Ви були ангелами

Моє серце затріпотіло, коли я прочитала на афіші: “Ораторія Генделя Месія, виконує оркестр м. Свензі і валлійський хор”.

Шість місяців я була на місії в Свензі, Уельс, і відчувала тугу за домівкою, яка часто навідується до нових місіонерів у Різдвяну пору. У нас було багато сімейних традицій для цього свята, але найбільше я любила ходити слухати Месію Генделя. Моя мама грала на органі у багатьох таких концертах. Мені хотілося сісти, слухати і відчувати цю музику.

З дозволу президента місії я купила квитки для місіонерів, що служили в нашому районі. У вечір концерту наша група вдяглася тепліше, і ми вирушили до концертного залу. Я подумки молилася, щоб усі ми відчули святість цієї надихаючої музики.

Коли ми прибули, я побачила, що ми запізнились і концерт вже розпочався. І мови не могло бути про те, щоб нам дозволили зайти в зал до антракту! Прислухаючись до музики, що линула з-за дверей, я не могла стримати сліз.

Білетер, видно, побачив мій розпач і дозволив нам увійти в зал. Він сказав, щоб ми стали у кінці залу біля стіни і залишалися там до антракту, аби не заважати виконавцям. Він повільно відкрив двері, і ми всі тихенько зайшли.

Входження в зал було схожим на входження на небеса. Відчуття миру і радості переповнило мене. Однак невдовзі ми помітили, що люди почали озиратися, вказувати на нас і розглядати. Усі ми зайшли тихенько і не знали, чим же ми привернули до себе увагу. Як тільки почався антракт, ми посідали на свої місця.

Коли виконання ораторії продовжилося після антракту, моя душа була сповнена музики. Я плакала під час виконання хором “Алілуя!” і співу сопрано “Я знаю, що мій Викупитель живий”. Місіонери поряд мене також відчували силу цієї музики і витягали свої носові хустинки. Це було почуттям, якого нам ніколи не забути. Але по-справжньому незабутній момент настав після закінчення концерту.

Коли ми виходили з будинку, люди все ще шепотілися і вказували на нас, але ніхто нічого не сказав, аж поки ми не вийшли на вулицю. Один чоловік, підійшовши до нас, сказав: “Це були ви! Це були ви!”

Ми всі чекали на пояснення.

“Під час першої частини концерту ми відчули, що в залі сталась якась зміна—було сильне відчуття, що там був Христос,—сказав той чоловік.—Тож ми озирнулися, аби побачити, що ж викликало таку зміну. Поглянувши в кінець залу, ми помітили сім фігур, що сліпуче сяяли, немов вони були ангелами. Коли ви зайшли в зал, з вами прийшов Святий Дух. Ви були там, щоб представляти Христа; ви були ангелами”.

Коли він говорив, я поглянула на свою місіонерську табличку і прочитала написане великими літерами під моїм їм’ям: “Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів”. Якою смиренною я була у той момент, представляючи Месію і мовчки свідчачи про Нього того вечора перед тисячами людей.