Як давати дари Христу

Дух Різдва вселяє в наші серця бажання приносити радість іншим. Святкування Різдва допомагає нам дотримуватися обіцяння завжди пам’ятати Господа і Його дари для нас. Якщо ми пам’ятаємо це, у нас виникає бажання приносити дари Йому.

Він сказав нам, що ми можемо подарувати Йому, аби принести радість. По-перше, маючи віру в Нього, ми можемо віддати скрушене серце і упокорений дух. Ми можемо покаятися й укласти з Ним священні завіти.

По-друге, ви можете принести Йому такий дар: зробити для інших те, що зробив би для них Він. У книзі Матвія подається великий перелік можливостей для служіння. Там ми читаємо слова нашого Викупителя, які всі ми сподіваємося почути і сказати, коли побачимо Його після цього життя:

“Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: “Господи, коли то Тебе ми голодного бачили—і нагодували, або спрагненого—і напоїли?

Коли то Тебе мандрівником ми бачили—і прийняли, чи нагим—і зодягли?

Коли то Тебе ми недужого бачили, чи у в’язниці—і до Тебе прийшли?”

Цар відповість і промовить до них: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,—те Мені ви вчинили” (Матвій 25:37–40).

У цих словах Господь чітко вказує, які дари вдячності ми можемо дати Йому. Кожен добрий вчинок по відношенню до когось стає виявом доброти до Нього, тому що Він любить усіх дітей Небесного Батька. І тому що це приносить радість Йому, це також приносить радість Його Батькові, якому ми маємо безмежно дякувати.

Зображення

father and son in kitchen

Фотоілюстрація Крістіни Сміт

У ці Різдвяні дні багато з вас знайдуть можливості поділитися їжею з тими, хто голодний. Так ви принесете радість Господу. Однак Він навчав нас, що існує шлях дати навіть більш тривалий і безцінний дар. Він сказав: “Я—хліб життя. Хто до Мене приходить,—не голодуватиме він, а хто вірує в Мене,—ніколи не прагнутиме” (Іван 6:35). Серед усіх виявів доброти до Нього найбільше, що ми можемо зробити,—це навернути до Нього тих, кого ми любимо і кому служимо—до Нього, Хто є єдиним джерелом вічного життя.