Один особливий провідник

Язавжди із вдячністю буду згадувати одного особливого провідника, яка змінила моє життя на краще. Коли я з нею познайомилася, у мене не було багато друзів. Я була не дуже балакучою і не посміхалася людям. Я не ходила на семінарію або інші заходи. В дійсності, я ходила до церкви лише по неділях. І навіть тоді думками я була десь далеко від того, про що йшлося на уроці в Товаристві молодих жінок. Деякі дівчата намагалися залучати мене, але я трималася від них на відстані.

Коли ця провідник вперше спробувала зблизитися зі мною, то не досягла великого успіху. Спочатку я навіть не знала, як її звуть. Потім вона дала мені доручення і почала на мене покладатися. Я прийняла доручення лише тому, що не знала, як відмовити їй. А потім, перш ніж я почала це усвідомлювати, вона стала моїм другом. Я докладала все більше зусиль у виконання свого доручення й була більш зосередженою на уроці. Я навіть почала відвідувати семінарію та інші церковні заходи. Я також подружилася з молоддю у своєму приході. Невдовзі євангелія стала найважливішою у моєму житті.

Хто дав поштовх усім тим змінам у моєму житті? Мій провідник. Сьогодні, коли я дивлюся їй у вічі, то відчуваю безмежну любов і вдячність. Я вдячна Небесному Батькові за можливість мати такого особливого провідника. Я вдячна, що вона готувала мене і була зі мною в той день, коли я отримувала власний ендаумент у храмі в Сан-Паулу, Бразилія. Я вдячна за її приклад любові, тієї любові, яку я намагаюся виявляти в особистому житті.

Зараз, служачи провідником Товариства молодих жінок у своєму приході, я сподіваюся, що зможу зробити для своїх молодих жінок принаймні частину того, що вона зробила для мене.