Відповіді церковних провідників
Як здобути свідчення
З виступу на квітневій генеральній конференції 2008 року.
Перший крок до отримання будь-якого знання—бажання пізнати. Коли йдеться про духовне знання, наступний крок полягає у тому, щоб запитати Бога у щирій молитві. В сучасному одкровенні ми читаємо: “Якщо ти проситимеш, ти отримаєш одкровення за одкровенням, знання за знанням, щоб ти міг знати таємниці і мирні речі—те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне” (УЗ 42:61).
Ось що Алма писав про те, що робив він: “Знайте, я постився і молився багато днів, щоб знати це самому. І ось, я знаю сам, що це істина; бо Господь Бог зробив так, що це явилося мені через Його Святого Духа” (Алма 5:46).
Коли у нас є бажання і ми шукаємо, то маємо пам’ятати, що отримання свідчення—це не пасивний процес, а процес, в якому від нас очікується виконання певної роботи. Спаситель навчав: “Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я” (Іван 7:17).
Ще один спосіб отримати свідчення здається дивовижним у порівнянні з методами отримання іншого знання. Ми здобуваємо або зміцнюємо свідчення, коли свідчимо. Хтось навіть сказав, що деякі свідчення краще здобуваються саме тоді, коли людина стоїть і свідчить, а не тоді, коли вона молиться на колінах, аби здобути їх.
Особисте свідчення є основою нашої віри. Відповідно, те, що нам необхідно зробити, аби здобути, зміцнити і утримати свідчення, є дуже важливим для нашого духовного життя. Крім вище згаданого, нам необхідно приймати причастя кожного тижня (див. УЗ 59:9), аби бути гідними дорогоцінного обіцяння: “щоб Його Дух міг завжди бути з [нами]” (УЗ 20:77). Звичайно, той Дух є джерелом нашого свідчення.