Допомагати тим, хто намагається подолати потяг до осіб своєї статі
Навпроти мене сидів приємний юнак, якому ледь за 20. У нього приваблива посмішка, хоча під час розмови він не часто посміхається. У його очах я помітив біль.
“Я не знаю, чи повинен залишатися членом Церкви,—сказав він.— Я не впевнений, що є гідним”.
“Чому ви не вважаєте себе гідним?”— запитав я.
“Я—гей”.
Мабуть, він очікував, що це мене вразить. Але це мене не вразило. “І що?..”— запитав я.
В його очах промайнуло полегшення, коли він відчув, що, як і раніше, я співчуваю йому. “Мене не приваблюють жінки. Мене приваблюють чоловіки. Я пробував не зважати на ці почуття або змінити їх, але…”
Він зітхнув. “Чому я такий? Ці почуття дуже сильні”.
Я помовчав, а потім сказав: “Мені потрібно трохи більше інформації, перш ніж щось порадити. Розумієте, потяг до осіб своєї статі—це не гріх. Гріх—це діяти відповідно до тих почуттів. Це ж стосується і гетеросексуальних почуттів. Чи ви порушили закон цнотливості?”
Він заперечно похитав головою: “Ні”.
Я нахилився вперед і сказав: “Дякую, що ви хочете з цим боротися. Це потребує сміливості, і я поважаю вас за те, що ви зберігаєте свою чистоту.
Стосовно того, чому ви почуваєте те, що почуваєте—я не маю відповіді на це запитання. Тут може бути задіяно багато факторів, і вони можуть бути настільки різними, наскільки різними є люди. Про дещо, у тому числі про причину ваших почуттів, ми не зможемо дізнатися у цьому житті. Але знати, чому ви відчуваєте те, що ви відчуваєте—не є таким важливим, як знання про те, що ви не згрішили. Якщо ваше життя перебуває в гармонії із заповідями, тоді ви гідні служити в Церкві, насолоджуватися товаришуванням з членами Церкви повною мірою, відвідувати храм і отримувати всі благословення Спасителевої Спокути”.
Він сів трохи рівніше. Я продовжував: “Ви робите собі погану послугу, якщо судите про себе в першу чергу з огляду на сексуальну орієнтацію. Це не єдине, що вас характеризує. Тож не приділяйте цьому надмірної уваги. У першу чергу, і це є найголовнішим, ви є сином Бога, і Він вас любить.
Більш того, я вас люблю. Мої брати-генеральні авторитети вас люблять. Я пригадую вислів президента Бойда К. Пекера, в якому він звертається до людей, які мають потяг до осіб своєї статі: “Ми не зрікаємося вас,—сказав він.— Ми не можемо зректися вас, бо ви є синами і доньками Бога. Ми не зречемося вас, тому що любимо вас”1.
Ми поговорили ще хвилин 30. Знаючи, що не можу бути його особистим консультантом, я порадив йому звернутися до своїх місцевих провідників священства. Потім ми попрощалися. Мені здалося, що я помітив у його погляді надію, якої раніше не було. Хоча, як і раніше, йому потрібно було боротися зі своїми труднощами—або просто терпіти їх,—я мав відчуття, що він з ними справиться.
Бог любить Своїх дітей
Коли ангел поставив Нефію запитання про Бога, Нефій відповів: “Я знаю, що Він любить Своїх дітей; проте я не знаю значення усього цього” (1 Нефій 11:17). Я також стверджую, що Бог любить всіх Своїх дітей і визнаю, що багато запитань, у тому числі пов’язаних з потягом до осіб своєї статі, мають зачекати до отримання відповіді в майбутньому, можливо, в наступному житті.
На жаль, деякі люди вважають, що мають всі відповіді зараз і проголошують свою думку всім і вся. На щастя, такі люди не говорять від імені Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Хоча я вірю в те, що члени Церкви готові виявляти співчуття тим, хто відрізняється від них, однак такою є людська природа, що, опинившись у ситуації, яку ми не розуміємо, ми намагаємося замкнутися. Це особливо стосується потягу до людей своєї статі. У нас так мало достовірної інформації про це, що ті, хто хоче допомогти, почувають себе трохи невпевнено. Визнаючи свою недостатню обізнаність у цій справі, але маючи бажання допомогти, я б хотів запропонувати кілька порад для тих, хто має родичів або друзів, що мають потяг до осіб своєї статі.
План щастя нашого Батька
По-перше, давайте чітко з’ясуємо, що Бог хоче від кожного з нас. Він хоче, щоб ми мали всі благословення вічного життя. Він хоче, щоб ми стали такими, як Він. Щоб допомогти нам робити це, Він дав нам план. Цей план основується на вічних істинах, і на нього не впливають суспільні зміни сьогодення.
Серцевиною цього плану є народження дітей. Це одна з основних причин того, чому Адам і Єва залишили Еденський сад. Їм було наказано: “Плодіться і розмножуйтеся” (Мойсей 2:28), і вони прийняли рішення дотримуватися цієї заповіді. Ми повинні наслідувати їх, укладаючи шлюб та створюючи фізичні тіла для духовних дітей Небесного Батька. Очевидним є те, що стосунки між людьми однієї статі несумісні з цим планом.
З багатьох причин шлюб і діти не з’являються відразу ж у житті багатьох людей. Можливо, не надійде пропозиція вийти заміж. Можливо, що навіть після шлюбу не буде можливості мати дітей. Або, можливо, зараз людина не відчуває потягу до протилежної статі. Якою б не була причина, найщедріші Божі благословення згодом стануть доступні всім Його дітям, якщо тільки вони залишаться чистими й вірними.
Через вияв віри, особисті зусилля й уміння покладатися на силу Спокути людина може справитися з потягом до осіб своєї статі в земному житті й укласти шлюб. Однак будуть і такі, які не зможуть звільнитися від потягу до осіб своєї статі в цьому житті.
Як члени Церкви, сім’ї та друзі ми повинні визнати, що люди, які мають потяг до осіб своєї статі постають перед особливими обмеженнями, коли йдеться про вияв своїх почуттів. Хоча потяг до осіб своєї статі є реальним, не слід вдаватися до фізичного вияву цього потягу. Бажання отримати фізичне задоволення не дає права на аморальність будь-кому, незалежно від статевої орієнтації. Такі почуття можуть бути сильними, але вони ніколи не бувають настільки сильними, щоб позбавити людину обирати гідну поведінку.
Кажучи про це, я хочу дати чітко зрозуміти, що сам по собі потяг, яким би сильним він не був, не робить людину негідною. Перше Президентство заявляло: “Існує різниця між аморальними думками і почуттями й аморальною гетеросексуальною чи гомосексуальною поведінкою2”. Якщо ви не піддаєтеся спокусам—ви не згрішили.
Неспроможність побачити цю різницю іноді призводить до розпачу. Я вболіваю за тих, хто не розуміє, що кожне благословення, приготоване Богом, доступне будь-якій людині, яка виконує закони, на яких ці благословення ґрунтуються (див. УЗ 130:20–21). Жодна людина, яка живе за євангелією, не повинна впадати у відчай. Надія і мир приходять від Утішителя, тому у відповідь на розпач запросіть у своє життя Святого Духа.
Шляхи допомоги
Давайте припустимо, що ви—член сім’ї або друг людини, яка має потяг до осіб своєї статі й прийшла до вас по допомогу. Що ви скажете? Що ви зробите?
Я б почав з похвали за сміливість, яку виявив ваш син, чи дочка, чи брат або сестра, чи друг, звернувшись до вас. Я б подякував за довіру, яку виявила ця людина. Обговорення проблеми з людиною, якій ви довіряєте—це перший здоровий крок до подолання бентежливих почуттів, і дуже важливо, щоб до цих перших кроків поставилися зі співчуттям.
Після цього, якщо ви один з батьків людини, яка має потяг до осіб своєї статі, не припускайте, що ви є причиною тих почуттів. Ніхто, в тому числі людина, яка бореться з цим потягом, не повинна звинувачувати в цьому себе. Не повинна вона також перекладати вину на інших—у тому числі на Бога. Дійте з вірою і допомагайте своїм близьким якнайкраще боротися з цим випробуванням.
Разом з тим зрозумійте, що шлюб—не є універсальним рішенням. Потяг до осіб своєї статі має глибоке коріння, і малоймовірно, що спроба нав’язати гетеросексуальні стосунки змінить ситуацію. Ми дуже радіємо, коли людина, яка боролася з цією проблемою, змогла укласти шлюб, виростити дітей і досягнути сімейного щастя. Але інші спроби призводили до розбитих сердець і зруйнованих сімей.
А понад усе, будьте відкриті до спілкування. Вільне спілкування між батьками і дітьми—це чистий вияв любові, а чиста любов, яку щедро виявляють, може змінити сімейні узи. Але любов до члена сім’ї не має нічого спільного з терпимим ставленням до неправильної поведінки. Звичайно ж, завжди радо запрошуйте дітей жити у вашому домі, але ви маєте повне право не допускати, щоб у вашій присутності хтось поводився таким чином, щоб це ображало Дух Господа.
Принцип городництва
А тепер розглянемо принцип, якого навчає городництво. Хтось сказав, що якщо ми засадимо город добрим насінням, то не буде великої потреби в прополюванні. Таким же чином, якщо наше життя буде заповнене духовним живленням, нам буде легше контролювати свої схильності. Це означає, що потрібно створювати позитивну атмосферу в наших домівках, де буде сильно відчуватися Дух. Позитивна атмосфера включає постійне приватне і публічне поклоніння, молитви, піст, читання Писань, служіння, готовність до надихаючих розмов, музику, літературу та інші заходи.
Така ж атмосфера має відчуватися у церкві. Деякі люди, що мають потяг до осіб своєї статі, мають незрозумілі страхи, і вони ображаються у церкві, навіть коли ніхто й гадки не мав їх ображати. З іншого боку, деякі члени Церкви виключають з кола свого спілкування тих, хто не такий, як усі. Коли наші дії або слова заважають людям повною мірою насолоджуватися членством у Церкві—ми не виправдовуємо їхніх надій і Господа. Церква стає сильнішою, коли ми радо вітаємо кожного її члена і зміцнюємо одне одного у служінні й любові (див. УЗ 84:110).
Ви можете відчувати спонукання заохотити людину, якій намагаєтеся допомогти, звернутися до провідника священства. Він має ключі й може дати натхненну пораду. Будь ласка, робіть це, знаючи, що Перше Президентство звернулося до провідників Церкви з проханням обговорювати ці питання конфіденційно і в дусі Христової любові3.
У Господніх руках
Не так давно я отримав листа від чоловіка, якому трохи за 30 і який бореться з потягом до осіб своєї статі. Йому доводиться нелегко, і він усе ще неодружений. Але він написав: “Господь допоміг мені сміливо протистояти теперішнім обставинам, і я задоволений, що роблю все, на що здатен, і вручаю своє життя в Його руки”.
Захоплення і повага до віри і сміливості цього чоловіка, який бореться з випробуванням, що ніколи не випадало на мою долю, викликають у мене сльози. Я люблю його й тисячі таких, як він, чоловіків і жінок, які змагаються “добрим змагом” (1 Тимофію 6:12). Я раджу всім, хто бореться сам з потягом до осіб своєї статі, або допомагає у цій боротьбі іншим, здобути ставлення цього чоловіка.
Додаткова допомога
Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів підготували буклет для тих, хто має потяг до осіб своєї статі. Його назва Бог любить Своїх дітей (каталожний номер 14824). Якщо він доступний вашою мовою, ви можете отримати його в місцевому розподільчому центрі або знайти його на сайті www.lds.org/same-gender-attraction.