Я знайшов щастя

Я вдячний Богу за те, що Він мене знайшов. Я загубився у нашому байдужому світі серед байдужих людей. У світі, де я жив, зло—це спосіб виживання або захист. Дивно, що зло і добро у цьому світі тісно пов’язані. Іноді друзі і вороги не відрізняються одне від одного, бо сьогодні вони тобі друзі, а завтра—вороги.

Я жив у світі без істини, вірніше вона там була, але я нею не користувався, як не користувався і законами Божими. У цьому світі люди не уявляють, що можна веселитися і мати радість без грошей, спиртного, наркотиків.

Бог знайшов мене і знайшов спосіб показати мені інше життя. Завдяки вірі, покаянню, хрищенню, дару Святого Духа, я зміг уже у зрілому віці, у 33 роки, почати будувати своє майбутнє і майбутнє своїх дітей, спираючись на надійні принципи, про які дізнався у Церкві.

Тепер, сидячи за кафедрою на недільних зборах і дивлячись у зал, я бачу свою щасливу дружину, дітей, онуків. У моїй родині 13 людей. Перебуваючи у Церкві 15 років, ми з дружиною пройшли досить складний шлях. Однак то був шлях, який нам освітив Господь. Він дав нам можливість, маючи проблеми, робити помилки, виправляти їх і ставати кращими завдяки тому, що ми бралися за руки, ставали на коліна і, отримавши натхнення від Святого Духа, знаходили у собі сили вставати і рухатися вперед. Ми навчалися разом з нашими дітьми та онуками, як не тільки вистояти у цьому складному світі, але й знайти радість євангелії та ділитися цією радістю з іншими людьми. Одне з головних духовних рішень цього етапу мого життя—намагатися розуміти всіх людей, любити їх попри їхній вибір та їхні дії.

Гадаю, я маю все, щоб мати радість незалежно від часу, ситуації чи обставин. Я—щасливий, бо маю знання про вічну сім’ю і вічне життя.