Священство: Надійний якір

Я зростав у дуже сприятливій атмосфері в Логані, штат Юта. В дитинстві мені не треба було хвилюватися про їжу, дім чи освіту. Але, можливо, через те, що життя було таким легким, мені потрібно було щось, за що я міг триматися, що було б для мене якорем.

Таким якорем для мене було священство Боже. Ситуація, в якій я зростав, була незвичною. Мого батька покликали єпископом, коли мені був рік, і він був моїм єпископом упродовж 19 років. Його батьківське й духовне скерування надзвичайно мені допомагали.

Думаю, що саме тому я з нетерпінням очікував на отримання Ааронового священства на свій 12-й день народження. Пам’ятаю, як у той особливий день я відчув руки батька на своїй голові, коли він мене висвячував. Після того я отримував наступні чини в Аароновому священстві, а також покликання, які мені дуже подобалися.

Розносити причастя було для мене чимось особливим. Я міг бачити, як люди беруть на себе зобов’язання слухатися Господа і дотримуватися Його заповідей, коли вони приймали символи Його тіла і крові.

Час минав. Я закінчив школу, а потім після року навчання в коледжі мене покликали на місію. Я насолоджувався кожною миттю служіння і любив своїх напарників. Один з них надзвичайно зміцнював мене. Я багато чого від нього навчився в процесі виконання нами своїх обов’язків.

Оскільки країна знаходилася в стані війни, то після повернення з місії я відразу ж приєднався до Корпусу морської піхоти Сполучених Штатів. Після закінчення війни я повернувся до коледжу, одружився і започаткував свою сім’ю. Завдяки своїй роботі я жив у багатьох місцях Сполучених Штатів, де багато навчався, служачи в багатьох покликаннях священства. Зрештою я оселився в Бостоні, шт. Массачусетс, де служив президентом колу. Саме звідти мене покликали помічником Дванадцятьох, а потім, через 17 місяців,—до Кворуму Дванадцятьох Апостолів.

Чого я навчився, будучи членом Кворуму дванадцятьох?

Я навчився, що священство—це дороговказ, якір і захист.

Священство існувало завжди. Ще до того як Адам прийшов на землю, він мав священство. Коли нащадки Адама розсіялися, маючи священство, стало необхідно зорганізувати служіння священства. Господь це зробив, покликавши Авраама головувати над своєю сім’єю носіїв священства. Ця організація продовжувала діяти під керуванням Ісака та Якова, який пізніше отримав ім’я Ізраїль.

Минули століття, і діти Ізраїля опинилися в полоні. Господь послав Мойсея визволити їх, але коли він це зробив, виявилося, що вони не були готові, як народ, для отримання Мелхиседекового священства. Тож вони мали лише Ааронове священство до часу приходу Спасителя.

Цікавим, на мою думку, є те, що Спаситель зробив у першу чергу, коли почав священнослужити. Він організував Мелхиседекове священство. Він покликав дванадцятьох апостолів і навчав їх законам та порядку священства. Він покликав Петра бути старшим апостолом, встановивши лінію повноважень у Своїй Церкві. І тоді, і зараз саме Ісус обирає Свого головного апостола головувати над Церквою, і саме Спаситель скеровує його в обов’язках священства.

Тож священство веде свій родовід безпосередньо від нашого Господа і Спасителя через головного апостола до інших апостолів і далі до інших носіїв священства у Церкві. Ключі повноважень дані апостолам, і поки ці ключі є на землі, нас буде скеровувати Сам Господь. Це божественне скерування захищає нас і дає запевнення, що Церква ніколи не відхилиться від істини. Церква стоятиме непохитно, бо її скеровує не якась земна істота. Її скеровує Господь.

Найбільша порада, яку я маю для вас, молоді чоловіки,—це вивчати доктрину священства, розуміти силу, яку ви маєте, застосовуючи священство, і навчатися тому, як воно може благословляти ваше життя і життя інших людей.

Я обіцяю, якщо ви засвоїте доктрину священства і виконуватимете свої обов’язки священства, тоді священство стане надійним якорем, який утримуватиме вас у духовній безпеці і принесе велику радість. Будьте справжнім кворумом священства. Допомагайте своїм друзям і приводьте їх до кворуму. Створюйте братерство у своєму кворумі, яке буде постійною основою вашого життя.