Шукати хороше

Шукаючи для себе нову оселю, молода подружня пара святих останніх днів розмовляла з імовірними сусідами про людей, які жили в окрузі, та про найближчі школи.

Одна жінка, з якою вони поговорили, так відгукнулася про школу, до якої ходили її діти: “Це найкраща з усіх шкіл! Директор школи—чудова і хороша людина; вчителі—висококваліфіковані, добрі та приязні. Я така рада, що наші діти можуть ходити в цю чудову школу. Вона і вам сподобається!”

Інша жінка так відгукнулася про школу, до якої ходили її діти: “Жахливе місце. Директор школи думає лише про свою вигоду. Вчителі погано підготовлені, грубі й недружелюбні. Якби я могла собі дозволити переїхати з цього району, я б зробила це не роздумуючи!”

Найцікавішим є те, що обидві жінки говорили про одного й того ж директора, тих самих вчителів і одну школу.

Чи помічали ви те, що, люди, як правило, знаходять те, що шукають? Добре придивіться і ви побачите в будь-якій людині та в будь-якій речі, як хороше, так і погане. Це стосується і ставлення людей до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Ті, хто шукають хороше, побачать добрих і співчутливих людей—людей, які люблять Господа і бажають Йому служити та благословляти життя ближніх. Але це також стосується й тих, хто вишукує щось погане. Вони неодмінно знайдуть недоліки.

На жаль, часом таке трапляється і в самій Церкві. Люди, які шукають привід для критики, безмежно винахідливі, майстерні й наполегливі. Складається враження, що ними керує почуття невдоволеності. Вони пліткують і знаходять недоліки в інших. Вони десятиліттями роз’ятрюють рани, шукаючи найменшу можливість, щоб образити чи принизити інших. Це не до вподоби Господу, “бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ” (Якова 3:16).

Президент Джордж К. Кеннон (1827–1901) добре знав Президента Бригама Янга (1801–1877), оскільки працював разом з ним упродовж багатьох років і як член Кворуму Дванадцятьох Апостолів, і як його радник у Першому Президентстві. Після смерті Президента Янга Президент Кеннон написав у своєму щоденнику: “Я ніколи не критикував [Бригама Янга]. Жодним наміром серця, а ще менше словом чи вчинком я не шукав помилок у його поведінці, його пораді чи вченнях. Тепер я дуже радий цьому. Я завжди думав ось про що: якщо я критикую чи шукаю недоліки або засуджую брата Бригама, то як далеко в цьому зайду? Якщо я почну, то де зупинюся? У таких питаннях я не покладався на себе. Я знав, що відступництво часто є наслідком потурання духові критицизму й уїдливих дошкулянь. Інші люди, сильніші, мудріші й більш досвідчені за мене, можуть багато чого робити і уникати негативних наслідків, але я не можу собі цього дозволити”¹.

Ми, члени Церкви, маємо уважно дослухатися до поради президента Кеннона. Слово Бога навчає послідовників Христа бути “чист[ими], … спокійн[ими], лагідн[ими], покірлив[ими], повн[ими] милосердя та добрих плодів, безсторон[іми] та нелукав[ими]”. А для творців миру “плід правди сіється” (Якова 3:17, 18).

У нас є вибір. Ми можемо шукати погане в інших людях. Або ми можемо бути миротворцями й працювати над тим, щоб краще розуміти інших, бути до них справедливими, прощати—тобто робити все, чого ми так прагнемо для себе. Це наш вибір, бо все чого ми шукаємо, те неодмінно і знайдемо.