Приклад Президента Гранта

“Діти, будь ласка, передайте мені свої роботи”. Хейді повернулася назад, щоб узяти роботу Моллі. Їй подобалося дивитися на гарний почерк Моллі, перед тим, як передавати її роботу. Здавалося, що букви ідеально поєднані одна з одною. Хейді поглянула на свою роботу, і їй не хотілося, щоб хтось побачив її поганий почерк. Вона поклала роботу Моллі на свою власну й передала їх вперед.

“Мамо, ти можеш написати за мене домашнє завдання?”— запитала Хейді, заходячи у дім. У мами також був красивий почерк. Може, якщо мама напише її домашню роботу, то їй не буде так незручно за свій почерк.

“Чому ти хочеш, щоб я написала за тебе домашню роботу? У тебе поламані руки?”—пожартувала мама.

Хейді розповіла про красивий почерк Моллі. “Шкода, що минулого року я недостатньо працювала над почерком”. Хейді сіла за стіл і закрила обличчя руками.

“Знаєш, Хейді,—сказала мама,— якщо ти добре попрацюєш, то твій почерк може також бути гарним. Тобі треба лише поставити мету”.

Хейді сумнівалася. Вона уявила почерк Моллі й подумала, що їй ніколи не вдасться мати подібний.

“Пам’ятаєш пророка Гебера Дж. Гранта?”— запитала мама.

Хейді підняла голову. “Так. Нам розповідали про нього в Початковому товаристві”.

“У дитинстві його почерк був дуже поганим. Він дуже хотів покращити його, тому тренувався і тренувався, поки його почерк не став настільки хорошим, що він отримав нагороду за каліграфію”.

Хейді була вражена! Вона рівнялася на пророків, але ніколи не думала про те, що і вони мали такі ж проблеми в дитинстві. Вона вирішила, що оскільки Гебер Дж. Грант зміг покращити свій почерк, то зможе й вона.

Наступного дня у школі Хейді старанно працювала над почерком. Спочатку було важко. Їй доводилося трохи затримуватися, щоб закінчити письмові завдання, але історія про Президента Гебера Дж. Гранта спонукала її не відступати.

Минуло багато тижнів, перш ніж вона помітила якесь покращення. Їй так само доводилося довго виконувати завдання, але почерк ставав дедалі кращим.

Одного разу це помітила Молі. “Хейді, у тебе справді гарний почерк”,—сказала вона.

“Дякую”. Хейді зашарілася. Вона не могла стримати посмішки.

Того вечора Хейді залишила на холодильнику записку для мами. Вона була написана гарним почерком.