МИ ПОВИННІ НАРОДИТИСЯ ВІД ВОДИ ТА ДУХА

Ми віримо, що маємо охриститися і отримати дар Святого Духа (через обряд конфірмації), аби мати спасіння в Небесному царстві. Спаситель навчав: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже” (Іван 3:5).

Господь також навчав, що обряд хрищення—як і решта обрядів євангелії—мають виконуватися гідними носіями священства: “Чоловік, який покликаний Богом і має повноваження від Ісуса Христа христити, має ввійти у воду з особою. … Тоді він має занурити його або її у воду і вийти назад з води” (УЗ 20:73–74).

Хрищення зануренням є символом смерті й поховання гріхів та духовного відродження людини, щоб жити в “обновленні життя” (Римлянам 6:4). Завдяки хрищенню ми залишаємо своє старе життя і починаємо нове як послідовники Ісуса Христа. Після отримання обряду конфірмації ми стаємо членами Його Церкви.

Хрищення також включає священний завіт, обіцяння між Небесним Батьком і людиною, яка христиться. Ми укладаємо завіт дотримуватися Його заповідей, служити Йому і Його дітям, та взяти на себе ім’я Ісуса Христа. Він обіцяє прощати наші гріхи, “пролити Свій Дух більш рясно на [нас]” (Мосія 18:10), і дати нам вічне життя.

Сам Спаситель виконав заповідь христитися, хоча й був безгрішним (див. Maтвій 3:13–17). Він був охрищений, щоб виявити послух, показати приклад, і щоб “виповнилася вся праведність” (див. 2 Нефій 31:5–9). Таким чином ті, хто вирішує охриститися, наслідують приклад Спасителя.

• Ті, хто хоче христитися, повинні “упокор[итися] перед Богом… і свідч[ити] перед Церквою, що вони істинно покаялися в усіх своїх гріхах, і бажають узяти на себе ім’я Ісуса Христа” (УЗ 20:37).

• “Ми віримо [у] … хрищення зануренням” (Уложення віри 1:4).

• Після хрищення нас конфірмують членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів і ми отримуємо дар Святого Духа.

• Хрищення і конфірмація дають можливість Спокуті Ісуса Христа духовно очистити наше життя, у тому числі здійснити “відпущення … гріхів” (УЗ 33:11).

• Шляхом хрищення і конфірмації ми стаємо “співгорожан[ами] святим і домашні[ми] для Бога” (Eфесянам 2:19).