Збирання розсіяного Ізраїля

У стародавні часи Господь благословив патріарха Авраама обіцянням зробити його нащадків обраним народом¹. У Писаннях є багато посилань на цей завіт. В них є обіцяння, що Син Божий вийде з родоводу Авраама, що буде дано у спадок певні землі, що народи і коліна землі отримають благословення через його нащадків та багато іншого². У той час як деякі аспекти цього завіту вже виповнилися, Книга Мормона навчає, що цей Авраамів завіт виповниться лише у ці останні дні!³ В ній також наголошується на тому, що ми належимо до завітного народу Господа⁴. Наш привілей—особисто брати участь у виповненні цих обіцянь. У який чудовий час ми живемо!

Як нащадки Авраама, коліна Ізраїля в давнину мали доступ до повноважень священства і благословень євангелії, але згодом народ став бунтівним. Вони вбивали пророків і були покарані Господом. Десять колін було забрано в полон до Асирії. Там вони загубилися і не згадувалися більше в літописах. (Є очевидним, що десять колін не були “загублені” для Господа). Два інші коліна залишилися на короткий час, але потім через непослух були забрані в полон до Вавилону⁵. Коли вони повернулися, то користувалися прихильністю Господа, але знову перестали Його шанувати. Вони відкидали й паплюжили Його. Люблячий Батько з почуттям глибокого суму поклявся: “Вас розпорошу серед народів”⁶, і Він так і зробив—розпорошив їх серед усіх народів.

Обіцяння Бога щодо збирання розсіяного Ізраїля також було дуже чітким⁷. Ісая, наприклад, передбачав, що в останні дні Господь пошле “послів” до цього народу, такого “високого й блискучезбройного”⁸.

Це обіцяння про збирання, що червоною ниткою тягнеться через усі Писання, буде здійснено так само точно, як пророцтво про розсіяння Ізраїля⁹.

Ще до свого розп’яття Господь Ісус Христос встановив Свою Церкву. В ній були апостоли, пророки, сімдесятники, вчителі, тощо¹⁰. Учитель послав Своїх учнів у світ проповідувати Його євангелію¹¹.

Через якийсь час Церква, у тому вигляді, як її встановив Господь, почала духовно занепадати. Його вчення були перекручені; Його обряди змінені. Те Велике відступництво настало згідно з передреченням Павла, який знав, що Господь не прийде знову, “аж перше прийде відступлення”¹².

Це Велике відступництво відбулося таким самим чином, як і в попередні розподіли. Найпершим був розподіл Адама. Потім настали розподіли Еноха, Ноя, Авраама, Мойсея та інших. Кожен пророк мав божественне доручення навчати про божественність Господа Ісуса Христа і викладати Його вчення. У кожну епоху ці вчення надавалися, щоб допомагати людям. Але через непослух вони впадали у відступництво. Таким чином, усі попередні розподіли мали обмеження у часі й просторі. Вони були обмежені в часі, тому що кожен розподіл закінчувався відступництвом. Вони були обмежені в просторі відносно невеличкою частиною планети Земля.

Таким чином, виникла потреба повного відновлення. Бог Батько та Ісус Христос покликали пророка Джозефа Сміта бути пророком цього розподілу. Усі божественні повноваження попередніх розподілів мали бути відновлені через нього¹³. Цей розподіл повноти часів не буде мати ні часових, ні просторових обмежень. Він не закінчиться відступництвом і заповнить увесь світ¹⁴.

Згідно з пророцтвами Петра і Павла, усе має бути відновлене в цьому розподілі. Отже, складовою цього відновлення має бути довгоочікуване збирання розсіяного Ізраїля¹⁵. Це необхідна прелюдія до Другого пришестя Господа¹⁶.

Це вчення про збирання є одним з важливих учень Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Господь проголосив: “Я даю вам ознаку, … що Я зберу з їхнього довгого розсіяння Мій народ, о доме Ізраїля, і встановлю знову серед них Мій Сіон”¹⁷. Поява Книги Мормона є ознакою для всього світу, що Господь почав збирати Ізраїль і виконувати завіти, які Він уклав з Авраамом, Ісаком і Яковом¹⁸. Ми не лише навчаємо цій доктрині, але й беремо участь у її застосуванні. Ми робимо це, коли допомагаємо збирати обраних Господа по обидві сторони завіси.

Книга Мормона відіграє центральну роль у цій роботі. В ній проголошується вчення про збирання¹⁹. Вона спонукає людей дізнаватися про Ісуса Христа, повірити Його євангелії та приєднатися до Його Церкви. В дійсності, якби не було Книги Мормона, не було б і обіцяного збирання Ізраїля²⁰.

Для нас важливим є шановане ім’я Авраама. Воно згадується у віршах Відновлення частіше, ніж у всіх віршах Біблії²¹. Авраам пов’язаний з усіма членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів²². Через пророка Джозефа Сміта Господь підтвердив Авраамів завіт²³. У храмі ми отримуємо найвищі благословення як нащадки Авраама, Ісака і Якова²⁴.

Цей розподіл повноти часів було передбачено Богом як час збирання і на небесах, і на землі. Петро знав, що після відступництва настане відновлення. Він, побувавши з Господом на Горі переображення, проголосив:

“Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, …

що Його Небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог відвіку устами Своїх святих пророків”²⁵.

У наш час апостоли Петро, Яків та Іван були послані Господом з “ключ[ами] [Його] царства і розподілу євангелії в останні часи; і у повноті часів”, коли Він “збере разом усе в одному, і те, що на небесах, і те, що на землі”²⁶.

У 1830 році пророк Джозеф Сміт дізнався про небесного посланця на ім’я Ілля, який володів ключами для здійснення “відновлення всього”²⁷.

Через шість років було освячено Кертлендський храм. Після того як Господь прийняв той святий дім, прийшли небесні посланці з ключами священства. Явився Мойсей²⁸ “і ввірив… ключі збирання Ізраїля з чотирьох частин землі і виведення десятьох колін з північного краю.

Після цього явився Еліяс і ввірив розподіл євангелії Авраама, кажучи, що в нас і нашому сімені всі покоління після нас буде благословлено”²⁹.

Потім прийшов Ілля-пророк і проголосив: “Ось, повністю настав час, про який було сказано вустами Малахії—який свідчив, що [Іллю] буде послано перед тим, як настане великий і жахливий день Господа—щоб повернути серця батьків до дітей, а дітей до батьків, аби всю землю не було покарано прокляттям”³⁰.

Ці події відбулися 3 квітня 1836 року³¹, тим самим здійснивши пророцтво Малахії³². Священні ключі цього розподілу було відновлено³³.

З великою милістю запрошення “прийти до Христа”³⁴ звернено також до тих, хто помер без знання євангелії³⁵. Частково ця підготовка вимагає зусиль тих, хто живе на землі. Ми складаємо родоводи, заповнюємо записи сімейних груп і виконуємо храмову роботу вікарно, щоб зібрати цих осіб до Господа й до їхніх сімей³⁶.

Тут, на землі, місіонерська робота є вирішальною у збиранні Ізраїля. Євангелію слід було спочатку донести до “овечок загинулих дому Ізраїлевого”³⁷. Тому слуги Господа ідуть, проповідуючи Відновлення. Серед багатьох народів місіонери шукають тих, хто належить до розсіяного Ізраїля; вони, як мисливці, виловлюють їх зі скельних розщілин, і наче рибалки ловлять, немов рибу, як і у давні дні³⁸.

Рішення прийти до Христа не залежить від того, де ви знаходитеся фізично. Це питання особистого зобов’язання. Для того, щоб людей було “приведено до знання про Господа”³⁹ їм не потрібно залишати батьківщину. Справді, на початку існування Церкви навернення означало еміграцію. Але зараз збирання відбувається в кожній країні. Господь дав настанову про встановлення Сіону⁴⁰ в кожній країні, де Він дав Своїм святим народитися й жити. Писання передрікають, що люди “зберуться додому на землю свого успадкування, і облаштуються на своїх землях обіцяних”⁴¹. Кожна країна є місцем збирання для народу, який у ній живе⁴². Місцем збирання для бразильських святих є Бразилія; місцем збирання нігерійських святих є Нігерія, місцем збирання корейських святих є Корея і т. д. Сіон—це “чисті серцем”⁴³. Сіон там, де є праведні святі. Наявність видань, засобів комунікації та домів зборів відкривають зараз майже всім членам Церкви, де б вони не жили, доступ до вчень, ключів, обрядів і благословень євангелії.

Духовна безпека завжди буде залежати від того, як живе людина, а не від того, де вона живе. Святі в кожній країні мають однакове право на благословення Господа.

Ця робота Всемогутнього Бога є істинною. Він живий. Ісус є Христос. Це—Його Церква, відновлена для того, щоб виконати свою божественну місію, у тому числі обіцяне збирання Ізраїля. Президент Гордон Б. Хінклі—це Божий пророк у наш час. Про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.