Найвеличніший з усіх дарів Бога

Обмірковуючи це запитання, я думав про те, чим особисто для мене є диво народження Спасителя. З Писань ми дізнаємося про наше доземне життя і про велику нараду на небесах¹. Ми з вами там були, коли Батько представив Свій план, згідно з яким ми мали прийти на землю, отримати тіло і пройти випробування й перевірку. Наш Батько пояснив, що ми будемо грішити і що нам потрібен буде Спаситель, який заплатить за наші гріхи. Коли Батько запитав: “Кого Мені послати?”, Ісус відповів: “Ось Я, пошли Мене” (Авраам 3:27; див. також Мойсей 4:1–4). Коли Батько представив нам Свій план і ми дізналися про готовність Спасителя прийти на цю землю, ми всі вигукували від радості (див. Йов 38:7).

У своєму доземному існуванні ми знали, що для того, аби отримати вічне життя, очиститися від гріха і повернутися до Батька, Спасителю необхідно народитися і здійснити Спокуту, складовими якої є Розп’яття і Воскресіння.

У повноту часів, коли Спаситель нарешті народився, здається логічним припущення, що ми були разом з воїнством небесним, славлячи Бога і висловлюючи вдячність за цю подію, яку ми всі очікували. Лука описує це так:

“І ось раптом з’явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!” (Лука 2:13–14).

Оскільки ті з нас, хто перебуває на землі в цей час, були свідками в доземному житті того, як Батько представив план і, можливо, ми спостерігали за народженням Спасителя, не дивно, що в Різдвяну пору, коли ми святкуємо Його народження, завіса стає тонкою і чудо Спасителевого народження пробуджує в душі кожного християнина любов до Бога і до своїх ближніх.

Зображення

пастухи

Благовіщення пастухам, художник Дел Парсон

Чудеса за часів народження Спасителя

Є багато інших чудес народження Спасителя, які впливають на християн в Різдвяну пору. Серед них такі:

1. Ангел являється Марії, щоб сповістити, що вона є дівою, яка дивовижним чином народить дитину (див. Лука 1:26–35).

2. Ангел являється Йосипу, щоб дати йому настанови стосовно ролі Марії в народженні Спасителя у світ та про те, що Йосипу необхідно забезпечувати і підтримувати її (Матвій 1:20–24).

3. Чудо народження дівою дитини (див. Лука 2:7).

4. Чудо того, що Єлисавета зрозуміла, що Марія вагітна Спасителем світу (див. Лука 1:39–44).

5. Явлення ангела тим пастухам у полі, які вночі стерегли отару свою (див. Лука 2:8–12).

6. Виповнення пророцтва, даного ангелом, стосовно того, що пастухи знайдуть сповитого Спасителя, Який лежатиме в яслах (див. Лука 2:12, 16).

7. Зірка, яка з’явилася на небі, і її бачили не лише в Єрусалимі та прилеглих містах, але й люди з Книги Мормона (див. Maтвій 2:1–2, 9; 3 Нефій 1:21).

8. І, нарешті, воїнство небесне, в якому, можливо, були я і ви разом з ангелами, щоб славити Бога словами: “Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!” (див. Лука 2:13–14).

Диво Його народження спричинило чудо нашого народження згори і вічного життя, “найвеличніш[ого] з усіх дарів Бога” (Учення і Завіти 14:7). Коли ми розмірковуємо над цим даром, наші думки в праведності зосереджуються на дивовижному народженні нашого Спасителя Ісуса Христа і Його нескінченній Спокуті. Дар, запропонований нам Спасителем, є надзвичайним і неосяжним.

Ще один важливий дар, який символізує дух Різдва, був даний Батьком, який добровільно допустив принесення в жертву Свого Єдинонародженого Сина. Спаситель навчає нас у Новому Завіті, що цей дар було спонукувано любов’ю, яку Батько має до кожного з нас: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Іван 3:16). Дар вічного життя — це найвеличніший з усіх дарів Бога.

Поміркуйте якусь мить про глибину і неосяжну любов, яку Батько має до вас. Ця любов спонукала Батька попросити Сина узяти на Себе наші гріхи і болі.

Завдяки Його любові до нас Батько дивився, як кров виступила з кожної пори Його Сина в Гефсиманському саду (див. Учення і Завіти 19:18); як Його бичували (див. Матвій 27:26); як Йому поклали на голову терновий вінець (див. Матвій 27:29); як на Нього плювали (див. Матвій 27:30) і як Його розіп’яли на хресті (див. Матвій 27:35).

Як Батько, так і Син могли припинити це в будь-яку мить, але з любові до нас Вони дали цьому відбутися, знаючи, що аби милість задовольнила справедливість, аби за наші гріхи і болі було сплачено, необхідна була “велика і остання жертва” (див. Алма 31:14–16). Уявіть на мить, яке полегшення відчув Батько, коли Його Єдинонароджений Син промовив останні в Його земному житті слова: “Звершилось!” (Іван 19:30) і, схиливши голову, залишив Своє смертне тіло.

Про що просить нас Батько взамін за цей чудовий дар? Цар Веніямин відповідає на це запитання, кажучи: “Все, чого Він вимагає від вас, — це виконувати Його заповіді” (Moсія 2:22). Ми дотримуємося Його заповідей, коли любимо Його і любимо нашого ближнього (див. Матвій 22:37–39). Якщо ми зможемо зрозуміти величний дар Батька і величний дар Сина, то будемо знати, що оскільки “благословенн[і] [ми]”, нам також слід “братам нести [Його] дари”².

Цей дух Різдва виявився, коли благодать Батька і благодать Сина досягли апогею в довгоочікуваний день, у який народився Спаситель світу. Чудеса тривають у житті кожного з нас, коли народження Спасителя уможливлює чудо нашого відновлення. Завдяки Його благодаті ми можемо вдосконалюватися у Христі (див. Мороній 10:32). Дар Батька і дар Сина приносять вічне життя, найбільший з усіх дарів Бога.

У цю Різдвяну пору, коли я буду розмірковувати про Дух Різдва, мої думки будуть зосереджені на трьох дарах: (1) дарі Сина, який полягає в тому, що Він добровільно сплатив нескінченну ціну за гріхи, яких Він не вчиняв, і поніс тягар смутку, якого не завдавав (див. 1 Коринтянам 7:23); (2) на неймовірному дарі Батька, Який допустив, аби було принесено в жертву Його Єдинонародженого Сина, аби ми могли мати вічне життя і (3) на дарі, який я маю приносити у відповідь — наслідувати Їхній божественний приклад.

Спрямуймо наші думки в це Різдво до Них. Наслідуймо їх, розмірковуючи про дар, який Вони нам дали, і приймаючи благодать, яку вони так щедро на нас проливають³.