Ти повинна відвідувати семінарію

“Лайзо, ти повинна відвідувати семінарію”,—якось сказала Ешлі. Перед нами лежали папки з переліком курсів на наступний навчальний рік; ми тоді тільки почали ходити в старші класи.

Я байдуже глянула на свою подругу, а потім силувано посміхнулась їй. Мені не хотілося говорити їй, що про семінарію я навіть і не думала. На той час я була малоактивним членом Церкви, такою я була й більшість свого життя. Упродовж років я зростала, неясно розуміючи євангелію і не маючи сильного свідчення про її істинність.

Коли я прийшла того дня після школи додому, перспектива відвідувати семінарію заінтригувала мене. Ешлі, як і мої інші подруги,—усі вони, здавалось, були просто у захваті від того, що будуть ходити до семінарії. У мене було бажання зробити так, як збиралися зробити мої подруги, хоч я й не розуміла, що вони збираються робити або чому вони збираються це робити. Обговоривши свій план з батьками й отримавши їхню згоду, я вирішила, що в перший рік свого навчання в старших класах буду відвідувати семінарію.

Я й не знала, який сильний вплив справить на моє життя той простий вчинок. Мій перший рік в семінарії змінив моє життя, коли я почала дивитися на себе й інших як на дітей Бога, яких Він любить і пестить. І хоч моя сім’я залишалась неактивною, я почала в неділю ходити до церкви.

Зараз я вже закінчую навчання в середній школі, але завжди буду вдячна за семінарію. У ту годину щодня я отримувала відповіді на свої молитви і моє свідчення зміцнювалося. Семінарія допомогла мені підготуватися до шлюбу у храмі й спонукала мене стати кращою людиною.

Я знаю, що Бог турбується про кожного з нас. Я знаю, що семінарія—це благословення, яке допомогло мені покладатися на міцний фундамент—на Ісуса Христа. Я хотіла б закликати вас: “Записуйтеся в семінарію!” Вона змінить також і ваше життя.