1 О Боже, де Ти? І де те шатро, що покриває Твоє сховище?

2 Як довго рука Твоя буде стримуватися й око Твоє, так, чисте око Твоє буде дивитися з вічних небес на образи Твого народу і Твоїх слуг, а Твоє вухо будуть пронизувати їхні волання?

3 Так, о Господи, як довго їм терпіти ці образи і незаконні утиски, поки Твоє серце помʼякшиться до них і Твоя утроба пройметься співчуттям до них?

4 О Господи Боже Всемогутній, творець неба, землі, і морів, і всього, що в них є, Хто контролює й підкоряє диявола і темне і безпросвітне владарювання Шеолу,—простягни Свою руку; нехай Твоє око прозирне; нехай Твоє шатро буде знято; нехай Твоє сховище більше не буде покрито; нехай Твоє вухо нахилиться; нехай Твоє серце помʼякшиться і Твоя утроба зворушиться співчуттям до нас.

5 Нехай Твій гнів буде запалено проти наших ворогів; і в люті Твого серця Своїм мечем помстися за наші образи.

6 Згадай Своїх святих, що страждають, о Боже наш; і Твої слуги радітимуть у Твоєму імені навіки.

7 Мій сину, мир душі твоїй; твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час;

8 І тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту; ти святкуватимеш перемогу над усіма своїми ворогами.

9 Твої друзі стоять біля тебе, і вони вітатимуть тебе знову теплом сердець і дружніми руками.

10 Тобі ще не так, як Йовові; твої друзі не протистоять тобі і не звинувачують тебе у провині, як це було з Йовом.

11 А ті, хто звинувачують тебе у провині, їхню надію буде розвіяно, і їхні плани розтануть, як паморозь тане під пекучими променями сонця, що сходить;

12 І також, щоб Бог простяг Свою руку і печатку, аби змінити часи та пори року і засліпити їхній розум, щоб вони не могли розуміти Його дивовижних діянь; щоб Він міг також випробувати їх і викрити в їхньому власному лукавстві;

13 Також тому, що їхні серця розбещені, і щоб на них самих могло прийти повною мірою те, що вони хочуть навести на інших і люблять, щоб інші страждали від цього;

14 Щоб і вони були розчарованими, а їхні надії—відсіченими;

15 І не так багато років пройде, як їх та їхнє потомство буде зметено з-під небес, каже Бог, так що ніхто з них не залишиться стояти біля стіни.

16 Прокляті всі, хто підніме пʼяту на Моїх помазаників, каже Господь, і волатиме, що вони згрішили, коли вони не згрішили переді Мною, каже Господь, але зробили те, що було угодним у Моїх очах і що Я наказав їм.

17 Але ті, хто волають про провину, роблять це, бо самі є слугами гріха і дітьми непокори.

18 І ті, хто неправдиво клянеться проти Моїх слуг, щоб привести їх до неволі і смерті,—

19 Горе їм; через те, що вони скривдили Моїх малих, їх буде відчужено від обрядів Мого дому.

20 Їхній кошик не буде повним, їхні будинки та їхні клуні буде зруйновано, а до них самих будуть ставитися з презирством ті, хто улещував їх.

21 Вони не матимуть права на священство і також їхнє потомство від покоління до покоління.

22 Було б краще для них, коли б жорно млинове на шиї їм почепити і вони б потонули в морській глибині.

23 Горе всім тим, хто бентежить Моїх людей, і виганяє, і вбиває, і свідчить проти них, каже Господь Саваот; рід гадючий не втече від засуду до геєнни.

24 Ось, Мої очі бачать і знають усі їхні діяння, і Я маю в запасі швидкий суд у належний час для їх усіх;

25 Бо є час, який призначено кожній людині за її вчинками.

26 Бог дасть вам знання через Свого Святого Духа, так, через невимовний дар Святого Духа, який не було відкрито відколи світ існував і дотепер;

27 На який очікували наші предки з нетерпінням, що буде його відкрито в останні часи, і на який було вказано ангелами їхньому розуму, що його прибережено для повноти їхньої слави;

28 У прийдешній час, коли нічого не буде приховано, чи буде один Бог, чи багато богів, їх буде явлено.

29 Усі престоли і владарювання, панування і влади буде відкрито і даровано всім тим, хто доблесно терпів за євангелію Ісуса Христа.

30 І ще, якщо будуть межі, установлені для небес, чи для морів, чи для суші, чи для сонця, місяця або зірок—

31 Усі часи їхніх обертів, усі призначені дні, місяці й роки, і всі дні їхніх днів, місяців і років, і всі їхні слави, закони й установлені часи буде відкрито в дні розподілу повноти часів—

32 Згідно з тим, що було призначено серед Ради Вічного Бога всіх інших богів ще до того, як цей світ існував, що мало бути прибереженим до завершення і кінця його, коли кожна людина ввійде до Його вічної присутності і до Його безсмертного покою.

33 Чи довго можуть проточні води залишатися нечистими? Яка сила може зупинити небеса? Перешкоджати Всемогутньому проливати знання з небес на голови святих останніх днів—усе одно, що людині спромогтися простерти свою кволу руку, щоб зупинити ріку Міссурі, коли вона тече у своєму звичному руслі, або повернути її проти течії.

34 Ось, багато покликаних, та вибраних мало. А чому їх не вибрано?

35 Тому що їхні серця так сильно прикипіли до речей цього світу і жадають почестей людських, що вони не засвоїли цього єдиного уроку—

36 Що права священства нерозривно повʼязані з силами небес, і сили небес не можуть контролюватися й управлятися інакше, як тільки за принципами праведності.

37 Те, що їх може бути даровано нам, це правда; але якщо ми починаємо приховувати свої гріхи, чи потурати своїй гордовитості, своєму суєтному честолюбству, чи контролювати душі дітей людських, чи панувати над ними, чи примушувати їх у будь-якій мірі неправедності, ось, небеса віддаляються; Дух Господа засмучується; а коли Він віддалився—амінь священству чи повноваженню того чоловіка.

38 Ось, до того як він збагне, його залишено на самоті бити ногою колючки, переслідувати святих і боротися проти Бога.

39 Ми пізнали з сумного досвіду, що це в природі й характері майже всіх людей: як тільки вони отримують трохи влади, як вони вважають, вони починають одразу вдаватися до неправедного владарювання.

40 Тому багато покликаних, та вибраних мало.

41 Жодна влада чи жодний вплив не можуть і не повинні підтримуватися через священство інакше, як тільки через переконання, довготерпіння, мʼякість, і лагідність, і любов нелицемірну;

42 Добротою і чистим знанням, що вельми звеличує душу без лицемірства і без підступності—

43 Докоряючи вимогливо в належний час, коли спонукає Святий Дух; а потім виявляючи більше любові до того, кому ти докоряв, щоб він не ставився до тебе як до свого ворога;

44 Щоб він міг знати, що твоя вірність сильніша за узи смерті.

45 Нехай твоя утроба сповниться милосердям до всіх людей і до родини одновірних, і нехай чеснота прикрашає твої думки безупинно; тоді зміцніє твоя впевненість у присутності Бога; і вчення про священство зрошуватиме твою душу, як роса з неба.

46 Святий Дух буде твоїм постійним супутником, а твій скіпетр—незмінним скіпетром праведності й істини; і твоє владарювання буде вічним владарюванням, і само по собі проливатиметься на тебе віковічно.