Ми підтримуємо наших провідників

Святі останніх днів вірять у те, що Сам Ісус Христос очолює Церкву Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Через натхнення Він покликає пророків і апостолів, які керують Його Церквою. Господь надав цим провідникам повноваження покликати інших людей служити в Церкві, наприклад, сімдесятників. Апостоли і сімдесятники покликають президентів колів, які, в свою чергу, покликають єпископів, а ті покликають членів Церкви служити в різних покликаннях у своїх приходах. Таким чином, Церковні покликання як на загальноцерковному, так і на місцевому рівні скеровуються владою священства і одкровенням.

У нас є можливість підтримувати кожного з цих людей у їхніх покликаннях—тобто сприяти у виконанні роботи, допомагати і молитися за них. Ми виказуємо свою готовність це робити підняттям правої руки, коли їхні імена зачитують під час генеральної конференції, на конференціях колу, приходу або на причасних зборах. Підняття руки—це знак, за допомогою якого ми показуємо собі, їм і Господу, що ми їх підтримуємо.

Підняття наших рук на підтримку—це не те саме, що голосування за певну особу на певну посаду. Ця особа вже покликана Господом служити у цьому покликанні тим, хто має повноваження запропонувати це покликання. Наша підтримка—це вияв впевненості в цій людині, бо ми визнаємо те, що її було покликано Богом через провідників священства, яких ми підтримуємо.

Є кілька способів того, як ми можемо підтримувати генеральних авторитетів і наших місцевих провідників та служителів:

• Виявляти віру і молитися за них.

• Виконувати їхню пораду.

• Допомагати, коли вони нас просять.

• Приймати покликання, які вони нам доручають.

Підтримка своїх провідників—це доказ нашої доброї волі, віри і товаришування.

1. Ми підтримуємо генеральних авторитетів Церкви.

2. Ми можемо підняттям руки виявляти, що ми будемо підтримувати своїх місцевих провідників та інших, кого покликано нам служити.

3. Ми підтримуємо своїх провідників, виконуючи їхню пораду.

4. Ми підтримуємо своїх провідників, приймаючи покликання, бо покликання надаються “тими, хто має повноваження” (Уложення віри 1:5).

5. Ми підтримуємо своїх провідників, молячись за них (див. УЗ 107:22).