Запрошення йти за пророком

Коли Президент Рассел М. Нельсон був представлений ЗМІ як пророк і Президент Церкви у січні 2018 року, моя колега на той час, яка не була членкинею Церкви, говорила зі мною про вік нашого нового президента. “Не хвилюйся”, — сказав я їй. Зрештою, вона не могла знати, що він досі щодня виконує свої церковні обов’язки, мандрує по всьому світу, виконуючи своє покликання, вивчає китайську мову в похилому віці і у свої 93 роки все ще завзято спускається гірськолижними схилами штату Юта.

Проте в її словах також містилася тонка критика, яку ми схильні чути від різних голосів світу: як можна в “сучасному суспільстві” “сліпо” йти за однією людиною? Така заява демонструє, що світ ще не розуміє ролі пророка. Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, заявив: “Найважливішою роллю Господнього пророка є навчати нас про Спасителя та вести нас до Нього… Пророк не стоїть між [нами] і Спасителем. Натомість він стоїть поряд [з нами] і вказує [нам] шлях до Спасителя”¹.

Таким чином, пророк завжди має обов’язок спрямовувати наші очі та все наше серце до Господа Ісуса Христа — єдиного джерела нашого Викуплення і Спасіння. Не дивно, що одним із перших запрошень Президента Нельсона після його рукопокладання було таке: “Якої мудрості вам не вистачає? Що, на вашу думку, вам вкрай потрібно пізнати або зрозуміти? Наслідуйте приклад пророка Джозефа. Знайдіть тихе місце, яке ви можете відвідувати регулярно. Упокортеся перед Богом. Вилийте своє серце вашому Небесному Батькові. Зверніться до Нього за відповіддю і втіхою. Моліться в ім’я Ісуса Христа про ваші занепокоєння, ваші страхи, ваші слабкості — так, прагнення вашого серця. А потім слухайте! Записуйте думки, які приходять до вас. Записуйте почуття і дійте відповідно до спонукань, які ви отримуєте… Вам немає потреби гадати, що є істинним. Вам не потрібно гадати, кому можна без ризику довіритися. Через особисте одкровення ви можете отримати власне свідчення”².

Мені подобається цей вічний принцип євангелії Ісуса Христа, згідно з яким ми можемо і повинні отримувати особисте одкровення та особисте свідчення. Це не має нічого спільного зі сліпою слухняністю. Якраз навпаки: сліпа слухняність суперечила б цьому принципу.

Власне, саме заради цього прагнення — отримати відповіді особисто — Церква Ісуса Христа була відновлена. Коли юний Джозеф Сміт повернувся після свого чудесного Першого видіння і його стурбована мати запитала його, як він себе почуває, він міг би розповісти їй багато чого. Але в ту мить одне усвідомлення вирізнялося, і він хотів поділитися цим з нею: “Нічого, все добре — зі мною все гаразд… Я сам довідався”³. Раніше він спілкувався з численними вчителями релігії, вивчав слова пророків у Біблії, слухав поради рідних і друзів. Але в ту мить, коли він отримав відповіді безпосередньо від Господа, він був підготовлений до свого великого, відданого і чудового служіння.

Приклад із життя Джозефа Сміта, а також заклик Президента Нельсона є для нас сердечним запрошенням щодня прагнути особистого одкровення. Як би парадоксально це не звучало на перший погляд: йти за пророком означає дізнаватися щось особисто, отримувати власне свідчення та шукати Божого скерування для нашого власного життя та наших різноманітних обов’язків.

Давайте ж всі ми прислухатимемось і розмірковуватимемо над порадою нашого пророка та знову і знову знаходитимемо для себе те, що Господь запрошує нас робити особисто, а потім з рішучістю і щиросердно будемо втілювати в життя це запрошення.