Наповнювати землю
Президент Томас С. Монсон закликав святих останніх днів незмінно вірити й молитися про те, щоб “ті територі[ї], де наш вплив обмежено і де нам не дозволено вільно ділитися євангелією в цей час”, було відкрито (див. бокову вставку на с. 25). Він був присутній на тих історичних зборах 1974 року, коли Президент Спенсер В. Кімбол (1895–1985) закликав провідників Церкви прискорити крок і ширше поглянути на звеличення роботи за місіонерською програмою у всьому світі та “знайти ключі, які, очевидно, були втрачені для багатьох народів, за допомогою яких ми можемо відкрити ті краї”1.
Президент Монсон пообіцяв, що відбудуться чудеса, якщо ми будемо невпинно вірити й молитися. Він знає з досвіду, що це так. У наступні роки після заклику Президента Кімбола він спостерігав різке збільшення кількості місіонерів і хрищень навернених2. Він був свідком того, як для проповідування відкривалося багато нових країн, бо святі останніх днів виконали прохання Президента Кімбола й молилися про те, щоб народи світу відкрили двері для проповідування євангелії. Президент Монсон сприяв будівництву храму у Фрайберзі, Німеччина. Він був свідком того, як багато країн відкрилися для проповідування після падіння Берлінської стіни у 1989 році3.
Він та всі пророки святих останніх днів з часів Відновлення євангелії знають, що ці слова, написані Джозефом Смітом у 1842 році, істинні: “Прапор Істини було піднято; жодна нечиста рука не може зупинити прогрес цієї роботи. Нехай вирують переслідування, нехай об’єднуються погромники, нехай збираються армії, нехай зводиться наклеп, але істина Божа просуватиметься вперед сміливо, благородно і незалежно, доки не проникне на кожний континент, відвідає кожний край, пронесеться кожною країною і зазвучить у кожному вусі, доки цілей Бога не буде досягнуто і Великий Єгова не скаже, що роботу виконано”4.
Об’єднаймо нашу віру й молитви таким чином, щоб закриті зараз регіони було відкрито і, відповідаючи на заклик Президента Монсона, ми побачили чудеса.
Внизу: Президент Гебер Дж. Грант освячує Кардстонський храм, пров. Альберта, Канада, 26 серпня 1923 року—перший храм, який було освячено поза Сполученими Штатами. Справа: Срібна кельма, якою користувався старійшина Девід О. Мак-Кей під час закладання наріжного каменя в 1915 році.
Зліва: Сем’юел Х. Сміт, брат пророка Джозефа Сміта, був серед перших місіонерів, які проповідували євангелію в Сполучених Штатах. Вгорі: Перші місіонери, які поїхали до Англії, проповідували євангелію з великим успіхом, як і ті, що прибули до Скандинавії та інших європейських країн.
Зліва та вгорі: Каплиця Гедфілд-Елм у Мальверні, Англія, є першою і найдавнішою каплицею святих останніх днів. У 1840 році старійшина Уілфорд Вудрафф навернув 600 членів Об’єднаного братства, які в ній проводили свої зібрання. Вони пожертвували свою каплицю Церкві, і вона стала центром місіонерської роботи у тому регіоні. Пізніше каплицю продали, щоб допомогти місцевим членам Церкви збиратися в Сіоні.
Фотографії Девіда Пікапа
Корабель Еллен Марія готується до відплиття з Ліверпуля, Англія, до Америки 1 лютого 1851 року. На той час на Британських островах проживало понад 50 тис. святих останніх днів. Еміграція стала можливою завдяки Постійному еміграційному фонду, який давав у позику гроші збіднілим святим останніх днів за умови повернення позики, щоб і інші могли емігрувати. Тисячі навернених емігрували, щоб приєднатися до святих в Америці.
Зліва: статуя Сем’юела Х. Сміта, автор Д. Дж. Боуден; справа: Святі сідають на корабель у Ліверпулі, художник Кен Бакстер
Багато “островів морських” були тим місцем, де євангелія почала вкорінюватися у 19 столітті. Крайня зліва: На цьому місці, де в 1882 році знаходився дім зборів на Гаваях, в 1919 році було закінчено будівництво храму Лайє, Гаваї (зліва). Внизу зліва: Після того як у 1854 році місіонери прибули до Нової Зеландії, євангелія там швидко поширювалася. Внизу: Ця копія Стели 5—один з 80 пам’ятників у Іцапі, Чіапас, Мексика,—відомий як Камінне дерево життя. Дехто вважає, що на ньому може бути зображено сон Легія (див. 1 Нефій 8).
Зліва: фотографія 1882 року із зображенням дому зборів люб’язно надана Музеєм історії Церкви; вгорі: Обіцяння, художник Ел Раундс; внизу зліва: Зараз будувати для вічності, художник Сільвія Хуеге де Сервільє, Четвертий міжнародний мистецький конкурс; внизу: Сон Легія, Араселі Андраде, Сьомий міжнародний мистецький конкурс
Справа: У 1960-х роках багато людей у Нігерії та Гані здобули свідчення завдяки читанню церковної літератури. Коли в 1978 році прибули місіонери, сотні африканців були готові до хрищення. Упродовж року було охрищено й конфірмовано приблизно 1700 чоловік.
Вгорі: Фотографія хрищень у Нігерії в 1978 році, автор Джанат Кеннон; вгорі: Висвячення у Сьєрра-Леоне, яке проводилося святими останніх днів, автор Еміль Вільсон; справа: Хрищення у Сьерра-Леоне, Еміль Вільсон
Вгорі: Жителі Азії вітають Президента Гордона Б. Хінклі та його дружину Марджорі під час їхнього візиту в 1996 році. Вгорі по центру: Зображення, що відповідають азійській культурі та культурі святих останніх днів, оточують цих тайванських членів Церкви, показуючи, як євангелія може діяти в будь-якій культурі. Вгорі справа: Старійшина Гебер Дж. Грант (у центрі) разом з місіонерами освятив Японію для місіонерської роботи у цьому місці 1 вересня 1901 року. Вгорі: Старійшина Френсіс М. Лайман, апостол, разом з іншими провідниками Церкви у серпні 1903 року в Санкт-Петербурзі, Росія, освятив Росію для проповідування євангелії.
Вгорі зліва: Ламанійці розцвітуть, як троянда в пустелі, Марія Гладіс Бар’єнтос де Монтерросо, Третій міжнародний мистецький конкурс; зліва: Перше видіння Джозефа Сміта, Хануса Мостіл, з люб’язного дозволу Музею історії Церкви; вгорі справа: фотографія Президента Хінклі, зроблена Геррі Евантом; всередині по центру: Невтомні місіонери, Джуелінг Чен, Четвертий міжнародний мистецький конкурс, копіювання заборонено; вгорі крайня справа: фотографія місіонерів у Японії люб’язно надана Музеєм історії Церкви; справа: Освячення Росії, Емін Зульфугаров
Зліва: Кольори й текстура цієї вишивки передають силу надзвичайного зростання Церкви у Мексиці, Центральній Америці та в Південній Америці упродовж останніх 50 років. Ці члени Церкви люблять Книгу Мормона і відвідують храм. Тут зображено Гватемальський храм. Внизу: Сьогодні в Польщі, країні, яка зазнала значних втрат під час Другої світової війни, проживає понад 1500 членів Церкви. Їхні свідчення основуються на тих самих віруваннях, що їх мають всі святі останніх днів, наприклад, про Перше видіння (зображене нижче польським художником).