Мій особистий спаситель

Однією з улюблених історій у Книзі Мормона для мене є історія народу Алми (Мосія 24:8–25). Це був період, коли люди потрапили в полон до ламанійців.

Ця історія стала для мене одкровенням, коли кілька років тому в мене несподівано виникли проблеми зі здоров’ям, і певною мірою я теж потрапила у полон страху і безнадії.

Одного дня, перебуваючи на роботі, я отримала електронне послання з результатами аналізів і вирішила відкрити його пізніше, коли повернуся додому. Але це ще більше погіршувало ситуацію: я не могла нормально працювати, бо дуже хвилювалася, однак прочитати результати аналізів мені не вистачало сміливості.

Відкривши Ліягону, яку я тримала на своєму робочому місці, я почала читати історію хлопчика, який несподівано потрапив до лікарні і про те, як проста молитва допомогла йому отримати полегшення. Я зрозуміла, що страх настільки скував мій розум, що я забула, про існування простого шляху позбавлення від страху, безнадії та мого невірства.

Я просто помолилися, так само, як молився той хлопчик і як молився народ Алми (Мосія 24:10). Страх не пішов відразу, але коли я йшла додому, то в якусь мить відчула, ніби тягар було знято з мене, я абсолютно не відчувала страху і мала впевненість, що все буде добре, навіть, якщо проблеми зі здоров’ям не зникнуть. Тягарі залишалися, але я їх не відчувала (Мосія 24:15). У той період я особисто зрозуміла, що таке Спокута Ісуса Христа. Я дізналася, що Ісус Христос мій особистий Спаситель, що Він Той, Хто несе зі мною мої тягарі, що Він Той, Хто приносить мир в мій розум і серце.