Зображення

Sofia

Фотографія Бруно Ліми

Спочатку я думала, що мені буде важко ходити на семінарію. Я мала перейти до іншої школи, а семінарія була рано-вранці. Я не думала, що це буде можливо, бо в мене багато домашніх завдань та інших справ.

Але коли я почала ходити до семінарії, у мене наче з’явився додатковий час. Тепер у мене завжди є достатньо часу на виконання домашніх завдань. І я завжди радію, коли наступного ранку потрібно прокидатися і знову йти на семінарію. Ми з друзями підтримуємо одне одного і багато дізнаємося під час занять.

Радість, яку я відчуваю в семінарії, подібна до радості, яку я відчуваю у храмі. Перед тим як мені виповнилося 11 років, мої брати і сестри та друзі вже були у храмі, а я—ні.

Коли нарешті я досягнула того віку, коли змогла увійти до храму й виконувати хрищення, я відчула великий спокій. Хоча моя сім’я і друзі розповідали про почуття, які виникають під час перебування у храмі, я дуже раділа, що зможу сама відчути те саме.

Софія Д., 14 років, Колумбія