Слова мають силу

Брати, сестри і друзі по всьому світу, я маю честь звернутися до цієї широкої аудиторії, серед якої є багато членів нашої Церкви, багато друзів та нових слухачів, які вперше долучилися до цієї конференції. Ласкаво просимо!

Послання, які звучать з цієї кафедри, передаються словами. Вони промовляються англійською мовою і перекладаються майже 100 різними мовами. Основа завжди та сама. Слова. Слова мають величезну силу. Дозвольте мені сказати це знову. Слова мають силу!

Вони в основі того, як ми спілкуємося; ними передаються наші переконання, моральні принципи та погляди. Часом ми слова промовляємо; іншим часом ми слова слухаємо. Словами передається емоційний відтінок. Ними і вдало, і невдало озвучуються наші думки, почуття і знання.

На жаль, слова можуть бути необдуманими, поспішними й образливими. Але, як сказано, слово — не горобець, вилетіло — не впіймаєш. Слова можуть ранити, карати, підкосити і навіть призвести до деструктивних дій. Вони можуть дуже обтяжувати нас.

З іншого боку, словами можна святкувати перемогу, вселяти надію та підбадьорювати. Вони можуть спонукати до переосмислення, рестарту й оновлення нашого курсу. Слова можуть відкрити наш розум для істини.

Ось чому, перш за все, Господні слова мають силу.

У Книзі Мормона пророк Алма та його народ, живучи в давній Америці, вели нескінченну війну з тими, хто нехтував словом Бога, закамʼянів серцем та споганив свою культуру. Віддані могли вступити у бій, але Алма сказав: “І ось, оскільки проповідування Слова мало велику силу вести людей робити те, що було справедливим, — так, це мало сильніший вплив на свідомість людей, ніж меч або щось інше, що траплялося з ними, — тому Алма подумав, що було б доцільно, аби вони ви́пробували силу слова Бога”¹.

“Слово Бога” перевищує всі інші висловлювання. Так було від Сотворіння землі, коли Господь сказав: “Хай станеться світло!”²

Спаситель у Новому Завіті дав таке запевнення: “Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!”³

І ось це: “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього”⁴.

І від Марії, матері Ісуса, прийшло таке смиренне свідчення: “Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!”⁵

Якщо ми віримо слову Бога та прислухаємося до нього, то більше наближуємося до Нього. Президент Рассел М. Нельсон пообіцяв: “Якщо ви вивчатимете Його слова, зросте ваша здатність бути більше схожими на Нього”⁶.

Хіба ми не хочемо, як співається в гімні, мати “більш доброти, щоб більше на [Ісуса] ми схожі були”?⁷

Я уявляю собі юного Джозефа Сміта, який стоїть на колінах і слухає слова свого Небесного Батька: “[Джозефе,] це Мій Улюблений Син. Слухай Його!”⁸

Ми “чуємо Його” у словах Писань. Але чи залишаються вони у нас лише на сторінці, чи ми усвідомлюємо, що це Він говорить до нас? Чи змінюємося ми?

Ми “чуємо Його” в особистому одкровенні і підказках Святого Духа, у відповідях на молитви, у ті миті, коли тільки Ісус Христос силою Своєї Спокути може полегшити наші тягарі, дарувати нам прощення і мир та обійняти нас “руками [Своєї] любові”⁹.

По-друге, слова пророків мають силу.

Пророки свідчать про божественність Ісуса Христа. Вони навчають Його євангелії і виявляють Його любов до всіх¹⁰. Я свідчу, що наш живий пророк, Президент Рассел М. Нельсон, навчає і говорить словами Господа.

Президент Нельсон вміє висловитися. Він сказав: “Залишайтеся на шляху завітів”¹¹, “Збирайте Ізраїль”¹², “Хай Бог буде понад усе”¹³, “Зводьте мости порозуміння”¹⁴, “Дякуйте”¹⁵, “Зміцнюйте віру в Ісуса Христа”¹⁶, “Беріть на себе відповідальність за своє свідчення”¹⁷ і “Будьте миротворцями”¹⁸.

Нещодавно він попросив нас “Мислити целестіально”. “Коли перед вами постає дилема, — сказав він, — мисліть целестіально! Коли перевіряєтеся спокусою, мисліть целестіально! Коли життя чи близькі підводять вас, мисліть целестіально! Коли хтось “передчасно” помирає, мисліть целестіально…Коли життя зусібіч тисне на вас, мисліть целестіально!… Якщо ви мислите целестіально, ваше серце буде поступово змінюватися… ви будете дивитися на випробування та протидію в новому світлі… [і] ваша віра буде міцнішати”¹⁹.

“Якщо ми мислимо целестіально, то бачимо все таким, як воно дійсно є, і яким дійсно буде”²⁰. У цьому світі, переобтяженому плутаниною та суперечками, нам усім потрібна така перспектива.

Старійшина Джордж Альберт Сміт задовго до того, як стати Президентом Церкви, говорив про підтримку пророка і те, як важливо дослухатися до його слів. Він сказав: “Зобов’язання, яке ми даємо, коли піднімаємо свої руки… є найсвященнішим… Це означає, що… ми будемо захищати його добре ім’я; ми будемо молитися за нього і ми будемо виконувати його настанови, коли Господь буде вказувати йому давати їх нам”²¹. Іншими словами, ми будемо старанно діяти відповідно до слів нашого пророка.

Як один з 15 пророків, провидців та одкровителів, підтриманих вчора нашою всесвітньою Церквою, я хочу розповісти вам про один випадок, що стосується підтримки пророка і сприйняття його слів. Він мені нагадує те, що сталося з пророком Яковом, який сказав: “Я чув голос Господа, Який говорив до мене справжнім словом”²².

У жовтні минулого року ми з моєю дружиною Мелані були у Бангкоку, Таїланд, де я готувався до освячення на той час 185-го храму Церкви²³. Для мене це завдання було і неймовірним, і упокорюючим. Це був перший храм, побудований на півострові у Південно-Східній Азії²⁴. Це була майстерно спроєктована споруда: шестиповерхова, з девʼятьма шпилями, “улад побудована”²⁵, щоб їй бути домом Господа. Місяцями я розмірковував про це освячення. У мою душу й розум запало те, що про цю країну і про цей храм піклувалися пророки й апостоли. Президент Томас С. Монсон оголосив про будівництво цього храму²⁶, а Президент Нельсон оголосив про його освячення²⁷.

Я підготував молитву освячення заздалегідь — за кілька місяців. Ті священні слова було перекладено 12 мовами. Ми були готові. Або ж я так думав.

У ніч перед освяченням я прокинувся з неясним тривожним почуттям, що стосувалося молитви освячення. Я намагався не прислухатися до тих підказок, вважаючи, що з молитвою все гаразд. Але Дух не залишав мене у спокої. Я відчув, що певні слова були пропущені. За божественним задумом вони прийшли до мене в одкровенні, і я їх вставив у молитву ближче до її кінця: “Давайте мислити целестіально, даючи Його Духу бути понад усе в нашому житті, й намагаймося завжди бути миротворцями”²⁸. Господь нагадав мені, щоб я прислухався до слів нашого живого пророка: “Мисліть целестіально”, “Дайте Духу бути понад усе”, “Старайтеся бути миротворцями”. Слова пророка мають силу для Господа і для нас.

По-третє, дуже важливими є сказані нами слова. Повірте мені, у нашому наповненому різними емодзі²⁹ світі наші слова мають силу.

Своїми словами ми можемо виявляти прихильність або гнів, радість або злість, співчуття або зневагу. У самий важкий момент слова можуть поранити й запасти в душу — та й залишитися там. Слова, використані нами в Інтернеті, текстових повідомленнях, соціальних медіа або в твітах, живуть вже своїм власним життям. Тому будьте обережні в тому, що і як ви кажете. В наших сімʼях у спілкуванні між чоловіками, дружинами та дітьми наші слова можуть зближувати нас або вбивати між нами клин.

Дозвольте мені назвати три прості фрази, які ми можемо казати, щоб уникати загострення й розбіжностей у стосунках та надихати і заспокоювати одне одного.

“Дякую!”

“Пробач мені”.

І: “Я тебе люблю”.

Не приберігайте ці прості фрази для якоїсь особливої події чи катастрофи. Вживайте їх часто й щиро, бо ними виявляється повага до інших. Розмову дедалі все більше знецінюють; а ви не робіть цього.

Ми можемо сказати “Дякую вам!” у ліфті, на автостоянці, у магазині, в офісі, в черзі або своїм сусідам чи друзям. Ми можемо сказати: “Пробач мені”, коли ми неправі, не приходимо на зустріч, забуваємо про день народження або бачимо, що завдали комусь болю. Ми можемо сказати: “Я тебе люблю”, і тими словами передається послання: “Я думаю про тебе”, “Я турбуюсь про тебе”, “Я поряд з тобою” або “Ти для мене все”.

Дозвольте мені навести приклад з особистого життя. Чоловіки, уважно послухайте. Сестри, це буде корисно і для вас. До свого призначення на служіння повного дня в Церкві я, працюючи в одній компанії, багато подорожував. Мені доводилося багато часу перебувати в далеких куточках світу. Де б я не був, я завжди щовечора телефонував додому. Коли моя дружина, Мелані, піднімала слухавку, я розповідав їй про свій день і наша розмова завжди закінчувалася словами: “Я тебе люблю”. Щодня ті слова були неначе якір для моєї душі та моєї поведінки; вони були для мене захистом від злих помислів. Словами: “Мелані, я тебе люблю” передавалася безцінна довіра між нами.

Президент Томас С. Монсон часто казав: “Є ноги, які треба зміцнити, руки, які треба потиснути, розум, який треба підбадьорити, серця, які треба надихнути, і душі, які треба спасти”³⁰. Слова: “Дякую”, “Пробач мені”, “Я тебе люблю” зроблять те саме.

Брати і сестри, слова справді мають силу.

Я обіцяю: якщо ми будемо “бенкету[вати] словами Христа”³¹, які ведуть до спасіння, словами нашого пророка, які направляють і заохочують нас, і своїми словами, які кажуть про те, хто ми є і чим ми дорожимо, то сили небесні будуть рясно зливатися на нас. “Слова Христа скажуть вам усе, що вам треба робити”³². Ми — діти Небесного Батька, а Він — наш Бог, і Він очікує, що ми говоритимемо “язиком ангелів”³³ — силою Святого Духа³⁴.

Я люблю Господа Ісуса Христа. Він, за словами Ісаї у Старому Завіті: “Чудовий, Порадник, Могутній Бог, Вічний Батько, Князь Миру”³⁵. І як чітко сказав апостол Іван, Ісус Христос Сам є “Слово”³⁶.

Про це я свідчу як апостол, покликаний до Господнього божественного служіння — проголошувати Його слово, — і покликаний бути Його особливим свідком. В імʼя Господа Ісуса Христа, амінь.