Друг-місіонер

Алекс попросив свого друга Джейка погратися в його домі в суботу. Їм було весело грати гоночними машинами, і тут Джейк помітив на стіні фотографію.

“Хто це?”—запитав він, вказуючи на фотографію Томаса С. Монсона.

“Це—Президент Монсон”,—сказав Алекс.

Джейк нічого не сказав.

“Ти ж знаєш, це—пророк нашої Церкви”,—сказав Алекс.

Джейк виглядав присоромленим. “Ми більше не ходимо до церкви”,—сказав він.

“Чому ви припинили ходити?” —запитав Алекс.

Джейк знизав плечима. “Я не знаю”.

“Хочеш піти зі мною в неділю? —запитав Алекс. —Ми можемо піти до Початкового товариства разом. У мене такий гарний вчитель!”

Очі Джейка засяяли. “Мені треба спитати в мами, але, думаю, вона дозволить мені піти”,—сказав Джейк.

За обідом Алекс запитав свою маму: “Можна, Джейк піде зі мною завтра до Початкового товариства?”

“Нам треба запитати у мами Джейка,—сказала мама. —Якщо вона скаже “так”, тоді, звичайно, він може піти”.

Трохи пізніше мама Джейка приїхала, щоб його забрати.

“А можна, щоб Джейк пішов завтра зі мною до Початкового товариства?” —запитав Алекс.

“Можна, мамо? —запитав Джейк. —Алекс каже, що Початкове товариство таке чудове. Вони розповідають історії, співають пісні та дізнаються про людей у Писаннях”.

“Не знаю,—сказала мама Джейка, вагаючись. —Ми вже давно не були в Церкві”.

“Будь ласка, мамо!—сказав Джейк. —Я хочу піти!”

“Ми з радістю візьмемо Джейка”,—сказала мама Алекса.

“Ти точно хочеш піти?” —запитала мама Джейка.

“Точно!” —сказав Джейк.

“Тоді, мабуть, я не проти”—відповіла мама Джейка.

Джейк швидко обійняв маму. “Дякую”,—сказав він.

У неділю вранці сім’я Алекса заїхала за Джейком. На ньому був недільний одяг. Після причасних зборів хлопчики пішли до Початкового товариства. Коли вони зайшли до класу, учитель сказав: “Ми дуже раді, що ти прийшов, Джейку”.

Після зборів сім’я Алекса відвезла Джейка додому.

“Дякую, що взяли мене до Церкви”,—сказав Джейк.

Мама Алекса усміхнулася. “Будь ласка, Джейку. Сподіваємося, ти підеш з нами ще”,—сказала вона.

Того дня за вечерею Алекс запитав: “Можна мені запросити Джейка піти з нами до церкви наступної неділі?”

Мама кивнула. “Я збираюся взяти з тебе приклад і запросити також його маму піти з нами”,—сказала вона.

“Ти—гарний місіонер, Алексе”,—сказав тато.

Алекс був здивований. “Я просто був другом”,—сказав він.

“Бути місіонером і означає бути другом”,—сказала мама.