“Як Я вас полюбив”

Зображення

Father with children

Кілька років тому один друг на ім’я Луїс розповів мені дуже щемливу історію про свою ніжну матусю, яка завжди дуже лагідно розмовляла. Коли вона померла, то не залишила своїм синам і дочкам ніякого фінансового багатства, але вона залишила їм у спадок свій приклад, свою жертовність, свій послух.

Після того як усі поховальні промови було виголошено і поховальна церемонія завершилася, всі дорослі члени сім’ї зібралися, щоб переглянути скромне майно, яке залишилося після матері. Серед іншого Луїс знайшов записку і ключ. У записці була інструкція: “У кутовій спальні, у нижній шухляді моєї шафи є маленька скринька. У ній містяться скарби мого серця. Цей ключ відкриє ту скриньку”.

Усі почали думати, що ж таке цінне було у мами, що вона закрила його на замок.

Скриньку дістали з того місця, де вона була, і обережно відкрили за допомогою ключа. Коли разом з іншими Луїс переглядав вміст скриньки, вони знайшли фотографії із зображенням кожної дитини, де було вказано її ім’я та дату народження. Потім Луїс дістав саморобну валентинку. Незграбним дитячим почерком, в якому він впізнав свою руку, 60 років тому були написані слова, які він прочитав: “Люба матусю, я тебе люблю”.

Серця сповнилися ніжністю, голоси притихли, в очах з’явилися сльози. Маминим скарбом була її вічна сім’я. Її сила основувалася на міцному фундаменті слів “Я тебе люблю”.

У сьогоденному світі немає жодного місця, де цей фундамент був би потрібніший, ніж у домівці. І треба зробити так, аби найкращим прикладом тієї основи були домівки святих останніх днів, для яких любов є серцем їхнього сімейного життя.

Тим з нас, хто вважає себе послідовниками Спасителя Ісуса Христа, Він дав цю далекоглядну настанову:

“Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”¹.

Якщо ми хочемо дотримуватися заповіді любити одне одного, ми повинні ставитися одне до одного зі співчуттям і повагою, виявляючи свою любов у повсякденному спілкуванні. Любов—це добре слово, терпелива відповідь, безкорисливі вчинки, розуміюче вухо, прощаюче серце. Під час спілкування ці та інші подібні до них якості допоможуть людям побачити любов у наших серцях.

Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) зазначав: “Любов—горщик із золотом на кінці веселки. Однак це більше, ніж кінець веселки. Любов—це також і початок; з неї починається краса, яка розливається дугою на небі у грозовий день. Любов—це безпека, за якою плачуть діти, це—прагнення молодих людей, це—клей, який поєднує шлюб, і це мастило, яке запобігає руйнівному тертю в домі; це—спокій у похилому віці, сонячне світло надії, яке сяє під час смерті. Настільки ж багаті люди, які мають любов у стосунках із сім’єю, друзями, в церкві та з сусідами”².

Любов—це сама суть євангелії, найблагородніша якість людської душі. Любов—це ліки для нездорових сімей, хворих суспільств та недужих країн. Любов—це усмішка, помах рукою, доброзичливе зауваження і комплімент. Любов—це жертва, служіння і безкорисливість.

Чоловіки, любіть своїх дружин. Ставтеся до них з гідністю і вдячністю. Сестри, любіть своїх чоловіків. Ставтеся до них шанобливо, підбадьорюйте їх.

Батьки, любіть своїх дітей. Моліться за них, навчайте їх і свідчіть їм. Діти, любіть своїх батьків. Виявляйте їм повагу, вдячність і послух.

Без чистої любові Христа, як каже Мормон, “[ми] ніщо”³. Я молюся про те, щоб ми могли виконати пораду Мормона: “моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа; щоб ви могли стати синами Бога; щоб коли Він явиться, ми могли бути такими, як Він”⁴.