Єгова рятує вірного Даниїла

Даниїл подивився на тарілку зі стравами, яка стояла перед ним, і на вино у своїй чаші. Він знав, що та їжа не є корисною і Єгова не бажає, щоб він її вживав. Він її не буде їсти.

Друзі Даниїла—Шадрах, Мешах і Авед-Неґо—також не їстимуть царської їжі. Чотири гебрейські юнаки були взяті в полон з Єрусалима й приведені у місто Вавилон. Тепер цар Навуходоносор хотів, щоб вони їли вишукану їжу й пили вино. Він думав, що це їх зміцнить.

Однак Даниїл з друзями знали, що царська їжа не зробить їх ні здоровими, ні сильними. “Дай нам ярини, щоб їсти, і воду, щоб пити, сказав Даниїл царевому слузі.—А через 10 днів порівняй нас із тими людьми, які вживають вишукану царську їжу”. Слуга погодився.

Кожного дня слуга приносив чотирьом юнакам ярину—їжу, зроблену з насіння і крупи. А пити приносив їм воду, а не вино. Через 10 днів юнаки виглядали здоровішими за інших полонених, тому слуга більше не просив їх їсти цареву їжу.

Коли Даниїл виріс, Єгова благословив його знаннями і мудрістю. Цар Навуходоносор довіряв Даниїлові і просив у нього поради.

Коли цар Дарій став новим царем у Вавилоні, то зробив мудрого Даниїла правителем у своєму царстві. Деякі люди заздрили Даниїлові. Вони знали, що три рази на день він молиться Небесному Батькові. Заздрісні люди переконали царя видати новий закон. Якщо буде помічено, що хтось молиться, того вкинуть до ями з голодними левами.

Вірний Даниїл знав про закон, але продовжував щодня молитися. Чоловіки чекали біля його кімнати й слухали. Коли вони почули, що Даниїл молиться, то побігли до царя.

Цар Дарій дуже засмутився, коли йому розповіли про Даниїла. Він жалкував, що підписав такий закон, але закону треба було дотримуватися. Даниїла вкинули в лев’ячу яму, а вхід закрили великим каменем.

Усю ту ніч цар провів у тривозі й сумнівах. Рано-вранці наступного дня він поспішив до лев’ячої ями. Гучним голосом цар покликав: “О Даниїле, чи зміг твій Бог визволити тебе від левів?”

З полегшенням з-під каменя він почув відповідь Даниїла: “Мій Бог послав свого ангела і закрив пащі левові, щоб вони не пошкодили мені”.

З радістю цар розіслав указ по всьому царству. Бог Даниїлів був живим Богом, і Він врятував Даниїла від левів.