2016
Вдячність у Суботній день
November 2016


Вдячність у Суботній день

Для святих останніх днів Суботній день є днем вдячності й любові.

Мої дорогі брати і сестри, які належать до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів по всьому світу! Я вдячний за те, що Президент Томас С. Монсон попросив мене виступити на конференції в цей Суботній день. Я молюся, щоб Дух Святий доніс мої слова у ваше серце.

Сьогодні я хочу говорити про почуття серця. І зосереджуся я на вдячності, особливо в Суботній день.

Серед великої кількості всього, за що ми відчуваємо вдячність,—це доброта, виявлена незнайомою людиною, їжа, коли ми голодні, дах над головою під час бурі, загоєний перелом кістки і гучний крик новонародженої дитини. Багато хто з нас памʼятатиме своє почуття вдячності, які ми мали в ті моменти.

Для святих останніх днів таким моментом, а насправді днем вдячності й любові, є Суботній день. Господь у 1831 році повелів святим в окрузі Джексон, шт. Міссурі, щоб вони спрямовували свої молитви та дякування до небес. Першим святим було дано одкровення про те, як дотримуватися Суботнього дня і як поститися й молитися1.

Їм і нам Господь сказав, як поклонятися та віддавати дяку в Суботній день. Як ви розумієте, найважливішим з усього є любов, яку ми відчуваємо до подавців дарів. Ось слова Господа про те, як дякувати і як виявляти любов у Суботній день:

“Я даю їм заповідь, кажучи так: “Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, усією своєю могутністю, розумом і силою; і в імʼя Ісуса Христа служи Йому. …

Дякуй Господу Богу твоєму в усьому.

Принось жертву Господу Богу своєму в праведності, а саме—жертву скрушеного серця і впокореного духа”2.

А далі Господь продовжує застерігати про те, як небезпечно для нас забувати дякувати Небесному Батькові та Ісусу Христу як подавцям дарів: “І нічим людина не ображає Бога, або ні на кого Його гнів не запалено, крім тих, хто не визнає Його руку в усьому і не слухається Його заповідей”3.

Багато з вас, хто зараз слухає мене, вже насолоджуються Суботою як днем, щоб згадати про благословення Бога та подякувати Йому за них. Ви памʼятаєте цей відомий гімн:

“Часом хмара набіга і буря бʼє,

Часом ти оплакуєш життя своє,

Та щоб серцем розпач не заполонив,

Пригадай, як Бог тебе благословив.

Дякуй Богу, за усе, що є.

Дякуй Богу за життя своє.

Дякуй Богу, за усе, що є.

Щиро дякуй Богу за життя своє. …

Чи страждав колись ти у біді гіркій?

Чи важким здавався хрест одвічний твій?

Пригадай дива Господні—і в ту ж мить

Пісня вдячності у серці зазвучить”4.

З отриманих мною листів та з розмов з вірними святими останніх днів я дізнаюсь, що їм буває важко нести тягар турботи про інших. Декому здається, що ситуація майже безнадійна. Я сподіваюся й молюсь, щоб мої слова про необхідність бути вдячними у Суботній день допомогли розвіяти сумніви і щоб ваше серце почало співати.

Одне з благословень, за яке ми можемо бути вдячними,—це благословення за те, що ми взагалі є на причасних зборах, на які зібралося в Його імʼя більше одного чи двох Його послідовників. Дехто залишився вдома, прикутий до свого ліжка. Інші, хто хотів би бути там, де є ми, служать в лікарнях та забезпечують громадський порядок або захищають нас, ризикуючи власним життям десь у пустині чи джунглях. Уже сам той факт, що ми можемо просто зібратися разом з іншими святими і приймати причастя, допоможе нам почати відчувати вдячність та любов до Бога за Його доброту.

Завдяки пророку Джозефу Сміту та відновленій євангелії є ще одне благословення, яке ми можемо врахувати, і благословення це в тому, що у нас є можливість приймати причастя кожного тижня—його готують, благословляють і розносять уповноважені слуги Бога. Ми можемо бути вдячні, коли Святий Дух підтверджує нам, що слова причасних молитов, які промовляються вповноваженими носіями священства, шануються нашим Небесним Батьком.

З усіх благословень, які ми можемо порахувати, безсумнівно, найпрекраснішим є почуття прощення, яке приходить, коли ми приймаємо причастя. Ми відчуємо більшу любов до Спасителя й більшу вдячність за Того, Чия безмежна жертва уможливила наше очищення від гріха. Коли ми причащаємося хлібом і водою, то згадуємо, що Він страждав за нас. І відчуваючи вдячність за те, що Він зробив для нас, ми відчуємо Його любов до нас і нашу любов до Нього.

Це благословення любові, яке ми отримуємо, полегшить нам виконання заповіді “завжди памʼятати Його”5. Ви навіть можете відчути, як відчуваю і я, любов до Святого Духа і вдячність за Нього, адже Небесний Батько пообіцяв, що Він буде завжди з нами, якщо ми залишаємося вірними завітам, які уклали. Ми можемо рахувати всі ті благословення кожної неділі і відчувати вдячність.

Суботній день також є саме тим часом, щоб згадати завіт, в який ми увійшли у водах хрищення,—любити дітей Небесного Батька і служити їм. Виконання цього обіцяння у Суботній день може виявлятися в тому, що ми зі щирими намірами в серці беремо участь в роботі класу чи кворуму, щоб зміцнити віру й любов серед наших братів і сестер, а також в самих собі. Це також виявляється в радісному виконанні наших покликань.

Я вдячний за всі ті неділі, а їх було багато, коли я навчав кворум дияконів у Баунтіфулі, шт. Юта, а також клас Недільної школи в шт. Айдахо. І я навіть памʼятаю часи, коли служив помічником своєї дружини в ясельній групі, де моїм основним завданням було роздавати іграшки і збирати їх.

Багато років тому я дізнався через Духа, що моє просте служіння Господу мало значення в житті дітей Небесного Батька. На мій подив, дехто з них памʼятав мої недолугі спроби служити їм, служачи Господарю у ті Суботні дні, і дякував.

Як ми іноді не можемо бачити плодів нашого власного служіння в Суботній день, так нам, можливо, й не вдається побачити спільний результат служіння інших Господніх слуг. Але Господь будує Своє царство поволі через Своїх вірних і смиренних слуг, без фанфар, наближаючи його до славетного тисячолітнього майбутнього. Дедалі більшу велич цього можна побачити завдяки Святому Духу.

Я зростав, відвідуючи причасні збори у малесенькій філії Нью-Джерсі, в якій було лише кілька членів Церкви і одна сімʼя—моя. Сімдесят пʼять років тому я був охрищений у Філадельфії в єдиній побудованій Церквою каплиці, яку можна було тоді знайти у Пенсільванії чи Нью-Джерсі. Де тоді була одна маленька філія у Принстоні, шт. Нью-Джерсі, зараз вже два великі приходи. А лише кілька днів тому тисячі молодих людей взяли участь у виконанні святкової програми, що проводилась з нагоди освячення Філадельфійського Пенсильванського храму.

В юності я був покликаний служити місіонером округу, і ми поклонялися в неділю в єдиній каплиці, що була тоді в Альбукерке, шт. Нью-Мексико. Сьогодні там є храм і чотири коли.

Я поїхав з Альбукерке, щоб навчатися в Кембріджі, шт. Массачусетс. Там була одна каплиця й округ, що охоплював велику частину штатів Массачусетс і Род-Айленд. Я їздив через пагорби цього прекрасного краю на причасні збори в малесеньких філіях, більшість з яких знаходилась в невеличких орендованих приміщеннях або трохи перебудованих будинках. А тепер там є священний храм Бога у Белмонті, шт. Массачусетс, і коли по всій тій місцевості.

Чого я не міг тоді ясно бачити, так це того, що Господь виливав Свого Духа на людей на тих малолюдних причасних зборах. Я міг відчувати це, але не міг бачити розмах і розклад Господніх намірів у будівництві й прославлянні Його царства. Пророк через одкровення побачив і записав те, що ми тепер самі можемо бачити. Нефій сказав, що загальна наша кількість ніколи не буде великою, але накопичене нами світло буде помітним:

“І сталося, що я побачив церкву Агнця Божого, і кількісно вона була невеликою. …

І сталося, що я, Нефій, побачив, як сила Агнця Божого сходила на святих церкви Агнця, і на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі”6.

У цьому розподілі подібне пророче описання наших умов та майбутніх можливостей записано в книзі Учення і Завіти:

“Ви ще не зрозуміли, які великі благословення Батько має у Своїх руках і приготував для вас;

І ви не можете знести все тепер; проте, будьте в доброму гуморі, бо Я вестиму вас. Царство ваше, і благословення його ваші, і багатства вічності ваші.

І того, хто сприйматиме все з вдячністю, буде уславлено; і те, що від цієї землі, буде додано йому стократ і більше”7.

Я відчув, наскільки помітною стала зростаюча вдячність за благословення і любов до Бога по всій Церкві. Вона, здається, швидше відчувається серед членів Церкви тоді й там, коли й де випробовується їхня віра, коли й де вони мають благати Бога про допомогу, щоб просто вижити.

У часи, в які ми будемо жити, на нас чекатимуть випробування, як це було і серед народу Алми, коли жорстокий Амулон поклав на їхні спини надто важкі тягарі:

“І сталося, що голос Господа дійшов до них в їхніх скорботах, кажучи: Підійміть голови свої і перебувайте у повному спокої, бо Я знаю про завіт, який ви склали зі Мною; і Я складу завіт з Моїм народом і визволю його від залежності.

І Я також полегшу тягарі, які покладені на ваші плечі, щоб ви навіть не відчували їх на своїх спинах, навіть коли ви у залежності; і це Я зроблю для того, щоб ви предстали свідками Моїми після того, і щоб ви могли знати з впевненістю, що Я, Господь Бог, відвідую Мій народ в їхніх скорботах.

І тоді сталося, що тягарі, які було покладено на Алму і його братів, зробилися легшими; так, Господь зміцнив їх, щоб вони могли зносити свої тягарі з легкістю, і вони підкорилися життєрадісно і з терпінням усій волі Господа”8.

Ми з вами відчули на собі, що коли ми дотримувалися своїх завітів з Богом, особливо, коли це було важко, Він чув наші молитви вдячності за те, що Він вже зробив для нас і відповів на наші молитви про зміцнення, щоб нам з відданістю витерпіти до кінця. І неодноразово Він додавав нам бадьорості, а також робив нас сильними.

Ви могли б задуматися над тим, а що могли б зробити ви, щоб жити й поклонятися в Суботній день, виявляючи свою вдячність і зміцнюючи себе та інших перед випробуваннями, що чекають попереду.

Ви могли б вже сьогодні почати з особистої й сімейної молитви, щоб подякувати за все, що Бог зробив для вас. Ви могли б помолитися, аби знати, що Господь хоче, щоб ви робили, аби служити Йому та іншим. А особливо ви можете молитися про те, щоб мати Святого Духа, Який би сказав вам про когось, хто самотній чи до кого Господь хотів би вас направити.

Я можу вам обіцяти, що на ваші молитви прийде відповідь, і якщо ви будете діяти відповідно до того, що почуєте, то знайдете радість в Суботній день і ваше серце сповниться вдячністю.

Я свідчу, що Бог, Небесний Батько, знає й любить вас. Спаситель, Господь Ісус Христос, спокутав ваші гріхи через любов до вас. Вони, Батько і Син, знають ваше імʼя, як Вони знали імʼя пророка Джозефа Сміта, коли зʼявилися йому. Я свідчу, що це є Церква Ісуса Христа і що Він буде шанувати завіти, які ви уклали з Богом і які поновлюєте. Сама ваша натура буде змінюватися, щоб вам ставати більш подібними до Спасителя. Ви будете зміцнені проти спокуси й сумнівів стосовно істини. Ви знайдете радість у Суботній день. Я обіцяю вам це. В імʼя Ісуса Христа, амінь.