2019
Навчальні курси, які змінили наш курс
Вересень 2019


Благословення від самозабезпечення

Навчальні курси, які змінили наш курс

Кріс і Альфреда Рубіо ледве зводили кінці з кінцями, поки курси із самозабезпечення не вказали їм кращий шлях.

Зображення
Chris and Alfreda Rubio

Кріс Рубіо, маляр, приходить на роботу зі своєю дружиною Альфредою.

Коли нещодавно у Кріса і Альфреди Рубіо поламався автофургон, вони не переживали, як заплатять за ремонт. І це не тому, що вони були заможними.

“У нас були необхідні гроші, бо ми їх заощадили,—сказав Кріс.—Ми були готові. Ми відвезли автофургон у ремонт того ж дня і не думали: “О, що ж нам робити”. Це було хороше відчуття”.

Не завжди було так. У недалекому минулому сім’ї Рубіо довелося б узяти кредит, скористатися кредитною карткою або чекати до зарплати, щоб відремонтувати автомобіль. Однак це було до того, як вони пішли на курси з упорядкування особистих фінансів, які проводилися за програмою церковної ініціативи із самозабезпечення.

“Наша фінансова ситуація була жалюгідною”

Кріс і Альфреда познайомилися, коли служили у Військово-Повітряних силах США в Німеччині й побралися в Данії. Служба Кріса закінчилася в 2008 році, а через проблеми зі здоров’ям Альфреда звільнилася через кілька років потому. Вони знайшли Церкву невдовзі після того, як оселилися в Алабамі, США, однак Кріс не міг знайти роботу. “Складалося так, що моя кваліфікація або перевищувала вимоги, або не дотягувала до них”,—згадує він.

Альфреда знайшла роботу в магазині канцелярських товарів, однак то був їхній єдиний доход. “Наша фінансова ситуація була жалюгідною”,—каже вона.

“У нас було багато боргів та несплачених рахунків, і нам дзвонили кредитори,—додає Кріс.—Дійшло до того, що ми почали продавати речі, аби оплатити рахунки. У нас забрали автомобіль, і ми втратили будинок. То було жахливо”.

Після втрати будинку сім’я Рубіо переїхала до квартири, що була на території нового приходу. Вони нікого не знали, і разом з погіршенням фінансової ситуації погіршилася їхня відвідуваність церкви. Кріс згадує, що чим більше вони зосереджувалися на фінансах, тим менше зосереджувалися на вірі.

“Було так легко сказати: “Ми не можемо ходити до церкви, бо нам потрібно шукати роботу, або тому що ми хвилюємося через неоплачені рахунки, або тому що в нас немає грошей на пальне”,—каже він.

Коли вони поговорили про свою фінансову ситуацію з новим єпископом, він розповів їм про курс за програмою самозабезпечення під назвою “Особисті фінанси”, який мав от-от розпочатися у приміщенні їхнього дому зборів, розташованого поблизу Монтгомері, шт. Алабама.

“Ми обоє виховувалися в дуже скромних сім’ях,—розповідає Кріс.—У нас не було багато, тож ми ніколи насправді не навчалися тому, як вести бюджет і заощаджувати гроші. Ми жили від зарплати до зарплати. Часто ми витрачали зарплату за кілька днів, і тоді довгий період часу нам потрібно було жити без грошей. Тож ми сказали: “Так, давай підемо на ці курси. Якщо це хоч якось нам допоможе, ми хочемо це зробити”.

“Це змінило наше мислення”

Під час курсу з розпорядження особистими фінансами сім’я Рубіо та три інші сім’ї навчилися складати бюджет і жити за ним. Вони дізналися про борг і про те, як його подолати. Вони навчилися захищати свої сім’ї від фінансових труднощів. І вони дізналися про важливу роль, яку відіграє сплата десятини у фінансовому самозабезпеченні.

“Це змінило весь процес нашого мислення,—розповідає Кріс.—Ми дізналися, як контролювати не лише наш доход і витрати, але й заощадження, яких у нас на той час не було. Я ніколи не думав, чесно кажучи, що у нас будуть заощадження”.

Сім’ї Рубіо особливо сподобалося, що курс проводився у формі діалогу, де учасники діляться ідеями, успіхами й невдачами. Дух товариськості зміцнив їхню віру та зусилля стати фінансово незалежними, і сталося так, що координатор цього курсу зміг запропонувати Крісу роботу.

“Зовсім інша справа, коли ти знайомишся з людьми, які потрапили в таку саму ситуацію,—каже Кріс.—Ти бачиш, що не один, і всі ми намагаємося сплачувати за все необхідне й розвивати навички, щоб стати самозабезпеченими, аби нашим дітям жилося краще”.

“Дивовижна подорож”

Коли вони почали втілювати ті фінансові принципи, які засвоїли, їхня фінансова ситуація покращилася.

“Ми не можемо сказати про себе, що ми багаті, або що нам більше не потрібно думати про гроші, однак зараз набагато легше справлятися зі своїми покликаннями й ходити до церкви, не переживаючи за фінанси,—каже Кріс.—Цей курс безумовно змінив нас духовно”.

Альфреда додає: “Цей курс безпосередньо пов’язаний зі зміцненням нашої віри. Ми почали більше молитися і читати Писання. Ми відчули, що фінансові принципи, засвоєні під час навчання, і духовні принципи нерозривно пов’язані”.

Кріс порівнює ті принципи з окулярами, які допомогли йому з Альфредою знайти шлях до духовної та фінансової незалежності й залишатися на ньому.

“Без тих занять і без знання усього, чого ми навчилися, ми б не були зараз тут—і у фінансовому, і в духовному сенсі,—каже він.—То була дивовижна подорож. Ми дізналися, що не потрібно мати багато грошей, аби бути багатими. Ми—духовно багаті”.