“Живий пророк важливіший для нас, ніж мертвий пророк. …

Боже одкровення для Адама не навчало Ноя, як збудувати ковчег. Ною потрібне було одкровення власне для нього. Отже найважливішим для мене з вами є той пророк, який живе в наш день і в наше століття, кому Господь тепер відкриває Свою волю стосовно нас. Отже найважливіше, що ми можемо прочитати,—це кожне із слів цього пророка… , які друкуються щомісяця в наших церковних журналах. Настанови, як нам діяти, на кожні шість місяців містяться у виступах на генеральній конференції, які друкуються в журналі [Ліягона]. …

Остерігайтеся тих, хто хотів би протиставити мертвих пророків живим пророкам, бо живі пророки завжди мають пріоритет”.