Зустрічати наші духовні урагани з вірою у Христа
Ми найкращим чином протистоїмо нашим духовним ураганам, маючи віру в Христа і виконуючи Його заповіді.
Останні шість років ми з моєю коханою Енн жили в Техасі поблизу узбережжя Мексиканської затоки, де кілька найбільших ураганів вразили Сполучені Штати, залишаючи за собою колосальні руйнування і навіть загибель людей. На жаль, останні кілька місяців не стали перервою в таких руйнівних подіях. Наша любов і молитви линуть до всіх, хто якимось чином постраждав. У 2017 році ми особисто відчули силу урагану Гарві, в результаті якого випала рекордна кількість опадів—до 150 сантиметрів.
Формування ураганів обумовлюється законами природи. Температура океану має бути принаймні 27 градусів Цельсія до 50 метрів вглиб від поверхні океану. Коли вітер зустрічається з теплою океанською водою, це призводить до випаровування і піднімання її в атмосферу, де вона конденсується. Потім формуються хмари і вітри створюють спіральний візерунок над поверхнею океану.
Урагани мають колосальні розміри, досягають в атмосфері висоти 15 240 метрів або більше й сягають щонайменше 200 кілометрів упоперек. Цікаво, що коли урагани переходять на сушу, вони починають слабшати, оскільки більше не перебувають над теплими водами, необхідними для того, щоб їм набратися сили1.
Можливо, ви ніколи не відчуєте на собі дію руйнівного фізичного урагану. Проте кожен з нас вже відчував або ще буде відчувати силу духовних ураганів, які загрожують нашому спокою та випробовують нашу віру. Здається, що у сьогоднішньому світі вони виникають все частіше і є все інтенсивнішими. На щастя, Господь надав нам надійний спосіб, як з радістю подолати їх. Якщо ми живемо за євангелією Ісуса Христа, нас запевняють, що “коли, наче хмари осінні, тривоги оточують нас, ми знаємо, що неодмінно закінчиться утисків час”2.
Президент Рассел М. Нельсон пояснив:
“Святі можуть бути щасливими за будь-яких обставин. Ми можемо відчувати радість навіть тоді, коли у нас поганий день, поганий тиждень або навіть поганий рік!
… Радість, яку ми відчуваємо, не має майже нічого спільного з обставинами нашого життя, і цілком залежить від того, на чому зосереджене наше життя.
Коли наше життя зосереджене на … Ісусі Христі і Його євангелії, ми можемо відчувати радість незалежно від того, що відбувається—або не відбувається—в нашому житті”3.
Саме так, як законами природи обумовлюються фізичні урагани, так і божественними законами обумовлюється спосіб, як відчувати радість під час наших духовних ураганів. Радість чи нещастя, які ми відчуваємо, стикаючись із життєвими бурями, пов’язані із законами, встановленими Богом. Президент Нельсон стверджував: “Вони називаються заповідями, але вони настільки ж істинні, як закон аеродинаміки, закон тяжіння [і] закон, який керує серцебиттям”.
І він продовжив: “Це стає досить простою формулою: якщо хочеш бути щасливим, виконуй заповіді”4.
Сумнів є ворогом віри і радості. Подібно до того, як тепла океанська вода є сприятливим середовищем для ураганів, сумнів є сприятливим середовищем для духовних ураганів. Сумнів, як і віра, є вибором. Коли ми вирішуємо сумніватися, ми вирішуємо бути під дією, поступаючись силою супротивнику, у такий спосіб залишаючи себе слабкими та вразливими5.
Сатана прагне скерувати нас у сприятливе середовище сумнівів. Він прагне зробити наші серця закам’янілими, щоб ми втратили віру6. Сприятливе середовище сумнівів може виглядати привабливим, оскільки його, здавалося б, спокійні, теплі води не вимагають від нас жити “кожним словом, що йде з вуст Бога”7. У цих водах Сатана спокушає нас послабити нашу духовну пильність. Ця неуважність може викликати брак духовної переконаності, коли ми “не холодн[і], ані гаряч[і]”8. Якщо ми не повністю покладаємося на Христа, сумнів та його привабливість приведуть нас до апатії, де ми не знайдемо ні чудес, ні тривалого щастя, ні “спок[ою] душам [нашим]9.
Саме так, як урагани слабшають над землею, сумнів замінюється вірою, коли ми будуємо свій фундамент на Христі. Тоді ми спроможні бачити духовні урагани так, як їх належить бачити, і наша здатність долати їх зростає. Потім, “коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, так, свої стріли у вихорі, … воно не матиме сили …, щоб втягнути [нас] до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому [ми] збудувалися, який є надійним фундаментом”10.
Президент Нельсон навчав:
“Віра в Ісуса Христа є основою всього вірування і каналом божественної сили. …
Господь не вимагає від нас досконалої віри, аби мати доступ до Його досконалої сили. Але що Він просить—так це вірити”11.
З часу квітневої генеральної конференції ми з сім’єю прагнули зміцнювати нашу віру в Ісуса Христа та Його Спокуту, щоб допомогти “перетворити [наші] випробування на небачене зростання й можливості”12.
Наша онука Рубі була благословенна сильною волею зі здатністю приймати важливі рішення. Коли вона народилася, її стравохід не був прикріплений до шлунка. Навіть немовлям Рубі, з допомогою її батьків, зустріла це випробування з надзвичайною рішучістю. Зараз Рубі п’ять років. Хоча вона все ще занадто мала, усе ж вона є вражаючим прикладом того, як не дозволити обставинам впливати на її щастя. Вона завжди щаслива.
Минулого травня Рубі з вірою пережила ще один ураган у своєму житті. Вона також народилася з не повністю розвиненою рукою, яка потребувала реконструктивної хірургічної операції. Перед цією досить складною операцією ми відвідали її і подарували їй малюнок з гарним зображенням дитячої руки, яка ніжно тримає руку Спасителя. Коли ми запитали її, чи вона хвилюється, Рубі відповіла: “Ні, я щаслива!”
Тоді ми запитали її: “Рубі, як так?”
Рубі впевнено заявила: “Бо я знаю, що Ісус триматиме мене за руку”.
Одужання Рубі було дивовижним, і вона продовжує бути щасливою. Який контраст між чистотою дитячої віри і безглуздістю сумнівів, які часто можуть спокушати нас, коли ми стаємо старшими!13 Проте ми всі можемо стати як малі діти і вирішити відкласти своє невірство. Це простий вибір.
Один дбайливий батько палко благав Спасителя, кажучи: “Коли можеш що Ти, … нам поможи!”14
Тоді Ісус сказав йому:
“Щодо того твого “коли можеш”,—то тому, хто вірує, все можливе!”
Зараз батько хлоп’яти … закричав і сказав: “Вірую, Господи,—поможи недовірству моєму!”15
Цей смиренний батько мудро вирішив покласти свою довіру на Христа, а не на сумніви. Президент Нельсон сказав: “Лише ваше недовірство заважатиме Богові благословити вас дивами, щоб зрушувати гори у вашому житті”16.
Настільки ж милосердний наш Бог, що поставив для нас планку на рівні віри, а не на рівні знання!
Алма навчає:
“Благословенний той, хто вірить у слово Бога”17.
“[Адже] Бог милостивий до всіх, хто вірить в Його імʼя; отже, Він бажає спершу, щоб ви вірили”18.
Так, Бог спершу бажає, щоб ми вірили в Нього.
Ми найкращим чином протистоїмо нашим духовним ураганам, маючи віру в Христа і виконуючи Його заповіді. Наша віра і послух поєднують нас з силою, більшою за нашу власну, щоб подолати “[те], що відбувається—або не відбувається—в нашому житті”19. Так, Бог “негайно благословить [нас]” за нашу віру і послух20. Насправді, якщо ми виявляємо свою віру в Нього та дотримуємось Його заповідей, з часом наш стан змінюється на щасливий і “ми оживаємо у Христі”21.
Брати і сестри, давайте ж вирішимо сьогодні “не сумніватися, але вірити”22. “Правильний шлях—це вірити в Христа”23. Нас “на долонях Своїх [Він] накреслив”24. Він є нашим Спасителем і Викупителем, Хто стоїть під нашими дверима та стукає25. В ім’я Ісуса Христа, амінь.