Дуже приваблива отрута

Зображення

illustration of ants in a garden

Коли я вийшла з вхідних дверей, щоб узяти газету, то побачила неприємну річ. У тріщині між газоном і доріжкою за ніч виріс невеличкий мурашник вогняних мурах.

Хоча ми з чоловіком недовго жили в Техасі, США, я знала з болісного досвіду, що таку назву мурахи отримали не через своє забарвлення, а через болючі укуси. Я попрямувала до гаража, де ми тримали пестицид. Потім я прочитала інструкцію на упаковці:

“[Цей пестицид] дуже приваблює мурах,—прочитала я.—Вони занесуть його в мурашник, нагодують царицю і колонія загине”. В інструкції було сказано, що я маю розсипати гранули на мурашник і навколо нього. Решту зроблять мурахи.

Я скептично до цього поставилася. Вогняні мурахи здавалися мені досить розумними, здатними побудувати великий мурашник усього за ніч. Я сумнівалася, що вони спокусяться прихованою отрутою, але скрізь її розсипала.

Невдовзі я побачила, як у мурашнику закипіла робота. Я стояла на відстані, однак схилилася, щоб подивитися на цю метушню. Мурахи були в такому захопленні, ніби на них упала манна небесна. Вони піднімали білі гранули своїми малесенькими лапками, натикаючись одне на одного через поспіх.

Я спостерігала за цим з жахом і завмиранням. Вони добровільно несли отруту у свій дім. Очевидно, що слова “дуже приваблює” не були перебільшенням. Якимось чином компанія з виробництва пестицидів спромоглася зробити щось дуже погане—навіть смертельне—дуже привабливим.

Я ніколи не бачила більш яскравого прикладу того, як погане може мати вигляд хорошого. Це змусило мене подумати про те, як Сатана робить те ж саме. Мене втішала думка про те, що хоча він і може розсипати свою приховану отруту навколо мого дому, він не може занести її всередину—якщо тільки я не дозволю цього. То як же я можу його не впускати.

Мені спав на думку один з найулюбленіших віршів. “Бо знайте, Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла”. З тим Духом, за словами Мормона, ми можемо “знати досконалим знанням”, чи є щось від Бога чи від Сатани (Moроній 7:16).

Той випадок, коли я спостерігала за приреченими на загибель мурахами, сповнив мене вдячністю за те, що ми з чоловіком могли бути розсудливими і знати з упевненістю, що впускати у свій дім. Наше завдання—навчати своїх дітей іти за Духом Христа, аби й вони також могли відрізнити отруту, якщо вона трапиться на їхньому шляху.

Коли я нахилилася, спостерігаючи, як ті комахи переносять кожну гранулу до мурашника, то пообіцяла робити все можливе, аби не допустити проникнення отрути у свій дім.