1 Постання Церкви Христа в ці останні дні, одна тисяча вісімсот тридцять років від пришестя нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа у плоті, будучи правильно організованою і встановленою згідно з законами нашої країни, за волею і заповідями Бога четвертого місяця і шостого дня місяця квітня—

2 Заповідями, які було дано Джозефові Сміту молодшому, якого було покликано Богом і висвячено на апостола Ісуса Христа, щоб бути першим старійшиною цієї Церкви;

3 І Оліверові Каудері, якого теж було покликано Богом у апостоли Ісуса Христа, щоб бути другим старійшиною цієї Церкви, і висвячено його рукою;

4 І це згідно з благодаттю нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Кому вся слава і тепер, і навіки. Амінь.

5 Після того як було істинно явлено цьому першому старійшині, що він отримав прощення своїх гріхів, він знову заплутався в марнотах світу;

6 Але після того як він покаявся і упокорився щиро, через віру, Бог священнослужив йому через святого ангела, обличчя якого було як блискавка, і одяг якого був чистий і білий над усю іншу білизну;

7 І дав йому заповіді, які надихали його;

8 І дав йому силу з висоти, засобами, які були перед тим підготовлені, перекласти Книгу Мормона;

9 Яка містить літопис полеглого народу і повноту євангелії Ісуса Христа Іновірцям і також Юдеям;

10 Яку було дано за натхненням і підтверджено для інших священнослужінням ангелів, і проголошено ними світові—

11 Що доводить світові, що святі писання істинні, і що Бог таки надихає людей і покликає їх на Його святу роботу в цьому столітті і поколінні, так само як у поколіннях давнини;

12 Тим самим показуючи, що Він є Той Самий Бог вчора, сьогодні і навіки. Амінь.

13 Отже, маючи такі великі свідчення, ними буде світ суджено, саме всіх, хто відтепер прийде до пізнання цієї роботи.

14 І ті, хто отримають її з вірою і чинитимуть праведність, отримають вінець вічного життя;

15 Але ті, хто закамʼяніють своїми серцями в зневірі і відкинуть її, це обернеться на їхнє власне засудження—

16 Бо Господь Бог сказав це; і ми, старійшини Церкви, почули і свідчимо про слова славетної Величності на висоті, Кому слава на віки вічні. Амінь.

17 Через це ми знаємо, що є Бог у небесах, Який є нескінченним і вічним, від віку до віку Той Самий незмінний Бог, споруджувач небес і землі, і всього, що в них є;

18 І що Він створив людину, як чоловіка й жінку, за Його власним образом і за Його власною подобою створив Він їх;

19 І дав їм заповіді, щоб вони любили Його і служили Йому, єдиному живому й істинному Богові, і щоб Він був єдиною істотою, Кому б вони поклонялися.

20 Але через порушення цих святих законів людина стала хтивою й диявольською і стала павшою людиною.

21 Отже, Всемогутній Бог дав Свого Єдинонародженого Сина, як написано в тих писаннях, які було дано, про Нього.

22 Він перестраждав спокуси, але не звертав уваги на них.

23 Він був розіпʼятий, вмер і встав знову на третій день;

24 І зійшов у небеса, щоб посісти праворуч Батька, щоб царювати з усемогутньою силою згідно з волею Батька;

25 Щоб усі, які повірять, і кого буде хрищено в Його святе імʼя, і які витерплять у вірі до кінця, були спасенними—

26 Не тільки ті, хто повірив після того, як Він прийшов у середині часів у плоті, але всі від початку, саме стільки, скільки було тих до того, як Він прийшов, хто повірив у слова святих пророків, які говорили те, на що надихав їх дар Святого Духа, Який істинно свідчив про Нього в усьому—матимуть вічне життя,

27 Так само, як і ті, хто прийде після того, хто повірить у дари й покликання Бога через Святого Духа, Який несе свідчення про Батька й про Сина;

28 Про Тих Батька, Сина й Святого Духа, Які є один Бог, нескінченний і вічний, без кінця. Амінь.

29 І ми знаємо, що всі люди повинні покаятися й повірити в імʼя Ісуса Христа, і поклонятися Батькові в Його імʼя, і витерпіти у вірі в Його імʼя до кінця, інакше вони не можуть бути спасенними в царстві Бога.

30 І ми знаємо, що виправдання через благодать нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа є справедливим і істинним;

31 І ми знаємо також, що освячення через благодать нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа є справедливим і істинним, для всіх тих, хто любить Бога і служить Йому з усією своєю могутністю, розумом і силою.

32 Але є можливість, що людина може відпасти від благодаті і відійти від живого Бога;

33 Отже, нехай Церква звертає увагу і молиться завжди, щоб не впасти у спокусу;

34 Так, і нехай навіть ті, кого освячено, також звертають увагу.

35 І ми знаємо, що ці речі істинні і узгоджуються з одкровеннями Івана, не додаючи, не віднімаючи від пророцтва його книги, Святого Писання або одкровень Бога, які прийдуть після цього даром і силою Святого Духа, голосом Бога або священнослужінням ангелів.

36 І Господь Бог сказав це; і хай честь, сила і слава будуть віддані Його святому імені, і тепер і завжди. Амінь.

37 І знову, як заповідь Церкві стосовно способу хрищення—Всі ті, хто упокорюються перед Богом і бажають бути хрищеними, і приходять зі скрушеним серцем і впокореним духом, і свідчать перед Церквою, що вони істинно покаялися в усіх своїх гріхах, і бажають узяти на себе імʼя Ісуса Христа, маючи рішучість служити Йому до кінця, і істинно являють своїми діяннями, що вони отримали від Духа Христа на прощення їхніх гріхів, будуть прийняті хрищенням у Його Церкву.

38 Обовʼязок старійшин, священиків, учителів, дияконів і членів Церкви Христа—Апостол є старійшиною, і це його покликання христити;

39 І висвячувати інших старійшин, священиків, учителів і дияконів;

40 І благословляти хліб та вино—символи плоті й крові Христа—

41 І конфірмувати тих, кого хрищено, в Церкву рукопокладанням для хрищення вогнем і Святим Духом, згідно з писанням;

42 І вчити, розʼяснювати, напучувати, христити, пильнувати Церкву;

43 І конфірмувати Церкву рукопокладанням і наданням Святого Духа;

44 І брати на себе провід над усіма зборами.

45 Старійшини мають вести збори так, як їх веде Святий Дух, згідно з заповідями й одкровеннями Бога.

46 Обовʼязок священиків є проповідувати, вчити, розʼяснювати, напучувати, і христити, і благословляти причастя,

47 І відвідувати дім кожного члена, і напучувати їх молитися вголос і таємно, і виконувати всі сімейні обовʼязки.

48 І він може також висвячувати інших священиків, учителів і дияконів.

49 І він має взяти на себе провід над зборами, коли немає старійшини;

50 Але коли старійшина присутній, він має тільки проповідувати, вчити, розʼяснювати, напучувати і христити,

51 І відвідувати дім кожного члена, напучуючи їх молитися вголос і таємно, і виконувати всі сімейні обовʼязки.

52 В усіх цих обовʼязках священик має допомагати старійшині, якщо обставини вимагають.

53 Обовʼязок учителя—завжди пильнувати Церкву, бути з ними і укріпляти їх;

54 І дивитися, щоб не було ні беззаконня в Церкві, ні бездушності між ними, ні брехні, наклепів, ні лихослівʼя;

55 І дивитися, щоб Церква часто збиралася разом і також дивитися, щоб усі члени Церкви виконували свій обовʼязок.

56 І він має взяти на себе провід над зборами у відсутності старійшини або священика—

57 І йому завжди, в усіх його обовʼязках у Церкві, мають допомагати диякони, якщо обставини вимагають.

58 Але ні вчителі, ні диякони не мають повноваження христити, благословляти причастя або виконувати рукопокладання.

59 Проте, вони мають застерігати, розʼяснювати, напучувати, і вчити, і запрошувати всіх прийти до Христа.

60 Кожний старійшина, священик, учитель або диякон має бути висвяченим згідно з дарами й покликаннями Бога йому; і він має бути висвяченим силою Святого Духа, яка є в тому, хто висвячує його.

61 Окремі старійшини, які складають цю Церкву Христа, мають зустрічатися на конференції один раз на три місяці або час від часу, як зазначені конференції вкажуть або призначать;

62 І зазначені конференції мають вести всі церковні справи, які необхідно вести на той час.

63 Старійшини мають отримувати їхні ліцензії від інших старійшин голосуванням Церкви, до якої вони належать, або від конференцій.

64 Кожний священик, учитель або диякон, якого висвячено священиком, можуть узяти в нього посвідчення у той час, посвідчення, яке, коли його предʼявлено старійшині, надає право на ліцензію, яка вповноважує його виконувати обовʼязки свого покликання, або він може отримати її від конференції.

65 Жодна особа не може бути висвяченою на будь-яку посаду в цій Церкві, там де є її постійно організована філія, без голосування тієї Церкви;

66 Але головуючі старійшини, подорожуючі єпископи, члени вищої ради, первосвященики і старійшини можуть мати привілей висвячувати там, де немає філії Церкви, щоб можна було скликати голосування.

67 Кожний президент первосвященства (або верховний старійшина), єпископ, член вищої ради й первосвященик має бути висвяченим за вказівкою вищої ради або генеральної конференції.

68 Обовʼязок членів Церкви після того, як їх прийнято через хрищення—Старійшини або священики повинні мати достатньо часу, щоб розʼяснити все стосовно Церкви Христа для їхнього розуміння перед тим, як вони причастяться і будуть конфірмовані рукопокладанням старійшин, так щоб усе могло бути зроблено у належному порядку.

69 І члени Церкви мають проявити перед Церквою, а також перед старійшинами, побожною ходою та розмовою, що вони гідні цього, щоб їхні діяння й віра узгоджувалися з Святим Писанням—ходою в святості перед Господом.

70 Кожний член Церкви Христа, маючи дітей, повинен приводити їх до старійшин перед Церквою, і вони повинні покласти руки на їхні голови в імʼя Ісуса Христа і благословити їх у Його імʼя.

71 Нікого не може бути прийнято в Церкву Христа, доки він не досяг років підзвітності перед Богом і не є здатним на покаяння.

72 Хрищення має священнослужитися таким чином для всіх, хто покаявся—

73 Чоловік, який покликаний Богом і має повноваження від Ісуса Христа христити, має ввійти у воду з особою, яка представила себе для хрищення, і має сказати, називаючи його або її по імені: Уповноважений Ісусом Христом, я хрищу тебе в імʼя Батька і Сина, і Святого Духа. Амінь.

74 Тоді він має занурити його або її у воду і вийти назад з води.

75 Доцільно, щоб Церква часто зустрічалася разом, щоб причащатися хлібом і вином у памʼять Господа Ісуса;

76 І старійшина або священик має благословляти це; і таким чином має він благословляти це—він має стати навколішки з Церквою і звернутися до Батька в урочистій молитві, кажучи:

77 О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб для душ усіх тих, хто причащається ним, щоб вони могли їсти в памʼять тіла Твого Сина, і свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе імʼя Твого Сина і завжди памʼятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його Дух міг завжди бути з ними. Амінь.

78 Спосіб благословення вина—він має взяти чашу також і сказати:

79 О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити це вино для душ усіх тих, хто пʼє його, щоб вони могли робити це в памʼять крові Твого Сина, яку було пролито за них; щоб вони могли свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони завжди памʼятають Його, щоб Його Дух міг бути з ними. Амінь.

80 З будь-яким членом Церкви Христа, який чинить порушення або якого схоплено у провині, належить вдіяти так, як указує писання.

81 Це має бути обовʼязком окремих церков, які складають Церкву Христа, надсилати одного чи більше своїх учителів відвідувати різні конференції, які проводяться старійшинами Церкви,

82 Із списком імен різних членів Церкви, що приєдналися до неї від часу останньої конференції; або надісланим рукою якого-небудь священика; так щоб один із старійшин, якого час від часу мають призначати інші старійшини, міг вести в книзі правильний список усіх імен усієї Церкви;

83 І також, якщо когось виключено з Церкви, щоб їхні імена могло бути викреслено з загального церковного запису імен.

84 Всі члени Церкви, переходячи з церкви, де вони мешкають, якщо вони йдуть у церкву, де їх не знають, можуть взяти листа, який посвідчує, що вони постійні члени Церкви і на хорошому рахунку, таке посвідчення, яке може бути підписано будь-яким старійшиною або священиком, якщо член Церкви, який отримує листа, особисто знайомий з тим старійшиною або священиком, або його може бути підписано учителями або дияконами Церкви.