Яким чином Небесний Батько та Ісус Христос беруть участь у нашому житті

Коли я почала відвідувати заняття з підготовки до місії, у моєму житті не все було ідеально. Я долала внутрішні конфлікти й переживала, що як місіонерка не зможу нікому допомогти. З кожним днем тривожність зростала.

Я певний час боролася з цими почуттями і молилася, аби знати, чи я дійсно достатньо хороша для служіння.

Одного дня я перевіряла пошту й відкрила послання від ComeuntoChrist.org. Там великими жирними літерами були надруковані слова: “Ти достатньо хороша!”

Ті слова запали в моє серце, і я відчула спокій. То була відповідь на мої молитви! Я зрозуміла, що Небесний Батько та Ісус Христос досконало знають наші обставини і можуть відповідати на наші молитви дуже особистісно.

Хоча я хотіла служити на місії, мені все ще було важко прийняти остаточне рішення. У мене було багато особистих бажань, які я мала відкласти на час служіння. Я почала навчання в університеті, мені не хотілося переривати важливі дружні стосунки, і я завжди планувала приєднатися до Тонганських Збройних Сил. Крім того, мій брат нещодавно покінчив життя самогубством, і через смуток, який огорнув мене, мені було важко рухатися вперед.

Я часто міркувала: “Чи служіння на місії дійсно те, що мені потрібно?”

Тож я шукала відповіді на свої запитання у виступах генеральної конференції, що проходила у той час. Під час тієї конференції старійшина Дітер Ф. Ухтдорф сказав: “Якщо ви старанно шукаєте істину — вічну, незмінну істину — ваш вибір стає набагато яснішим”¹.

Я відчула істинність цих слів. Іноді буває важко вірити в те, що Бог дасть щось краще, якщо ми сильно прив’язалися до попередніх бажань. Але завдяки посту, молитві та посланням з генеральної конференції я сама зрозуміла, що коли ми довіряємо Богові, то часто будемо бачити, що Він відкриває перед нами більше можливостей і благословень, ніж ми могли уявити (див. Євреям 11:40).

Так само, як Бог забезпечував ізраїльтян у пустелі, коли вони жалкували, що вийшли з Єгипту (див Вихід 16:3), і так само, як Він вів сім’ю Легія через пустиню до обіцяної землі (див. 1 Нефій 18), ми завжди можемо довіряти, що Він вестиме нас, коли це буде потрібно, якщо ми виявлятимемо віру.

Коли я дізналася, яким дивовижним чином присутність Небесного Батька та Ісуса Христа проявляється в нашому житті, оновилася моя надія на те, що все є можливим завдяки вірі в Ісуса Христа (див. Матвій 19:26). Навіть коли ми долаємо почуття невідповідності, Вони благословлять нас потрібною допомогою і чудесами, необхідними за наших конкретних обставин.

Попри мої страхи Бог благословив мене чудом упевненості в собі для служіння на місії.

Живучи за євангелією Ісуса Христа, ми можемо знаходити мир і чудеса в своєму житті, якщо намагаємося іти за Ним шляхом завітів. Укладаючи завіти з Небесним Батьком і дотримуючись їх, “ми пов’язані разом”, як навчав Президент Нельсон. І “завдяки нашому завіту з Богом Він ніколи не стомлюється докладати зусиль, допомагаючи нам, і ніколи не вичерпається Його милостиве терпіння до нас. У Божому серці для кожного з нас є окремий куточок. У нього великі сподівання щодо нас”². Коли ми шукаємо Небесного Батька та Ісуса Христа, ми побачимо їхній дивовижний вплив на наше життя.

Завдяки підготовці до місії я побачила, як Спаситель та Небесний Батько цінують нашу готовність жертвувати заради Їхньої справи. Я бачила, як, віддаючи Їм свій час, таланти і серце, я отримала допомогу в тому, щоб мати “позитивний духовний ривок”³ і подолати світ⁴. Я вірю всім серцем, що є багато благословень, які чекають на нас, якщо ми охоче служимо Господу.