Зображення

Yona

Фотографія Крістіни Сміт

Я люблю храм, бо це місце, де ви можете по-справжньому відчувати Духа. Це місце чистоти, де ви можете насправді відчувати любов Христа.

У мене була можливість рік жити в Сполучених Штатах. Коли я туди приїхала, якийсь час мені було дуже самотньо. Я сумувала за сім’єю і за своєю домівкою, але мої труднощі цим не обмежувалися. У школі я не мала багато друзів, у мене були труднощі зі сприйняттям мови та культури і також певні непорозуміння з сім’єю, в якій я жила.

Навіть у церкві я іноді почувалася самотньою. Мені хотілося додому. Мені дуже хотілося знову побачитися зі своєю сім’єю.

Однак я почала думати про Ісуса і про те, як Він страждав за мене. Я молилася, і Бог мене втішив. У тому місці, де я жила, храм був зовсім поруч—усього на відстані шестихвилинної подорожі. Тож я вирішила раз на тиждень ходити до храму, і це дійсно благословило моє життя.

Все почало змінюватися. Я знайшла хороших друзів, і Бог допоміг мені витерпіти до закінчення терміну мого перебування далеко від дому. Я знаю, що відчула втішення завдяки Ісусу Христу. Він надав допомогу і силу, а це додало мені сміливості. Іноді люди думають, що Спокута Ісуса Христа стосується лише покаяння. Але Христос також є джерелом великого втішення. Я знаю, що мабуть не спроможна зрозуміти все, що Він витерпів, але Він розуміє мене.

Йона С., 17 років, Франція