Допоміжні навчальні матеріали
Старійшина (Старший, Старець, Пресвітер)


Старійшина (Старший, Старець, Пресвітер)

Слово старійшина вжито в Біблії в різних значеннях. У Старому Завіті воно часто вживається по відношенню до найстарших чоловіків у коліні, яким звичайно доручали справи управління (Бут. 50:7; Єг. 20:4; Рут 4:2; Мт. 15:2). Вік і досвід робили їхні поради цінними. Ця посада не обовʼязково була покликанням священства.

У старозавітні часи були також і висвячені старійшини в Мелхиседековому священстві (Вих. 24:9–11). У Новому Завіті старійшини (старші, старці, пресвітери) згадуються як чини священства в Церкві (Як. 5:14–15). Серед Нефійців також були висвячені старійшини у священстві (Ал. 4:7, 16; Морон. 3:1). У цьому розподілі Джозефу Сміту і Оліверу Каудері випало бути першими висвяченими старійшинами (УЗ 20:2–3).

Сьогодні старійшина—це назва чину, який надається всім носіям Мелхиседекового священства. Наприклад, слово старійшина вживається, коли звертаються до місіонерів чоловічої статі. Також старійшиною є апостол, і про членів Кворуму Дванадцятьох або кворумів сімдесятників доречно говорити як про старійшин (УЗ 20:38; 1 Пет. 5:1). Обовʼязки висвячених старійшин у сьогоденній Церкві описано в одкровеннях останніх днів (УЗ 20:38–45; 42:44; 46:2; 107:12).