Песо для Небесного Батька
Автор живе в Північній Кароліні, США
“Вірність завітам Приносить безпеку і мир” (Збірник дитячих пісень, с. 69).
Ана жувала останній шматочок тортильї, яка була м’якою і смачною. Ана любила тортильї, приготовані бабусею. З усього сніданку вони були найсмачнішими.
Ана дивилася, як її бабуся, Абуела, мила посуд.
То був звичайнісінький ранок. Але щось одне було не таким.
Абуела зазвичай ходила на базар купувати їжу. Але не сьогодні. Сьогодні на їжу не було грошей.
“Що ми будемо їсти завтра”,—думала Ана.
Тоді вона згадала. Вона знала, що є ще трохи грошей! Учора ввечері вона побачила, як Абуела клала кілька песо в маленьку білу торбинку.
“Абуело, хіба ти забула? У тебе є гроші на їжу”.
“Які гроші?”—запитала Абуела.
Ана побігла, щоб дістати гроші. Вона потрусила маленькою торбинкою з монетками. Дзень! Дзень!
Абуела усміхнулася. “Це наша десятина, Ано! Це—Його гроші”.
“Але що ми будемо їсти завтра?”—запитала Ана.
“Не хвилюйся,—сказала Абуела.—Я вірю, що Небесний Батько допоможе нам”.
Наступного ранку Абуела дала Ані останню кукурудзяну тортилью. Потім вона сіла на свій стілець. Бабуся пришивала червоні квіти до сукні й розповідала історії про своє дитинство. Вона не виглядала схвильованою.
Потім Ана почула стук у двері. Вона побігла, щоб відкрити їх.
“Дядько Педро!”
“У мене було відчуття, що я маю зайти до вас обох”,—сказав дядько Педро. Він поклав на стіл три торбинки. В одній було кукурудзяне борошно для тортильї. У іншій—м’ясо. А в третій—свіжі овочі з базару.
“О мій любий синочку,—сказала Абуела.—Зараз я приготую найсмачніший суп з фрикадельками!”
“Твій суп—найкращий у світі”,—сказав дядько Педро.
Ана засміялася і заплескала в долоні.
Потім вона зупинилася. Було те, про що вона захотіла дізнатися. “Абуело, чи ти знала, що сьогодні прийде дядько Педро? Це тому ти не хвилювалася?”
“Ні,—сказала Абуела.—Коли я плачу десятину, то вірю, що Небесний Батько мене благословить. Так і сталося!”
Ана обняла Абуелу. Вона відчувала себе найщасливішою дівчинкою в Мексиці. Разом з Абуелою вона вірила в Небесного Батька. А тепер вона не могла дочекатися, щоб скуштувати смачного супу, приготованого Абуелою!