Писання
Алма 12


Розділ 12

Алма говорить з Зизромом—Таємниці Бога можуть даватися тільки вірним—Людей судять за їхніми думками, віруваннями, словами і діяннями—Злочестиві зазнають духовної смерті—Це смертне життя є періодом випробування—План викуплення приводить у дію Воскресіння і, через віру, прощення гріхів—Ті, які каються, мають право на милість через Єдинонародженого Сина. Близько 82 р. до р.х.

1 Тоді Алма, побачивши, що слова Амулека примусили замовкнути Зизрома, бо він побачив, що Амулек спіймав його на брехні й обмані з метою знищити його, і побачивши, що він почав тремтіти від усвідомлення своєї провини, він відкрив свої вуста і почав говорити до нього, і підтверджувати слова Амулека, і пояснювати дещо понад те, або розкривати писання понад те, що розкрив Амулек.

2 Тож слова, які Алма сказав Зизрому почули люди навколо; бо натовп був великий, і він говорив так:

3 Ось, Зизроме, бачу, що ти спіймався на своїй брехні і хитрощах, бо ти збрехав не тільки людям, але ти збрехав Богові; бо дивись, Він знає всі твої думки, і ти бачиш, що твої думки стали відомими нам через Його Духа;

4 І ти бачиш, що ми знаємо, що твій план був дуже підступним планом, згідно з підступністю диявола, щоб брехати й обманювати цей народ, щоб ти міг настроїти їх проти нас, щоб скривдити нас і вигнати нас геть—

5 Тож це був план твого супротивника, і він використав свою силу в тобі. Тепер я хотів би, аби ти запамʼятав, що те, що я кажу тобі, я кажу всім.

6 І знайте, я кажу вам усім, що це була пастка супротивника, яку він поставив, щоб упіймати цей народ, щоб він міг привести вас у залежність від нього, щоб він міг обплутати вас своїми путами, щоб він міг закувати вас до вічного знищення, відповідно до сили його неволі.

7 Тож коли Алма вимовив ці слова, Зизром почав тремтіти ще дужче, бо він переконувався все більше і більше у силі Бога; і він також був переконаний, що Алма й Амулек знають про нього, бо він був переконаний, що вони знають думки й наміри його серця; бо силу було дано їм, щоб вони могли знати про це, згідно з духом пророцтва.

8 І Зизром почав розпитувати їх старанно, щоб більше дізнатися про царство Бога. І він сказав Алмі: Що значить те, що Амулек сказав про воскресіння мертвих, що всі встануть з мертвих, і справедливі, і несправедливі, і будуть приведені стояти перед Богом, щоб їх судили відповідно до їхніх діянь?

9 І тоді Алма почав пояснювати це йому, кажучи: Багатьом дано знати таємниці Бога; проте їм суворо наказано, щоб вони не передавали це, тільки відповідно до тієї частини Його слова, яку Він дав дітям людським, відповідно до уваги і старанності, яку вони приділяють Йому.

10 І тому той, хто закамʼяніє серцем своїм, той отримає меншу частину слова; а той, хто не закамʼяніє серцем своїм, тому дано більшу частину слова, до тих пір дано йому пізнавати таємниці Бога, доки він не пізнає їх у повноті.

11 А ті, які закамʼяніють серцем своїм, тим дано меншу частину слова, доки вони не знатимуть нічого про Його таємниці; і тоді їх буде взято у полон дияволом, і приведено його волею аж до знищення. Ось що означають пута пекла.

12 І Амулек сказав відверто про смерть, і про воскресіння з цієї смертності до стану безсмертя, і про приведення до суду Бога, щоб бути судимими згідно з нашими діяннями.

13 Тоді, якщо наші серця закамʼяніли, так, якщо ми закамʼяніли серцями своїми проти слова, так що воно не знаходиться в нас, тоді наше становище буде жахливим, бо тоді ми будемо обвинувачені.

14 Бо наші слова викриватимуть нас; так, усі наші діяння викриватимуть нас; нас не буде визнано незаплямованими; і наші думки також викриватимуть нас; і в цьому жахливому стані ми не насмілимося глянути на нашого Бога; і ми були б готові радіти, якби змогли наказати скелям і горам упасти на нас, щоб сховати нас від Його присутності.

15 Але цього не може бути; ми повинні прийти і стати перед Ним у Його славі, і в Його силі, і в Його могутності, величі, і владі, і визнати, на наш вічний сором, що всі Його присуди справедливі; що Він справедливий у всіх Своїх діяннях, і що Він милосердний до дітей людських, і що Він має всю владу спасти кожну людину, яка вірить в Його імʼя і приносить плід, гідний покаяння.

16 І ось слухай, я кажу тобі, тоді приходить смерть, саме друга смерть, що є духовною смертю; тоді настане час, коли той, хто вмирає у своїх гріхах, відносно тимчасової смерті, також умирає духовною смертю; так, він умирає відносно того, що стосується праведності.

17 Тоді настане час, коли їхні муки будуть як озеро вогню і сірки, полумʼя якого здіймається на віки вічні; і тоді настане час, коли вони будуть заковані до вічного знищення, згідно з силою і полоненням Сатани, через те що він підкорив їх згідно з його волею.

18 Тоді, я кажу вам, їм буде так, нібито не було зроблено ніякого викуплення; бо вони не можуть бути викуплені за Божою справедливістю; і вони не можуть умерти, оскільки немає більше тління.

19 Тоді сталося, що коли Алма закінчив промовляти ці слова, люди ще більше здивувалися;

20 Але був там один Антіона, який був головним правителем серед них, він вийшов і сказав йому: Що є те, що ти сказав, що людина встане з мертвих і перейде з цього смертного у безсмертний стан, щоб душа не могла ніколи вмерти?

21 Що означає писання, де сказано, що Бог помістив херувимів і палаючий меч на сході саду Еденського, для того щоб наші перші батьки не увійшли і не скуштували плоду дерева життя, і не жили вічно? І таким чином ми бачимо, що не було ніякої можливості, щоб вони жили вічно.

22 Тоді Алма сказав йому: То є те, що я тільки-но збирався пояснити, тож ми бачимо, що Адам пав через скуштування забороненого плоду, відповідно до слова Бога; і таким чином ми бачимо, що через його падіння все людство стало загубленим і занепалим народом.

23 І ось слухайте, я кажу вам, що якби це було можливо, щоб Адам скуштував від плоду дерева життя тоді, не було б ніякої смерті, і слово було б недійсним, роблячи Бога брехуном, бо Він сказав: Якщо ти зʼїси, ти напевно помреш.

24 І ми бачимо, що смерть приходить до людства, так, смерть, про яку сказав Амулек, яка є тимчасовою смертю; проте, людині було даровано час, протягом якого вона може покаятися; отже, це життя стає станом випробування; часом, щоб підготуватися зустріти Бога; часом, щоб підготуватися до того нескінченного стану, про який було нами сказано, який є після воскресіння мертвих.

25 Тож якби не план викуплення, який був закладений від заснування світу, не могло б бути ніякого воскресіння мертвих; але був закладений план викуплення, який зробить можливим воскресіння мертвих, про яке було сказано.

26 І ось дивіться, якби було можливо, щоб наші перші батьки могли піти і скуштувати від дерева життя, вони були б назавжди нещасними, не маючи підготовчого стану; і таким чином план викуплення було б зірвано, і слово Бога було б недійсним, не набувши ніякої сили.

27 Але знайте, так не було; але було призначено людям, що вони повинні вмерти; а після смерті вони повинні прийти на суд, саме той суд, про який ми говорили, який є кінець.

28 А після того як Бог призначив, що це має прийти до людини, ось, тоді Він побачив за доцільне, щоб людина знала про те, що Він призначив їм;

29 Тому Він послав ангелів розмовляти з ними, які робили так, що вони бачили Його славу.

30 І вони почали від того часу прикликати Його імʼя; тому Бог розмовляв з людьми, і зробив відомим для них план викуплення, який був підготовлений від заснування світу; і це Він зробив відомим для них відповідно до їхньої віри, і покаяння, і їхніх святих діянь.

31 Отже, Він дав заповіді людям, через те що вони спочатку порушили перші заповіді стосовно того, що було тимчасовим, і стали як боги, відрізняючи добро від зла, поставивши себе у стан дії, або будучи поставленими у стан дії згідно з своїми бажаннями і волею, чи то робити зло, чи то робити добро—

32 Тому Бог дав їм заповіді, після того як зробив відомим для них план викуплення, що вони повинні не чинити зло, карою за яке буде друга смерть, яка є вічною смертю стосовно праведності; бо над такими план викуплення не може мати сили, бо діяння справедливості не можуть бути знищені, згідно з вищою великодушністю Бога.

33 Але Бог закликав людей, в імʼя Свого Сина, (це й був план викуплення, який було закладено) кажучи: Якщо ви покаєтеся, і не закамʼянієте серцями, тоді Я буду мати милість до вас, через Мого Єдинонародженого Сина;

34 Тому той, хто покається і не закамʼяніє серцем своїм, він буде мати право на милість через Мого Єдинонародженого Сина, аж до прощення його гріхів; і ті увійдуть до Мого покою.

35 А той, хто закамʼяніє серцем своїм і буде чинити беззаконня, знайте, Я клянуся у Моєму гніві, що він не увійде до Мого покою.

36 І ось, браття мої, слухайте, я кажу вам, що якщо ви закамʼянієте серцями своїми, ви не увійдете до покою Господа; отже, ваше беззаконня спонукає Його, щоб Він наслав Свій гнів на вас, як у першій спонуці, так, згідно з Його словом, і в останній спонуці, так як і в першій, до вічного знищення ваших душ; отже, згідно з Його словом, до останньої смерті, так само, як до першої.

37 І ось, браття мої, оскільки ми знаємо це, і це істинно, покаймося і не камʼяніймо серцями, щоб не спонукати Господа Бога нашого зводити Його гнів на нас за ці Його другі заповіді, які Він дав нам; але ввійдімо в покій Бога, який приготовлений згідно з Його словом.