джерела, використані в цій книзі

Учення пророка Джозефа Сміта, вміщені в цій книзі, взяті з указаних далі типів джерел.

Проповіді. Ця книга обширно цитує уривки з різних проповідей, виголошених пророком Джозефом Смітом. Спосіб запису цих проповідей істотно відрізнявся від запису проповідей наступних Президентів Церкви. Президенти Церкви після Джозефа Сміта залучали писарів, що стенографували їхні виступи перед членами Церкви. Коли у вжитку з’явилися електронні записуючі пристрої, наприклад, магнітофони і кінокамери, їх стали використовувати для дослівного запису провідників Церкви.

Однак за життя Джозефа Сміта стенографія не була поширена. Тому виголошені ним проповіді записувалися не дослівно звичайним письмом, як правило, писарями, провідниками або членами Церкви. Майже всі звернення Джозефа Сміта були імпровізовані, без підготовлених текстів, тому нотатки слухачів є єдиним записом проповідей. Існують і довгі записи його виступів, але більшість є підсумками послань, виголошених пророком. На жаль, записів багатьох проповідей Джозефа Сміта не існує. Відомо, що він виголосив понад 250 проповідей, але нотатки чи записи, ведені писарями чи іншими, збереглися лише з близько 50 проповідей.

Статті. Деякі з учень пророка в цій книзі взяті зі статей, написаних Джозефом Смітом для публікації в церковних часописах, в т.ч. Evening and Morning Star, Latter Day Saints’ Messenger and Advocate, Elders’ Journal та Times and Seasons¹ Джозеф Сміт писав сам або надиктовував окремі матеріали для публікації. Крім того, він часто доручав писареві, іншому члену Першого Президентства або іншій людині, якій довіряв, писати статті на конкретну тематику, щодо якої хотів виступити. Пророк потім підписувався під цим текстом, підтверджуючи, що він відображає його бачення, і публікував під своїм ім’ям. Наприклад, у цій книзі цитуються фрагменти кількох редакторських статей з Times and Seasons за 1842 р. Протягом 8 місяців того року, з лютого по жовтень, Джозеф Сміт працював редактором цього часопису і часто публікував статті з підписом “Ред.”. Хоча участь у написанні багатьох з цих статей брали інші люди, пророк ухвалював їх і публікував під своїм ім’ям.

Листи. У книзі цитується багато листів, написаних або надиктованих Джозефом Смітом. У ній також цитуються листи, схвалені й підписані Джозефом Смітом, але які були частково чи повністю написані іншими людьми під його проводом.

Щоденники. Щоденники пророка є бездонним джерелом його вчень. Хоча щоденників багато, сам він нечасто робив записи у них. Замість цього він просив писарів вести ці щоденники під його наглядом, що дозволяло йому зосередитися на невідкладних обов’язках свого покликання. Майже напередодні свого вбивства він сказав: “Останні три роки я записував усі мої вчинки і справи, бо у мене постійно під рукою кілька хороших, відданих і кваліфікованих клерків; вони супроводжували мене скрізь, ретельно вели мою історію і записували, що я робив, де був і що сказав”² Писарі пророка робили записи у щоденнику від третьої особи і від першої, ніби ці записи робив сам Джозеф Сміт.

Спогади людей. У цій книзі цитуються спогади людей, які чули слова пророка і згодом записували їх в особисті щоденники або інші записи. Після смерті пророка провідники й історики Церкви провели велику роботу зі збору й збереження таких записів та запису до того не записаних спогадів про пророка. Такі джерела використовувалися тільки в тому разі, якщо особа дійсно чула слова, які записала.

Писання. У цій книзі цитуються вчення і записи Джозефа Сміта, що згодом були канонізовані як Писання в Ученні і Завітах і Дорогоцінній Перлині. Серед таких канонізованих записів є його настанови на доктринальну тематику, записані ним видіння, листи та інші документи. Такі канонізовані вчення і записи цитуються в цій книзі, якщо вони проливають світло на вчення, висвітлені в ній.

Багато проповідей і записів пророка Джозефа Сміта, включених до цієї книги, взято з видання History of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints (Історія Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів), яке в цій книзі називається як History of the Church (Історія Церкви)³ У перших шістьох томах History of the Church викладено історію Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів від її початку до смерті Джозефа Сміта. Історія переважно описує події та випадки, пов’язані з життям і священнослужінням Джозефа Сміта. Вона є одним з найістотніших джерел історичних відомостей щодо життя і вчень пророка і розвитку ранньої Церкви.

Джозеф Сміт підійшов до складання цього літопису, який зрештою став History of the Church, навесні 1838 р., як протиставлення облудним повідомленням в газетах та інших засобах. Написання цієї історії було для нього предметом надзвичайної важності. У 1843 р. він сказав: “У моєму житті було лише декілька приводів для більшої стурбованості, ніж стурбованість щодо написання власної історії, що було надзвичайно важким завданням”⁴.

History of the Church базується на спогадах, щоденниках та інших особистих записах пророка. Вона викладає опис щоденних справ пророка та важливих подій в історії Церкви. Там також вміщено перекази проповідей пророка, копії отриманих ним одкровень, статті з церковних часописів, протоколи конференцій та інші документи.

Джозеф Сміт брав участь щодо складання й редагування своєї історії до самої смерті. Однак він розпорядився, щоб більшість цієї роботи виконувалася іншими під його проводом. Причинами цього були його бажання промовляти чи надиктовувати свої думки, а не записувати їх, а також постійна зайнятість у служінні. В історії пророка у записі за 5 липня 1839 р. сказано: “Я надиктовував історію; я кажу надиктовував, тому що рідко сам беруся за перо”⁵.

Станом на червень 1844 р. була записана історія до 5 серпня 1838 р. У в’язниці Картеджа, незадовго до смерті, пророк розпорядився старійшині Уілларду Річардсу, на той час його головному писарю, іти за планом складання історії⁶. Старійшина Річардс та інші, близькі до пророка, вели історію далі згідно настанов аж до смерті старійшини Річардса в 1854 р. Потім праця зі складання історії виконувалася безпосередньо або під проводом переважно старійшини Джорджа А. Сміта, двоюрідного брата і близького друга пророка, якого висвятили на апостола в 1839 р. і призначили церковним істориком в 1854 р. Багато працівників Кабінету історика Церкви також допомагали у цій роботі.

Одним з важливих завдань авторів History of the Church було редагування і підготовка оригінальних документів до включення їх до літопису. Робота полягала в тому, щоб робити незначні редакторські правки майже в усіх оригінальних документах, включених до History of the Church. Автори виправляли орфографічні помилки у словах і приводили до стандарту пунктуацію, вживання великої літери і граматики. Крім того, в деяких випадках автори історії робили зміни і в оригінальних документах. Ці зміни можна розділити на три категорії:

1. Поєднання розповідей. Багато проповідей Джозефа Сміта записувалися не одним слухачем. У деяких випадках автори History of the Church поєднували дві і більше розповіді про одну проповідь в один варіант.

2. Зміна розповідей від третьої особи на першу. Багато розповідей про вчення і справи пророка записувалися від третьої особи. Ці розповіді писалися переважно його писарями, але деякі розповіді бралися із записів інших людей, які знали пророка, та зі статей у газетах. Автори History of the Church у своїй роботі викладали історію від першої особи, наче її пише сам пророк. Для цього було потрібно змінити розповіді від третьої особи на варіант від першої особи.

3. Додавання чи зміна слів або фраз. Багато оригінальних нотаток, зроблених під час проповідей пророка, є скороченими, неповними і незв’язаними. В деяких з таких випадків історики Церкви відтворювали проповіді пророка, основуючись на доступних записах, а також спираючись на свої спогади і досвід спілкування з пророком. Для цього іноді доводилося додавати чи змінювати слова або фрази, щоб заповнити пробіли і прояснити значення.

Вся робота зі складання й написання History of the Church проходила за нагляду і редагування апостолів. Історія зачитувалася членам Першого Президентства, включаючи Президента Бригама Янга, та Кворуму Дванадцятьох Апостолів, дехто з яких були у близьких стосунках з пророком і чули його промови. Ці провідники затверджували рукопис для публікації як історії Церкви за період часу, який він охоплював.

У серпні 1856 р. історія охоплювала час до смерті Джозефа Сміта. Вона публікувалася низкою статей в церковних часописах ХІХ-го ст. як “Історія Джозефа Сміта”⁷ Пізніше історія відредагувалася старійшиною Б. X. Робертсом, з президентства сімдесятників, і видавалася між 1902 і 1912 рр. у шістьох томах. Її було названо History of the Church of Jesus Christ of Latter-day Saints.

Учасники проекту зі складання історії засвідчили відповідність роботи. Старійшина Джордж А. Сміт сказав: “Була докладена вся старанність, щоб передати думки пророка в його стилі і якомога точніше; і я не знаю, щоб тут було якесь відхилення від змісту, адже я сам чув більшість із його проповідей, був у найбільш близьких стосунках із ним, зберіг найбільш чисті спогади про його вчення і був добре обізнаний з його принципами і мотивами”⁸.

Старійшина Джордж А. Сміт і старійшина Уілфорд Вудрафф заявляли: “Історія Джозефа Сміта тепер перед світом, і ми переконані, що більш точної в деталях історії ще не видавалося. Щоб зробити її достеменно вірною, історики і клерки, залучені до роботи, доклали надлюдських зусиль. Вони були очевидцями майже всіх подій, записаних у цій історії, і більшість подій записувалися одразу, а якщо ці люди і не були особисто присутні там, вони зверталися до тих, хто був. Крім того, з часу смерті пророка Джозефа Історія ретельно перевірялася під прискіпливим наглядом Президента Бригама Янга і затверджувалася ним.

Тому ми цим складаємо свідчення всьому світові, до кого дійдуть ці слова, що Історія Джозефа Сміта істинна і є однією з найбільш достеменних історій, що будь-коли були написані”⁹.

Проповіді і записи пророка Джозефа Сміта в цій книзі цитовані з History of the Church, окрім випадків, коли проповідь чи запис не був включений до Історії. Якщо в цій книзі цитується History of the Church, то у зносці включена інформація про оригінал проповіді або запису, включаючи імена тих, хто записував проповідь пророка. У зносках також зазначається, якщо автори History of the Church покладалися на свої спогади чи досвід спілкування з Джозефом Смітом, щоби змінити слова або додати слова чи фрази в оригінальній розповіді. Такі доповнення або зміни вказуються лише в тому випадку, якщо впливають на зміст цитати. Незначні редакторські зміни не відображені.

Книга Джозеф Сміт—Історія, яка включена до Дорогоцінної Перлини, є витягом з перших п’яти розділів першого тому History of the Church.