2012
Завдяки вірі в Бога я ніколи не самотня
Лютий 2012


Завдяки вірі в Бога я ніколи не самотня

“Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми—діти Божі” (Римлянам 8:16).

“Ви ніколи не самотні, якщо маєте віру в Ісуса Христа і Небесного Батька”. Я чула подібні фрази багато разів, але ніколи раніше не розуміла їх настільки глибоко, як зараз.

З часом кожна людина постає перед невідворотним фактом того, що одного дня вона може стати самотньою. Внаслідок розлучення, від’їзду дітей з дому й раннього виходу на пенсію для мене цей день настав раніше, ніж я сподівалася. Найболісніше випробування, яке я мала подолати, полягало в тому, щоб жити в цій раптовій тиші й порожнечі після чудових років спілкування з сім’єю і друзями, чоловіком і дітьми та співробітниками.

Хоча мені приносили радість відвідування домашніх і візитних учителів та інших друзів, більшість часу я відчувала повну самотність і мені це не подобалося. Постійна тиша згодом стала викликати неконтрольований потік сліз. Мені нікуди було звернутися за втіхою. Залишалося лише впасти на коліна й молитися.

Після того, як я молилася Небесному Батькові, як мені здалося, кілька годин, в мені почали відбуватися зміни, і я відчула Дух Небесного Батька. На якусь мить я перестала плакати, відчувши, як Його любов наповнює до глибини мою душу. Я знала, що Він розуміє мій сум, і завдяки цьому я не соромилася ще довше поплакати, як це робить дитина, що впала і плаче, побачивши маму. Подумки поклавши свою голову на коліна Небесного Батька, я знала, що Він радо втішатиме мене так довго, як буде потрібно. Час від часу з’являлася думка, що я надто доросла, щоб так поводитися. Однак я знала, що Небесному Батькові байдуже, скільки мені років. Я просто знала, що Він розуміє мене і завжди буде поруч.

Сьогодні я навчилася отримувати радість від самотності, хоча й хотіла б бути у шлюбі. Я слухаю хвилі океану і спостерігаю захід сонця. Я в буквальному розумінні зупиняюся, щоб вдихнути аромат троянди. Я дослухаюся до підказок Духа і дію відповідно. Я не боюся бути самотньою, тому що я не самотня, оскільки вірю в Небесного Батька й Ісуса Христа. Я відчуваю Дух Небесного Батька та Ісуса Христа майже в усьому, що роблю.

“Завдяки вірі в Ісуса Христа і Небесного Батька ви ніколи не самотні”. Ці слова набули для мене сьогодні нового глибокого значення, і я знаю без жодних сумнівів, що я ніколи не самотня. Я—Його дочка, і Він любить мене.

Фотоілюстрація Роберта Кейсі