його проповідування з Амулеком у місті Аммонійга. У розділах 17–27 вміщено звіт Мосіїних синів про їхнє служіння серед Ламанійців. У 28–44 розділах вміщено кілька найважливіших Алминих проповідей. У розділі 32-му Алма порівнює Слово з насінням; у 36-му розділі він переказує своєму синові Геламану історію свого навернення. У розділах 39–42 вміщено поради його синові Коріантону, який вчинив гріх аморальності; у цій важливій проповіді дано тлумачення справедливості, милосердя, Воскресіння і Спокути. У розділах 45–63 дано опис тогочасних нефійських воєн, а також Гаґотових переселень. Описано, як великі провідники—полководець Мороній, Теанкум і Легій, своїми відважними й своєчасними діями рятували Нефійців.