Піонери в Гані
Коли Гей-Лінн Рібейра, студентка факультету мистецтв в університеті Бригама Янга, почула неймовірні історії про святих-піонерів з Гани, вона знала, що хоче намалювати їхні портрети для свого проекту створення художніх образів на здобуття ступеня бакалавра. Восени 2005 року вона почала шукати способи втілення свого проекту в життя. Результатом став грант, що дав можливість їй та ще трьом студентам факультету мистецтв—Джессі Бушнелл, Еммалі Глосер Пауелл і Анджелі Нельсон—провести травень і червень 2006 року в Гані. Викладач УБЯ Річард Галл керував цим проектом. Усі п’ятеро учасників проекту збирали історії й малювали не лише святих-піонерів, але й нових членів Церкви. За кілька місяців після подорожі багатий інформативний матеріал знайшов своє втілення в полотнах, які в жовтні 2007 р. можна було побачити на стінах галереї Б. Ф. Ларсена в УБЯ.
1. І один у полі воїн. Адйоа, художник Анджела Нельсон
“Легко бути членом Церкви, коли ти вдома або серед людей,—каже Адйоа Амоа-Ампа, яка в майбутньому стане лікарем.—Але істинна жінка-свята останніх днів може залишатися собою, навіть коли біля неї нікого немає. Іноді Церква сприймається у хибному світлі, тому для мене дуже важливо залишатися взірцем істини”.
2. Джозеф Вільям Біллі Джонсон: святість для Господа, художник Еммалі Глосер Пауелл
Він навчав євангелії упродовж 14 років, і коли в 1978 році прибули місіонери, понад тисячу людей були готові до хрищення. Він—чоловік, який присвятив своє життя і душу Богові. Він дав мені натхнення прагнути того, щоб Христові любов і милосердя стали частиною мого єства”.
3. Бітнер Джонсон: онук патріарха, художник Джессі Бушнелл
Бітнер Джонсон, названий на честь Президента Гордона Бітнера Хінклі, є сином Бригама Джонсона і онуком Джозефа Вільяма Біллі Джонсона.
4. Ранок в Бусуа, художник Гай-Лінн Рібейра
5. Виховуйте своїх дітей у світлі та істині, художник Гай-Лінн Рібейра
Регулярні сімейні молитви, вивчення Писань і проведення домашніх сімейних вечорів допомагають єпископу Кофі Сосу і його дружині Лінді з Кумасі зміцнювати свою сім’ю.
6. Лікар Еммануель Кіссі—”Він підняв жінку”, художник Джессі Бушнелл
У 1983 році дуже бідна жінка, дитина якої потерпала від недоїдання, звернулася по допомогу до лікаря-святого останніх днів Еммануеля Кіссі. У лікаря Кіссі були продукти, надіслані йому Церквою, щоб допомагати постраждалим від недоїдання. Не взявши ніякої платні, він дав жінці рис, кукурудзу, боби і олію. Жінка, переповнена вдячністю, впала перед лікарем на коліна. Лікар Кіссі підняв її за руку і сказав: “Цю їжу послав тобі Бог. Ти маєш скласти подяку Йому”.
7. Сестри в Сіоні, Емма Боатенг, художник Анджела Нельсон
“Це було так, ніби ми знайшли свою давно загублену сестру,—писала художниця Анджела Нельсон про колишню місіонерку Емму Боетенг.—Вона була нашим гідом по Кумасі, і в її очах усе ще сяяв місіонерський вогонь. Емма вивчала журналістику, відвідувала інститут релігії, мріяла і сподівалася ходити на побачення й намагалася будувати своє життя на євангельській основі. У нас з нею було багато спільного, бо ми також молоді й ще не маємо сім’ї”.
8. Єпископ Кофі Сосу зі своїм батьком: батько і син прощають один одного, Еммалі Глосер Пауелл
Після місії Кофі хотів повернутися додому, але батько зрікся його. Однак у нього було відчуття, що він має попри все повернутися додому. Коли Кофі прийшов, батько побачив його і сказав: “Зупинися”. Тож він зупинився.
“Хто ти?”—запитав батько.
“Я—твій син”.
“Мій син?”
“Так, твій син Кофі”. У цю мить він побачив, що по батьковому обличчю котяться сльози. Батько встав і обійняв його.
“О, мій сину, мій сину. Мені так соромно. Я знаю, що ти вчинив правильно. Я знову радий назвати тебе своїм сином”.
9. Вільям і Шарлотта Аква: одне серце й один розум, художник Еммалі Глосер
Вільям і Шарлотта (ходять до Церкви 30 років) разом зростали в євангелії, упродовж багатьох років зносячи труднощі й радощі. Завдяки цьому вони досягнули єдності з Богом і одне з одним. Вони тримаються за руки, щоб показати, як кохають одне одного. Це те, чого Вільям навчився від місіонерських подружніх пар, які навчали його помолитися і дізнатися, що він є Божим дитям.
10. Берег хрищень, художник Джессі Бушнелл
У цьому спокійному місці відбулися сотні хрищень у Гані.
11. Теодора Аква: дочка, член Церкви у третьому поколінні, художник Джессі Бушнелл
Теодора належить до третього покоління святих останніх днів у Кейп-Коасті. Це сталося завдяки тому, що її бабуся приєдналася до Церкви і навчала євангелії своїх дітей та онуків. Будучи новим членом Церкви, бабуся Теодори за власною ініціативою взялася підмітати дім зборів, носити відрами воду й мити підлогу та перевіряла, чи скрізь усе прибрано перед початком причасних зборів.
12. Святі, вашій вірі не буде кінця, сім’я Каку, художник Анджела Нельсон
“Коли брат і сестра Каку запросили мене у свій дім в Кейп-Коаст, мені здалося, що я входжу у свій дім у Юті,—писала художниця Анджела Нельсон.—Найбільше мені подобається час після шумного обіду, коли всі діти збираються навколо батьків і відкривають Писання. Я ніколи не забуду час, проведений з цією сім’єю, спостерігаючи за тим, як діти звертаються до батьків за настановами, а батьки шукають відповіді в Писаннях”.
13. Ханна, Художник Річард Галл
Художник так сказав про цей портрет Ханни Бафу, святої останніх днів з Кунасі: “Я намагався відобразити її чудовий живий характер”.
14. Приготування обіду, Емма Боатенг, художник Анджела Нельсон
“Мені здавалося, що я дивлюся на танок; їхні дії були абсолютно злагодженими,—писала Анджела Нельсон, розповідаючи, як сім’я Боатенг готувала основну страву фуфу з кореня кассави.— Одна жінка піднімала палицю і з гучним звуком опускала, у той час як інша швидко збирала кассаву в кульку, перш ніж інша жінка знову товкла її. Їхнє щоденне життя, старанність у дотриманні заповідей також підпорядковані певному ритму. Час у них вимірюється такими поняттями, як допомога друзям і сім’ї, а не отриманими предметами. Я бачу непохитну рішучість бути стійкими—особливо, коли йдеться про свідчення”.