1 І сталося, що коли ми прийшли в пустиню до нашого батька, то знайте, що він сповнився радості, і мати моя, Сарія, також була надзвичайно рада, тому що вона вже дійсно оплакувала нас.

2 Бо вона думала, що ми загинули в пустині; і вона ще висловлювала невдоволення моєму батькові, називаючи його людиною, яка має видіння, кажучи: Бачиш, ти вивів нас із землі нашого успадкування, і моїх синів уже немає, і ми загинемо в пустині.

3 І такими словами моя мати докоряла моєму батьку.

4 І сталося, що мій батько, відповідаючи їй, сказав: Я знаю, що я людина, яка має видіння; але якби мені не явилося видіння про діяння Бога, то не пізнав би я благодаті Бога, і залишився б у Єрусалимі, і загинув би зі своїми братами.

5 Але дивись, я отримав землю обіцяну, і все це радує мене; так, і я знаю, що Господь врятує моїх синів від рук Лавана і приведе їх знову до нас у пустиню.

6 І ось такими словами мій батько, Легій, заспокоював мою матір, Сарію, щодо нас тоді, коли ми мандрували пустинею до землі Єрусалимської за літописами Юдеїв.

7 І коли ми повернулися до намету мого батька, то вони сповнилися радості, і моя мати втішилася.

8 І вона промовила, звертаючись до нас: Тепер я знаю напевне, що Господь наказав моєму чоловіку рятуватися втечею у пустині; так, і я також знаю напевне, що Господь захистив моїх синів, і визволив їх з рук Лавана, і дав їм силу, щоб вони мали змогу виконати те, що Господь наказав їм. І ось такими словами говорила вона.

9 І сталося, що вони зраділи надзвичайно, і принесли жертву і всеспалення в імʼя Господа; і вони дякували Богу Ізраїля.

10 І після того як вони склали дяку Богу Ізраїля, мій батько, Легій, взяв записи, вигравіювані на пластинах з латуні, і він продивився їх уважно від самого початку.

11 І він помітив, що вони вміщують пʼять книг Мойсеєвих, які подають розповідь про сотворіння світу, а також Адама і Єви, які були нашими першими батьками;

12 А також літопис Юдеїв від самого початку і до царювання Седекії, царя Юдеї;

13 А ще пророцтва святих пророків, від самого початку і до царювання Седекії; а також багато пророцтв, які промовлялися з вуст Єремії.

14 І сталося, що мій батько, Легій, знайшов на пластинах з латуні також родовід своїх предків; отже, він дізнався, що він нащадок Йосипа; так, саме того Йосипа, який був сином Якова, і був проданий в Єгипет, і був збережений рукою Господа, щоб він міг зберегти свого батька, Якова, і всіх його домочадців від голодної смерті.

15 І вони також були виведені з рабства і з землі Єгипетської Тим Самим Богом, Який зберіг їх.

16 І таким чином мій батько, Легій, знайшов родовід своїх предків. І Лаван також був нащадком Йосипа, тому він і його батьки зберегли ці літописи.

17 І тепер, коли мій батько побачив усе це, він сповнився Духом і почав пророкувати про своє сімʼя—

18 Що ці пластини з латуні поширяться серед усіх народів, колін, язиків і людей, які будуть з його сімені.

19 Тому він сказав, що ці пластини з латуні ніколи не загинуть; і також ніколи більше вони не потьмяніють від часу. І він багато пророкував щодо свого сімені.

20 І сталося, що саме так я і мій батько виконали всі накази, які Господь дав нам.

21 І ми отримали літописи, як Господь наказав нам, і, вивчивши їх, переконалися, що вони корисні; так, а точніше, великої цінності для нас, бо ми зможемо зберегти заповіді Господа для наших дітей.

22 Саме в цьому була велика мудрість Господа, що ми повинні були носити їх з собою, поки ми мандруємо пустинею, йдучи до землі обіцяної.